Василь Кузан
02 березня 2026
Блоги
“
Українська держава крихка. Легко руйнується від стресів і навантажень. Українське суспільство антикрихке - стає від них сильнішим. Але суспільство без держави загине, як сто років тому. Тож мусить тримати її на плаву.
”
Як депутати попіарились на антидискримінації
Суспільство дуже сильно очікує впровадження безвізового режиму. Не без скандалів і заворушень депутати рухатимуться до цього. Та якщо Україна виконає всі умови ЄС, спрощення в'їзду для українців може і не відбутися. Все одно Європа відтягуватиме ще рік чи й два. Принаймні, поки не припиниться війна на Донбасі.
Трагедія під Смоленськом. Як польські амбіції позначаться на Україні
Українцям доречно активно підтримувати польські ініціативи, коли вони вийдуть за межі польської юриспруденції, але дуже прискіпливо стежити, щоб партія Право і справедливість не змішала минуле (Смоленськ, Катинь) зі сучасним (Крим, Донбас) у міжнародних ініціативах.
Чому Брюссель не довіряє офіційному Києву
Складається враження, що стилістика спілкування з ЄС і США епохи раннього Порошенка повністю відповідає тому, що було в епоху пізнього Кучми чи середнього Януковича. Україну застерігають, переконують, попереджають, а Україна робить вигляд, що вони самі дурні.
Скрипучі "скрєпи" Путіна
Путін теж звідти - з часів дефіцитної ковбаси, і тому він добре знає, як радянським людям подобається чомусь радіти і слідом за закликами гучномовця повторювати - "Ленін, партія, комсомол", замінивши на таке ж коротке прізвище "Путін", а з новим "комсомолом" в Росії немає проблем. Зібрати тих, хто тужить за тими демонстраціям в Росії легко, був би привід.
Путін спіймав облизня на саміті G20
Інформація про те, що Україна може стати розмінною монетою у питанні створення антитерористичної коаліції між Заходом та Росією не більше, ніж пропагандистський вкид. Про таке казали й раніше: мовляв Україну розміняли на Іран, або Україна здала якісь території на Донбасі. Значна кількість подібних історій тягнеться з Росії, яка намагається видати бажане за дійсне.
Годі виставляти себе на посміховисько
Годі вести себе як діти й ображатися, що над французькими бідами світ сумує більше, ніж над нашими. Щось я не пам'ятаю в Україні такої вже тотальної солідарності, наприклад, з християнами Південного Судану, яких досі масово ріжуть ісламісти. Або з бідами ерітрейців. Так уже склалося, що Франція - це одна з провідних світових країн, а Україна - ні. Принаймні, поки що. Але обурюватися з цього приводу - дитячість і недоумство.
Найчесніша диктатура в історії
Так, повідомляє влада, ми знизимо ваші доходи. Так, ви будете сидіти на дупі, у повній дупі, копатися у гної на своїх ганебних плебейських дачах, а ми будемо жити в елітних селищах, на закордонних віллах, подорожувати, плескатися у теплих морях, пити дороге вино і одягатися в речі кращих дизайнерів. Наші діти вже стали або стануть громадянами ЄС або США, а ваші - невиїзними, де юре або де факто, яка різниця.
Про Крим без істерик: у Києва немає важелів впливу
Навіть якщо пофантазувати, що у Києва є якісь інструменти примусу Кремля до миру, то сам переговорний процес міг бути тільки непублічним. Щоб дати Москві можливість представити свою нову політику на півострові як результат внутрішнього рішення, а не зовнішнього примусу. Тобто, навіть якби Київ міг тиснути на Москву, він міг би робити це лише кулуарно. Без розголосу і публічних заяв. І українські користувачі соцмереж все одно б залишилися незадоволені.
Владі треба дати копняка
Якщо президент припинить євроінтеграцію, його винесуть разом з кріслом і столом. Навіть кінчені придурки з лозунгом "Назад до Радянського Союзу" відмирають. Немає ностальгії. Ідея руського миру давно на дні. Є прагнення будь-яких змін, які діють в ЄС. У жодних слов'янських країнах немає таких законів. Політичним самогубством буде зараз сказати: "Я – совок. Все совки - за мной".
Чи пройдуть завтра депутати переекзаменування
Поведінка деяких парламентаріїв у точності нагадує недбайливого учня, який не розуміє, чому вчитель залишає його на додаткові заняття і витрачає свій час і нерви, замість того, щоб закрити очі і поставити позитивну оцінку. У депутатів завтра, здається, чергове переекзаменування.
Кожна крапля причетна до потопу
Вони змінилися у той самий момент, коли, опинившись по "той" бік барикад, все чудово зрозуміли про "цей". Зрозуміли, що за них все одно будуть голосувати - завдяки минулим заслугам. Або завдяки нишевій безальтернативності. Або через "тут так заведено". Вони такі там, тому що ми такі тут.
Наші автори
Микола Княжицький
журналіст, народний депутат України
Ростислав Шпук
письменник
Євген Магда
політолог
Михайло Жирохов
військовий експерт
Василь Кузан
член Шевченківського комітету
