Десять міфів про НАБУ

Замість кропіткого збору доказів і захисту в своєї позиції судах НАБУ демонструє критично низький рівень юридичної грамотності

Мабуть, жодна структура після Євромайдану не оточена такою кількістю міфів, як НАБУ. Рясна міфотворчість навколо діяльності цього органу - до створення і поширення якого невпинно прикладають руки і керівники бюро, і їх колеги, активісти- "антикорупціонери" - досягла воістину загрозливих розмірів. І загрожує ось-ось завалитися як Вавилонська вежа, щоб поховати під собою правду про незадоволені запити суспільства на ефективну боротьбу з корупцією. Розчищенню цих "авгієвих стаєнь" заважає нагромадження міфів навколо флагмана антикорупційної боротьби по-українськи - НАБУ.

Міф 1. "НАБУ - забійна зброя проти тотальної корупції в Україні, якої категорично вимагав Євромайдан"

Це одна з вимог Євромайдану і суспільства в цілому, яке до сих пір залишається невиконаним. Замість професійної, незалежної та ефективної структури створена повна протилежність кожній з цих вимог.

Міф 2. "Нехай в роботі бюро і є окремі недоліки - а де їх немає? - але в результаті його роботи поширення корупції в країні зменшилося"

За даними досліджень авторитетних міжнародних організацій, з моменту створення НАБУ ситуація з корупцією в країні сильно погіршилася. Зокрема, за даними Ernst & Young, два роки тому Україна була на сьомому місці за поширенням корупції в Європі, зараз - на першому. І за результатами досліджень Transparency International Україна також лідирує серед найбільш корумпованих країн в Європі та Центральній Азії.

Міф 3. "НАБУ робить все, що може, для перемоги над гідрою корупції, але через кризу там дуже мало людей і мало грошей"

Бюро - численна структура, більше 700 співробітників.Торік у бюджеті на неї виділили близько півмільярда гривень. Цього року керівництво бюро запросило і отримало в бюджеті-2017 ще на 58% більше - 773,6 млн грн.

Минулого року бюро передало до судів аж 44 справи. Для платників податків кожна доведена до суду справа ( "доведена до суду" - це аж ніяк не означає, що по цих справах судом винесені обвинувальні вироки) цим відомством обходиться більше, ніж в 10 млн грн. Плюс скандали з освоєнням бюджетів - типу дорогих шкарпеток по 373 грн за пару.

Міф 4. "Бюро, можливо, і не хапає поки зірок з неба, зате вони не залежать від політичних сил та інтересів"

Активність і конкретний зміст роботи бюро повністю визначається політичними цілями його керманичів - Артема Ситника і Гізо Углави. Вони ж діють чітко в інтересах Міхеїла Саакашвілі - досить згадати зрив приватизації ОПЗ в липні торік (злагоджена схема роботи: Саакашвілі робить гучні заяви про багатомільйонні розкрадання на заводі, а НАБУ синхронно затримує керівників підприємства, результат - приватизацію підприємства зі стартовою ціною пакету акцій в 13,175 млрд грн, або 520 млн доларів зірвано, бюджет не отримав цих мільярдів).

Є інформація про те, що шефи бюро Ситник і давній соратник Саакашвілі Углава рушать на вибори в складі політсили Саакашвілі. Інші провальні спроби бюро втрутитися у велику політику - звинувачення Манафорта з "чорною касою" ПР; демонстративно швидка і повна "відмазка" партнерів Саакашвілі Сергія Лещенка та Світлани Заліщук від звинувачень в корупції при покупці ними елітарних квартир...

Міф 5. "НАБУ перший час займалося організаційним становленням, зате тепер розгорнеться на повну так, що мало не здасться"

Тезу про становлення постійно просуває ж керівництво бюро. Хоча працює вже третій рік. І якби займалися справою як слід, вже б були конкретні результати. А так - жодної доведеної до кінця гучної справи, жодного арешту топ-корупціонера, мізерні суми, повернуті в бюджет, відсутність прогресу по "грошам Януковича" ...

