13 січня у Львові відбувся заключний захід туру з вечорницями етно-диско. За останні три місяці це вже другий проект Олега Скрипки, що відбувся в рамках мистецької акції "З Україною в серці". Про враження від проекту та нові творчі ідеї ми й поговорили з музикантом.
Розкажіть про загальні враження від туру з вечорницями етно-диско. Чим запам"яталися міста?
— Найяскравіші враження лишилися від Одеси — просто дивовижно, скільки людей прийшли у вишиванках, розмовляли та співали українською. Адже загалом Одеса вважається не надто українським містом. Виявилося, що це зовсім не так, одесити добре сприйняли наш проект. В Одесі мало відбувається подібних подій, і вечорниці підходять одеситам за духом і характером. Приємною несподіванкою стала також активність і допомога людей.
А в Харкові та Запоріжжі, які начебто вважаються містами з давніми українськими традиціями, наша подія, мені здалося, була культурним шоком для публіки. Хоча народ залюбки танцював і підспівував, але було видно, що українська музика з гарним звуком і розкішним світлом сприймалась як диковинка.
Узагалі, наш проект є досить модерновим для України. Він є сміливим для нас, організаторів, і для самої Юлії Тимошенко, яка охоче підтримала його. Але, щоб закріпити наш успіх, потрібно ще не один раз привезти проект, особливо в міста Східної України.
Комфортно було і мені, й аудиторії
А в Києві — усе зовсім інакше. Тут у нас уже є своя публіка, ми її ретельно плекали й виховували, проводячи безліч подібних проектів. Тому мені вже звично, коли протягом концерту люди співають, танцюють, знають слова і мелодії, почуваються вільно — як у себе вдома. Мушу сказати, київські вечорниці стали моєю найкращою подією — вона пройшла вчасно, на Різдво, найбільше українське свято. Усе було так, як і мало бути: ніби нічого нового я для себе не зробив, але ми просто якісно організували проект. Я відчуваю, що комфортно було і мені, й аудиторії. До того ж ми мали неперевершені технічні можливості. Просто клас!
У Львові робили подію на свято Меланки, а цей день львів"яни шанують. Перед нами була велика відповідальність: хто-хто, а львів"яни серйозно ставляться до традицій. До того ж цей проект має політичне забарвлення. Тому зробили все на найвищому рівні.
На київські вечорниці етно-диско прийшли і бабусі, і родини з дітьми, і альтернативна молодь… Що об"єднало такі різні аудиторії?
— Різдво — це прекрасне й світле свято, яке здатне об"єднати людей. Я не знаю нікого, хто ставився би до нього не прихильно. А іншим фактором, що гуртує, стала сама форма, що поєднує три складові — кожному знайдеться щось цікаве. Це й традиційне свято, і рок-концерт, і дискотека. Традиційні вечорниці, які ми робимо час від часу — цікаві, проте обмежують коло прихильників. А за допомогою формату етно-диско, думаю, можна більше людей ознайомити з традиціями та народними святами.
Коли прийшла ідея створити такий проект?
— Вечорниці ми робимо з 2003-го, і майже паралельно я почав грати дискотеки 2004-го. І в мене виникло бажання зробити вечорниці для більш широкої аудиторії. Уперше ми експериментували в Києво-Могилянській академії — вийшло вдало. Потім — у галереї "Лавра". А ще річ у тому, що для традиційних вечорниць абсолютно не пасує сучасний одяг — потрібно вдягатися в народне, і мало в кого є повний народний стрій. Етно-диско ж є демократичним форматом і передбачає будь-які імпровізації. По суті, це давнє свято, оздоблене в сучасному стилі. І навіть якщо відсотків 15 гостей прийде з елементами етнічного одягу, це вже створює необхідну атмосферу. До того ж можна завжди своє вбрання доповнити — купити просто на місці вишиванку, пояс.
Як ви плануєте вдосконалити й урізноманітнити проект?
— Думаю, вдалою знахідкою є Школа народних танців напочаток. Це спонукає людей до танцю. Форму не вважаю за потрібне змінювати, але потрібно вдосконалювати те, що вже маємо: алеї майстрів і кулінарів. Хоча можна взагалі розширити свято до формату фестивалю. Один день із кількома майданчиками для різної музики, або кілька днів — наприклад, день фольклору, день етно-року, день діджейської музики. Я відчуваю, що цей формат має великий потенціал, який поки що не розкритий повністю, адже три-чотири години — мало. Є велика кількість прекрасних гуртів і діджеїв, що грають етніку, поєднуючи її з сучасними ритмами, і ми навіть не маємо змоги всіх прийняти на своїх заходах. Хотілося б звернути увагу публіки на цих ще невідомих музикантів, популяризувати їх.
