Розваги, веселощі й подарунки в День святого Миколая отримали члени міської асоціації дітей-інвалідів та інвалідів з дитинства від лідера Громадського об"єднання "Наш Дім — Полтава" 41-річного Олександра Мамая.
Минулої суботи й неділі дітей із батьками запросили до ресторану "Мотель". В оформленому повітряними кульками залі кожного на порозі зустрічають і вітають веселі клоуни. Майже всі діти прийшли в карнавальних костюмах. Із батьками вони сідають за святково сервіровані різними солодощами столи, весело перемовляються між собою. Мами поправляють дівчаткам корони і банти.
На сцені з"являються клоуни. Діти затихають.
— Малята, а ви знаєте, яке сьогодні свято? — питає дівчина-клоун.
— День святого Миколая! — радісно вигукують ті.
— Правильно, День святого Миколая, який приносить дітям солодощі й іграшки, — продовжує клоунеса. — Святий Миколай не зможе до вас приїхати, тому попросив Олександра Федоровича, якого ви вже добре знаєте, щоб він вас обов"язково привітав.
На сцену виходить Олександр Мамай. Діти з батьками гучними аплодисментами вітають його.
— Поздоровляю вас із таким чудовим святом, — говорить Олександр Федорович. — Думаю, це свято не тільки для дітей, але й для їхніх батьків. Я дуже радий, що ви усміхаєтеся, прийшли у гарному настрої. Хочеться, щоб сьогодні свято пройшло весело і запам"яталося надовго. Ми з вами спілкуємося вже не вперше. І обіцяю, будемо спілкуватися й надалі. Скільки буде в нас сили і фінансових можливостей, будемо якомога більше вам допомагати.
На сцені знову з"являються клоуни.
— Діти, усі були цього року слухняними? — питає клоунеса.
— Так! — голосно їй відповідають.
— Давайте познайомимося. Мене звати Льоля, а ще в мене є два друга клоуни — Кузя і Зюзя. А тепер давайте познайомимося з вами — зараз кожен із вас по команді голосно назве своє ім"я. Три-чотири.
Кращі часи настануть завдяки таким людям
Діти вголос викрикують свої імена, намагаються перекричати одне одного. Починають сміятися.
— У нашого гномика Кузі немає хатинки, — говорить Льоля. — Діти, хто хоче допомогти йому збудувати хату?
З охочих набирають дві команди. По ланцюжку діти передають кубики і будують будиночки. Кожна команда намагається зробити це якомога швидше. А потім із двох будинків обидві команди складають один великий для клоуна Кузі.
До Юлії Собакар підбігає її донька Аліна. Вона щойно брала участь у конкурсі.
— Такі клоуни гарні, — говорить дівчинка. — Так весело!
Діти із задоволенням грають у різні ігри, відгадують загадки, малюють зиму, з літер складають слова.
— Відмінність свят, організованих нам міською владою, і тих, які створює для нас Олександр Федорович, у тому, що батьки не стоять осторонь у куточку, а теж беруть у них участь, — каже голова міської асоціації дітей-інвалідів та інвалідів з дитинства Ольга Григорук. — Вони теж відпочивають. Адже життя в нас таке, що ми ніколи не відпочиваємо. Постійно з дітьми, які потребують уваги. У такій святковій, веселій атмосфері, у такому комфортному залі хоч трішки забудуть про свої проблеми.
Окрім того, на святі, влаштованому Громадським об"єднанням "Наш Дім — Полтава", подарунки вручають усім дітям-членам асоціації, незалежно від віку.
— Влада приділяє увагу дітям. Так повелося з радянських часів, — говорить Ольга Петрівна. — Але подарунки дають тільки до 14 років. А старші залишаються осторонь. Для держави вони вже не діти, хоча, за конституцією, вважаються дітьми до 18 років. Проте їм теж потрібна увага. До Дня інваліда міська влада виділяє їм по 150 гривень. Але такі свята їм не влаштовують. Для нас вони все одно діти.
Наприкінці свята у зал вивозять величезний торт із написом "З Днем святого Миколая!" і святковим феєрверком. Діти підбігають ближче, розглядають. Один хлопчик не витримує — потайки проводить пальцем по тортові і швидко злизує крем.
— Усім зараз дістанеться, — заспокоює дітей Ольга Григорук. — Сідайте на місця біля своїх батьків. На святого Миколая тільки починаються новорічні свята. Дітки у нас — найкращі, бажаю вам здоров"я! А батькам — терпіння і сподівань на те, що все-таки і для нас настануть кращі часи. Думаю, вони вже не за горами. Вони настануть завдяки таким людям, які знають про наше нелегке життя і намагаються якось його полегшити.
Наприкінці свята кожна дитина отримала в подарунок іграшки, солодощі та фірмові футболки.














Комментарии