Антикорупція по-українськи: не вмінням, так числом
В Україні найбільше антикорупційних органів серед країн СНД і Східної Європи
Як у Радянському Союзі співали про те, що "в області балету ми попереду планети всієї", так і в "успішній" боротьбі з корупцією ми теж виявилися попереду всього СНД і Східної Європи. У нашій країні найбільше антикорупційних органів - цілих шість (при тому, що в маленькій Грузії лише один, а у величезній Росії - аж три).
Про це йдеться у проекті "Громадського", який охоплює Україну, Росію, Білорусь, Молдову, Грузію, Вірменію і Азербайджан, - пише Андрій Миселюк для "ЛІГА.net".
Численне вітчизняне антикорупційне воїнство, як видно, своєю численністю відчайдушно лякає українців. Тому вони, тремтячи і озираючись, "на лапу" віддають останнє - середній розмір хабара в Україні становить 1350 євро при середній зарплаті у 144 євро.
Середній розмір хабара в Україні становить 1350 євро при середній зарплаті у 144 євро
Тут ми за три роки боротьби з корупцією ні на йоту не відійшли від Росії - там середній хабар становить 3200 євро при середній зарплаті 493 євро. Ну й що - зате ми робимо ракети. Тобто, антикорупційні контори.
Думається, якщо б географія дослідження була ширша, то за кількістю антикорупційних установ ми могли б переплюнути не тільки Росію та Східну Європу, але і ще багато-багато країн Азії, Африки та Латинської Америки.
Ноу-хау наших антикорупціонерів доби після Євромайдану в тому і полягає, що корупцію треба бити не вмінням, а числом. Тому, щоб гарантовано виявитися попереду планети всієї в клонуванні антикорупційних "редутів", наші антикорупціонери готують грунт для створення та антикорупційного суду. Як зізнався днями керівник Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Назар Холодницький, він підтримує створення антикорупційного суду на цьому етапі в Україні для завершення побудови логічної вертикалі антикорупційних органів. Без такого суду в найгіршому сценарії розвитку подій може статися що нам з НАБУ залишиться тільки слухати Rolling Stones "I can not get no satisfaction" і чекати, чекати, чекати".
Насторожує, що при початку роботи САП і НАБУ і Холодницький, і його колега Ситник навперебій запевняли, що у них цілком достатньо наявних ресурсів, щоб ефективно подолати корупцію. Сьогодні свою антикорупційну піраміду вони хочуть увінчати спеціалізованим судом. Але де гарантія того, що для успішної боротьби з корупцією такий суд виявиться, дійсно, останнім у цьому "креативному ланцюжку"? Раз уже взялися плодити антикорупційні структури - навіщо зупинятися?
Те, що через три роки після перемоги Євромайдану боротьба з корупцією в Україні йде неправильним шляхом, регулярно підтверджують дослідження авторитетних організацій. Так, за Індексом сприйняття корупції, який щорічно визначає міжнародна організація Transparency International, Росія і Україна займають 131 місце. При тому, що Грузія, в якій тільки одна антикорупційна організація, 44 місце.
А в рейтингу найбільш корумпованих країн у Європі та Центральній Азії, створеному у листопаді торік цією міжнародною організацією по боротьбі з корупцією Україна посіла далеко не почесне перше місце.
Та й усередині країни, прямо пропорційно зростанню числа антикорупційних полків зменшується ентузіазм "маленьких українців" з приводу успіхів їх роботи. Так, понад 70% українців переконані, що рівень корупції в країні не знизився, а 86% негативно оцінили спроби нинішньої української влади викорінити корупцію.
Майже 55% українців впевнені, що антикорупційна реформа провалилася
Найбільше українці розчарувалися в ефективності роботи флагмана антикорупційної ескадри - НАБУ, на яке покладали великі очікування. За даними недавнього соцопитування, менше одного відсотка українців вважають успішною роботу бюро. При цьому майже 55% респондентів впевнені, що антикорупційна реформа провалилася. Але хіба це привід зупинятися у створенні чергових антикорупційних структур? Це ж такий веселий атракціон - щоразу з новими іграми-обіцянками, новими бюджетами.