А як ви обираєте колективи для участі у вечорницях?
— Гурт "Стелсі", наприклад, для формату етно-диско — колектив номер один. Вони звучать 100 відсотків електронно, етнічно й сучасно, повне етно-диско. Я й сам використовую їхню музику у своїх сетах. А "Йорій Клоц" я навіть не чув раніше, але мені вони сподобалися. Як і "Чоботи з бугая". За складом це традиційні троїсті музики. Три гурти — "Чоботи з бугая", "Очеретяний кіт" і "Йорій Клоц" — усі мають різну ритміку й динаміку, але чудово кладуть народні пісні на сучасний грув.
У яких містах хотілося б побувати з вечорницями?
— Та скрізь хотілося б проїхати! У Західній Україні я робив би виступи у великих залах, а у Східній — обирав би клуби. Думаю, для східної аудиторії ще зарано організовувати дискотеки з українською музикою в палацах спорту. Для неї це поки що як музика з Марсу. Власне, на Заході це теж свого роду інопланетна музика, бо на дискотеках її не ставлять. Але принаймні більшість знає народні пісні. Було би круто щороку організовувати такі тури. Найближчим часом я планую подати проект "Рок Січі" до Міністерства культури. Сподіваюся, що підтримку ми отримаємо.
Є чимало музикантів, яким є що показати і про що розповісти
Як підтримка артистів Юлії Тимошенко вплинула на ставлення до неї виборців?
— Упевнений, що найкращий варіант для передвиборної кампанії — це саме такі культурні проекти. Бо відбувається не пряма політична, а культурна агітація, будується атмосфера позитиву. Гадаю, що стандартні агітаційні методи втрачають свій ефект: народ приходить, слухає без емоцій безкоштовний концерт і йде, лишаючись при своїй політичній позиції. Тому ми разом зі штабом Юлії Тимошенко реалізували два цікаві проекти: рок-фестиваль "Рок Січ" і тур вечорниць етно-диско. Думаю, що від цього виграли всі — і глядачі, і музиканти і, безумовно, політична кампанія. Юлія Володимирівна готова сприймати свіжі ідеї й підтримувати такі починання. Із нею можна дискутувати, висувати пропозиції. Я радий, що нам удалося втілити такі грандіозні задуми.
А які ще проекти плануєте реалізувати із Тимошенко?
— Мене цікавить наступне питання: за кордоном існують українські культурні центри. Вони могли би бути досить потужним інструментом пропаганди нашої культури за кордоном, але щось мало чути про їх діяльність. Я знаю, є такі чудові центри в Москві та в Парижі. Було б варто робити там виступи українських артистів із гарною періодичністю. Це не так уже й складно та дорого, як здається. Так ми зможемо активізувати й розширити культурне життя українців за кордоном.
Ми вже проводили Фестиваль героїчної пісні та Вечір українського романсу. Із задоволенням повернувся б до цих проектів. А нещодавно я створив свій сольний джазовий проект. Уже випустили максі-сингл і зіграли кілька концертів. Помітив, що в Україні не вистачає масштабних джазових фестивалів. Ще є ідея організувати серію авторських вечорів вітчизняних виконавців. Є чимало музикантів, яким є що показати і про що розповісти. Але що більше проектів, то складніше підтримувати життєздатним кожен із них. Купу часу й сил забирає пошук фінансової підтримки, адже всі вони потребують ретельної розробки.
Останнім часом ваші нові твори викладаються на офіційних сайтах для скачування. Чому обрали таку політику?
— Видавництво "Країна Мрій" — це інша іпостась фестивалю "Країна Мрій". Традиційно вхід на фест вільний — і це своєрідна філософія, яка полягає в тому, що музика, як повітря, має належати кожному. Тому всі диски, які виходять на видавництві, викладаємо на наших сайтах для вільного скачування. І зараз працюємо над тим, щоби зробити доступним весь каталог видавництва. Це потребує зусиль із технічної точки зору, але скоро ми остаточно втілимо цей задум. "Країна Мрій" стане чи не найпершим видавництвом, що подарує людям цілковитий доступ до своєї продукції. Тому бажаємо всім насолоджуватися музикою, надихатися нею, захоплюватися і відкривати для себе все нові й нові її грані!
3 
1
Комментарии
1