Балтія і досвід гібридної війни в Україні
Пропаганда "русского мира" – ось корінь усіх зол. Це своєрідна антилюдська ідеологія, яка обіцяє своїм прихильникам привілеї. Не захист їхніх прав, а можливість порушувати права інших груп.
У пресі з'явилася доповідь американського дослідницького центру RAND Corporation "Гібридна війна в країнах Балтії. Небезпеки і потенційні відповіді".
У ньому владі країн Балтії рекомендується посилити взаємодію з російськомовними громадянами. Експерти центру радять гарантувати російськомовним громадянам країн Балтії дотримання всіх їхніх політичних і цивільних прав, а також налагодити більш ефективне поширення інформації російською мовою. У документі говориться, що "хоча Москві непросто буде спровокувати в Латвії, Литві та Естонії масштабні протести або сформувати впливові сепаратистські рухи, повністю цього виключати не можна".
Причиною стурбованості Латвії, Литви та Естонії стали "таємні дії Росії в Криму і його анексія", а також "підтримка заколоту сепаратистів на сході України", і "можливості використання російської меншини для отримання важелів впливу в країнах Балтії". У RAND Corporation вважають, що "успіх можливих дій Москви не гарантований".
На відміну від окупованих територій України, в країнах Балтії лояльність російськомовних громадян до влади їх країн висока
Експерти пояснюють, що на відміну від окупованих територій України, в країнах Балтії лояльність російськомовних громадян до влади їх країн висока. Тому економічного сенсу переходити "під крило" Москви у них немає. Військові можливості НАТО у багато разів перевершують військові сили України, тому боятися нічого.
Однак експерти пропонують цілий ряд рецептів "для підвищення імунітету". Серед них: розширення політичних і громадянських прав російськомовного населення, визнання російської мови офіційною, посилення боротьби з пропагандою, створення російськомовних телеканалів, а також зміцнення військового потенціалу країн Балтії.
У російській Держдумі тут же прокоментували доповідь, назвавши її "черговою прикметою антиросійської істерії". Росія запевняє, що "Москва не зацікавлена в атаці на Балтію". А посилення російського військового угруповання в Калінінградській області — це тільки відповідні заходи у відповідь на посилення військової присутності НАТО. "Доповідь RAND — це чергова ознака антиросійської істерії на Заході", — заявив перший заступник голови комітету Держдуми з міжнародних справ Дмитро Новіков журналістам видання "Комерсант".
"Ті, хто опрацьовує такі сценарії, плутають джерело та походження різного роду "кольорових революцій" і інших "помаранчевих" загроз. Все це — методики, які відпрацьовувалися в рамках "арабської весни" і українських майданів. І, як відомо, до цих процесів причетна аж ніяк не Росія. Так що при окресленні таких сценаріїв мова йде про спроби звалити все з хворої голови на здорову", – сказав Дмитро Новіков.
При цьому він додав, що Росія не буде відмовляти собі в праві і далі коментувати ситуацію з правами людини в країнах Балтії. "Коли очевидним чином порушуються права людини, що зачіпає наших у минулому співвітчизників або тих, хто говорить російською мовою, ми маємо повне право висловлюватися на їхню підтримку", — пояснив він.
Росія не буде відмовляти собі в праві і далі коментувати ситуацію з правами людини в країнах Балтії
У доповіді RAND згадується директор Центру аналізу стратегій і технологій Руслан Пухов і його висловлювання про методи "гібридної війни". Сам Пухов запевнив російських журналістів: "Повторити кримську історію в будь-якому випадку не вийде. Там (у країнах Балтії) немає такого високого відсотка російськомовного населення, ні російських військових баз". Так про що ми говоримо? Можливий кримський і донбаський сценарій в країнах Балтії? Для початку варто розібратися, а що ж відбулося в Криму і на сході України. Невже всьому причиною сепаратистські настрої російськомовних українців?
26 лютого в Україні відзначали День кримського опору. В цей день в 2014 році 15 тисяч кримських татар і проукраїнських активістів вийшли на вулиці Сімферополя у спробах перешкодити проведенню позачергової сесії Верховної ради Криму. На ній планувалося оголосити про кримський суверенітет і звернутися до Російської Федерації за допомогою. Людей, що протистоять в Криму ідеї сепарації, було в рази більше, ніж так званих "російськоцентричних". Якщо бути відвертим, то варто визнати, що інша сторона, намагаючись захистити державну цілісність, теж була російськомовна.
