13 січня, на Маланки, біля театру ім. Гоголя в Полтаві стоять столи з пустими пластиковими тарілками та макітрами. Біля них дівчата в квітчастих хустках і хлопці у вишиванках і шапках. Черга приблизно з 30 осіб. Усі чекають початку масових гулянь"Новорічні вечорниці".
— А шо — шось будуть роздавати? — запитують люди, що підходять до натовпу.
За останнім столом студентки Полтавського кооперативного технікуму показують, як правильно виліпити вареника.
На сцені співають фольклорні колективи, проводять конкурс на кращу щедрівку і нагороджують учасників шампанським, ковбасою, кавою, цукерками.
— Я в дитинстві любив щедрувати. На канікулах ми з друзями збиралися в моїх бабусі та дідуся в селі Старі Санжари і ходили по хатах місцевих жителів, розказували традиційне "Щедрик-ведрик, дайте вареник", — розповідає заступник мера Полтави Олександр Русін, 37 років. — Тоді за щастя було отримати від когось п"ять рублів. В основному давали 15–20 копійок. Найбільше запам"яталась одна старенька сімейна пара. Самі жили бідно. Але шанували традиції. Завжди пригощали нас якимись випічками та червоними яблуками. І бабуся пригадувала, як вони в молодості ходили з вертепом.
Студенти приносять із технікуму вареники із сиром, картоплею, капустою та грибами. Накладають їх у пластикові тарілки і зверху поливають сметаною. Через кілька хвилин підносять нову партію. До столів стоїть уже триметрова черга.
До столів стоїть триметрова черга
— Тьоть, дай вареника, — кричить 3-річний Вадим Глинський і просувається до столів. Йому в тарілку кладуть п"ять малих тонких вареників. Один наколює виделкою і кладе до рота. Бабуся питає: "Із чим?" — Зі сметаною, а всередині нічо немає.
60 кг напівфабрикатів вареників для свята надала фірма "Щедров". А варили їх у технікумі.
До сцени викликають охочих проявити свою богатирську силу. Четверо сміливців по черзі піднімають 24-кілограмові гирі. Двоє з них — по 30 разів. Тоді перетягують канат. Перемагає 22-річний учень Полтавського профтехучилища N10 Володимир Шишкін. Йому вручають торт.
— Я б іще разів зо двадцять підняв, — хвалиться юнак. Його після 30-го підняття зупинив ведучий. — Буде чим із друзями в гуртожитку посвяткувати!
Працівники мережі побутової техніки "МКС" проводять "крейзі-олімпіаду". Охочі грають у дискобол — рачки і задки кидають комп"ютерні диски в розібрані монітори, метають клавіатури, піднімають штанги із системних блоків. Учасників конкурсів нагороджують чашками, ложками, футболками, талонами на знижки, картами пам"яті, веб-камерами, фенами.
10-річна Карина Яременко з Полтави за конкурсами спостерігає збоку біля сцени. Обома руками вона пригортає до себе голуба.
— Я живу тут неподалік. Іду на свято повз дитсадок, бачу він сидить — зіщулився і не ворушиться, лапки замерзли, — показує. — Мама дозволила принести його додому, щоб відігріти. Жаль, що в нас клітки немає. Із картонного ящика зробимо.
Сім"я Яковенків із Полтави фотографується в декоративних санях із Дідом Морозом і ростовою лялькою із головою бика. Така послуга коштує 15 грн. З одним із персонажів — 10 грн.
Завершуються гуляння дискотекою і танцювальними конкурсами.
2 
1
Комментарии