Міф 6. "Вся проблема в суді і суддях - варто лише створити спеціальний Антикорупційний суд - і відразу все вийде"

Україна і так чемпіон за кількістю антикорупційних структур, у нас їх цілих шість. Ситник і Холодницький навперебій запевняють, що конче потрібна ще одна, сьома. Але вони точно так само запевняли два роки тому, що у них є все необхідне для перемоги над корупцією. Результат погоні за цим судом відомий вже зараз: кількість полчищ по боротьбі з корупцією знову не перейде в якість. Просто знадобляться нові мільйони з бюджету і продовжиться пошук причин і винних.

Міф 7. "Бюро, на відміну від політично ангажованих старих СБУ і ГПУ, займається тільки розслідуванням, причому допомагає колегам з інших відомств всім, чим може"

За час своєї роботи бюро постійно конфліктує з іншими правоохоронними структурами. Досить згадати конфлікт з ГПУ через стеження, конфлікт з НАПК через квартиру Лещенко, постійні публічні з'ясування відносин з САП, тертя з СБУ через прослуховування. Ці лінії конфлікту не вичерпані, буде продовження.

Міф 8. "Бюро стільки викривальної роботи по старих корупційних схемах потрібно виконати, що навіть при всьому бажанні влазити в бізнес-схеми у них немає ніякої можливості"

Крім того, що НАБУ "вляпався" в політичні і геополітичні афери, воно стало і активним учасником бізнес-розборок. Приклади - зрив приватизації ОПЗ, справа проти МАУ, втручання на користь олігарха Григоришина на "Запоріжжяобленерго" і так далі.

Міф 9. "На НАБУ виливають відра бруду противники ефективної боротьби з корупцією, але бюро просто ніколи відволікатися на суперечки і захищати себе в публічному просторі - його співробітникам не до піару, вони цілодобово зайняті боротьбою з корупцією"

Активність керівництва НАБУ в соціальних мережах стала притчею во язицех і для критиків роботи бюро, і для колег-антікоррупіонеров. Наприклад, у недавньому інтерв'ю журналу "Фокус" глава САП Холодницький дивується, навіщо цій структурі аж десять чоловік у прес-службі і нарікає на розвал багатьох справ через гіпетрофірованной піар-активності керівництва бюро.

Невпинне полювання за "лайками" від прихильників і симпатиків, яке веде в соцмережах НАБУ, увінчалася повним і беззастережним тріумфом. На відміну від полювання на реальних корупціонерів (про результативність роботи - див. Міф №5).

Міф 10. "НАБУ - це структура плоть від плоті громадянського суспільства, свято дотримує цивільні права всіх підозрюваних і обвинувачених. Тому і бувають проколи через сувору реальність і жорсткі правила вітчизняної політики і бізнесу"

Замість копіткого і професійного збору переконливої доказової бази і результативного захисту своєї позиції в судах НАБУ демонструє критично низький рівень юридичної грамотності. Ігнорує правові процедури, не має дотримуватися демократичних прав громадян. Щосили практикуються не підтверджені, але гучні звинувачення. А замість збору доказової бази відомство підтягує фактаж під заздалегідь висунуті звинувачення - наприклад, організовує експертизи не визнаних авторитетних структур, а маловідомих фірм-одноденок з "правильними висновками". Самих підозрюваних без достатніх на те підстав поміщають за грати, прагнучи домогтися від них уже там необхідних показань і фінансового "відкупу".

Ці схеми заступник голови НАБУ Гізо Углава широко і результативно використав у Грузії, привіз їх з собою і в Україну. Але такі підходи постійно критикували правозахисники в Грузії. Тепер їх критикують в Україні - зокрема, можна згадати недавній коментар голови правління Української Гельсінської спілки з прав людини, директора Харківської правозахисної групи Євгена Захарова у справі Мартиненка. Більш того, такі підходи не сприймає і процесуальне керівництво НАБУ - глава САП Холодницький говорив, що НАБУ діє один в один, як сталінське НКВД - "принцип такий: ми всіх закриємо, а там розберемося. Це 1937 рік".

Цензор.нет

Якщо ви помітили помилку у тексті, виділіть її мишкою та натисніть комбінацію клавіш Alt+A
Коментувати
Поділитись:

Коментарі

2

Залишати коментарі можуть лише авторизовані користувачі

Наші автори
Павло Шеремета Економіст
Віктор Чумак Правник, колишній заступник генпрокурора
Андрій Римарук Ветеран, працівник фонду "Повернись живим"
Остап Українець Письменник, перекладач
Максим Кияк Експерт Ради зовнішньої політики "Українська призма"