Та ж картина спостерігалася і на сході країни. Крім жменьки озброєних людей на центральних площах Донецька і Луганська, переважна більшість місцевих жителів надали перевагу відмежуватися від людей, які захопили місцеві органи влади. В одкровеннях російського диверсанта Стрєлкова-Гиркина є інформація про те, що якщо б не його група російських військових чисельністю 50 чоловік, то ніякої "російської весни" не було б. І на сході України і в Криму відбулося тотальне зрада місцевої влади. Місцеві чиновники, міліція, армійське керівництво немов по команді перейшли на бік озброєних людей, що захопили будівлі в центрі міст. У Криму після захоплення 27 лютого російськими силами спеціального призначення будівлі Верховної ради Криму, на вулицях міст, на всіх дорогах і біля українських військових частин з'явилися російські військові і бронетехніка. У Донецьку і Луганську, за свідченнями очевидців, роль жандармів виконувала місцева міліція, активно співпрацювала з так званими "силами самооборони". Це міліціонери передавали збройним бандитам українських активістів. Це місцеві чиновники збирали мітинги працівників бюджетних установ, переконуючи їх підтримати російську окупацію. Іншими словами, і в Криму, і на Донбасі початок гібридної агресії поклали місцеві колаборанти від влади, які багато років експлуатували антиукраїнську риторику.
Якщо уважно вчитатися в рекомендації експертів RAND Corporation, які констатують, що, на відміну від України, лояльність російськомовних громадян владі їх країн висока, то можна помітити протиріччя. Ті заходи, які вони пропонують для "підвищення імунітету", в повному обсязі мали місце в Україні. Політичні та громадянські права російськомовного населення тут ніколи не ущемлялися. Російська мова була визнана регіональною. Все діловодство, освіта, як початкова, так і вища, здійснювалося саме російською мовою. У тих районах, які сьогодні є окупованими, неможливо було знайти україномовної чиновника, поліцейського та іншого представника влади. Були в Криму і на Донбасі в достатку і російськомовні канали і преса. Насправді купити в Криму книгу на українській мові завжди було проблемою. А от чого не було, так це можливості у держави захистити своїх громадян, яких дискримінувала антиукраїнський пасивна більшість.
Купити в Криму книгу на українській мові завжди було проблемою
Пропаганда "русского мира" – ось корінь усіх зол. Це своєрідна антилюдська ідеологія, яка обіцяє своїм прихильникам привілеї. Саме так: не захист їх прав, а можливість порушувати права інших груп. Так, наприклад, тотальне засилля російськомовних шкіл у Криму і на Донбасі не заважало "стурбованим батькам" збирати акції протесту за будь-якої спроби заснувати в загальноосвітній школі клас з українською мовою навчання. Люди протестували не тому, що їх змушували вчити українську мову. Вони були обурені тим, що хтось раптом міг отримати для своїх дітей таку можливість у їх "російському Криму", або "російськомовному Донбасі". Задовго до захоплення Криму і Донбасу "зеленими чоловічками" на центральних площах влаштовувалися антиукраїнські та антитатарські мітинги.
Вседозволеність, можливість принижувати іншого, відмінного від загальної маси, подобалася багатьом прихильникам імперської ідеології. Наприклад, в Донецьку, Луганську і в Криму, перше, що сталося відразу після окупації – це заборона на українську державну символіку і тиск, часом силовий, на представників "не православних релігійних громад". Кримські послідовники Хізб ут-Тахрір, Українська православна церква Київського патріархату, священик-протестант з Донецька, якого тричі виводили на розстріл бойовики – все це докази, що "руський мир" обіцяє своїм прихильникам право топтати права інших.
"Русский мир" – це пропаганда колективної безвідповідальності. Саме в цьому його привабливість
Досвід України, що ґрунтується на подіях у Криму, Донецьку і Луганську вчить, що розмови про права російськомовних – це привід, який Москва використовує для агресії. Можливість безкарно виплеснути ненависть, зневажаючи права інших – це мотивація, з допомогою якої "русский мир" збирає під свої знамена прихильників. Ненависть до української держави в окремих регіонах навмисно культивувалася місцевими політиками. Вона ніколи не мала відношення до реальної дискримінації російськомовних. Місцеві пройдисвіти-політикани і чиновники роками розпалювали в людях ненависть тільки заради того, щоб не нести перед ними відповіді за свою безгосподарність. "Русский мир" – це пропаганда колективної безвідповідальності. Саме в цьому його привабливість. Солідаризуватися з його поняттями можуть тільки люди певного сорту.
Для того, щоб не повторився ні кримський, ні донбаський сценарій, необхідно не повторювати помилок України і сконцентруватися на правах усіх громадян країни.
Публікується з дозволу редакції "7 Дней"
