В українській мові є слова, до яких ставляться несправедливо погано, вважає поетка 41-річна Євгенія Чуприна з Києва.
Покращення — цим словом прем'єр Микола Азаров позначав те, що буде з нашою країною, коли до влади прийде Партія регіонів. От прийшла, і ми вирішили, що покращення — це і є те, що в нас нині діється. Люди почали до цього слова іронічно ставитися. Жартую, що вже матері по селах дітей покращенням лякають.
Хохлушка — я ніколи не образилася б, коли мене так називали. Бо ж хохол — це чуприна. Як же мені з прізвищем Чуприна ображатися на хохлушку? У мене — запорозька родина, під Запоріжжям досі є хутір Чупринівка. Мої предки належали до козацької аристократії.
Жінка — чому бояться цього слова? У транспорті до мене звертаються "дівчино". Мені 41 рік, я заміжня, ношу обручку — яка я дівчина? Це як французьке мадмуазель — так називають або молодих незаміжніх жінок, або повій, або танцівниць кордебалету. А порядним жінкам кажуть "мадам". Для української мови природнім є звертання пані, і добре, що воно поступово повертається.
Московія — так українською мовою традиційно називається Росія. Це ж абсолютно нормально, коли назва країни в різних мовах інакша. От, наприклад, Німеччина — власна назва Дойчланд, російською Германія, французькою — Аллєман. Було Московське царство, доки Петро І не побудував Петербург і переніс туди столицю. Йому треба була назва для імперії, і він здійснив рейдерське захоплення назви Росія. Нам треба наполегливіше запроваджувати назву Московія на позначення Російської Федерації. Своєю мовою як хочуть хай кажуть, а ми називаймо так, як наші батьки. Он Сполучені Штати теж спочатку Новою Англією хотіли бути, але їх із тим завернули.
Комментарии