Україна дозволила розбомбити свої літаки просто на аеродромі. Чому?
Коли ворожий безпілотник три години висить над нашим воєнним аеродромом, а потім туди прилітають російські "Іскандери" - це вже зрада чи звичайна легковажність?
Учора противник завдав ракетного удару по аеродрому Миргород балістичними ракетами "Іскандер-М" з касетними бойовими частинами. Нашою стороною визнано ураження військових літаків на аеродромі.
...ворожий безпілотник 3 години висів над аеродромом на висоті близько 5 км. Передавав "картинку" на відстань щонайменше 150 км (що саме по собі - серйозне досягнення), випромінював радіосигнал...
Що примітно в цій історії: ворожий безпілотник 3 години висів над аеродромом на висоті близько 5 км. Передавав "картинку" на відстань щонайменше 150 км (що саме по собі - серйозне досягнення), випромінював радіосигнал, і його "змалювали".
Щонайменше за годину до удару в мережі з'явилася інформація про безпілотник. За цей час "Іскандер" виїхав на позицію, розвернувся і завдав удару. Чому за цей самий час не було проведено евакуацію авіатехніки з аеродрому підскоку - це велике (болюче) питання. Учора ж президент знову заявив, що нам не вистачає далекобійної зброї (просив ATACMS) для нанесення ударів по ворожих аеродромах, на яких базуються бомбардувальники-носії КАБів (тільки за минулий місяць противник застосував понад 800 КАБів).
А позавчора Сметанін (гендиректор "Укроборонпрому") вкотре заявив, що в Україні налагоджено серійне виробництво далекобійних дронів із дальністю понад 1000 км. Налагоджено - факт, українські дрони і до Татарстану долітають. Але до чого тут "Укроборонпром"? І чому, якщо налагоджено виробництво, ці дрони не використовуються для атак по ворожих аеродромах?.. Адже вони мають бути значно дешевшими та доступнішими за американські ракети.
Це все питання стратегії, тактики й елементарної управлінської логіки. Як і виведення авіатехніки з-під удару.