31 серпня Верховна Рада ухвалила в першому читанні зміни до Конституції у частині децентралізації. Найбільший резонанс викликали статті, що визначають особливості самоврядування на тимчасово окупованій території Донбасу. Проти виступили ВО "Батьківщина", об'єднання "Самопоміч" і Радикальна партія Олега Ляшка. Назвали ухвалені зміни "зрадою" і підіграванням інтересам Москви. Зокрема, що є небезпека легалізувати терористів. Влада пояснює, що Україна виконує зобов'язання за Мінськими домовленостями про децентралізацію, а бойовики ніякої вигоди не отримають. Адже вибори на окупованих територіях відбудуться лише після виводу звідти російських військ, і за українськими законами.
Під час голосування об'єднання "Свобода" біля стін парламенту влаштувало мітинг проти ухвалення змін. Акція переросла у силове протистояння: загинули троє бійців Національної гвардії, понад сотня отримали поранення. В міліції кажуть, що бойову гранату в натовп кинув "свободівець", боєць добровольчого батальйону "Січ" Ігор Гуменюк. Його затримали, він перебуває під слідством. На допити за підозрою в організації теракту викликали голову "Свободи" Олега Тягнибока.
Голосування змін у другому читанні має відбутися після проведення місцевих виборів 25 жовтня. Для остаточного ухвалення потрібна буде згода 300 народних депутатів. Чи знайдеться на той час у парламенті стільки голосів "за" – невідомо.
"Ніхто не прискорюватиме прийняття змін до Конституції в другому читанні, – пообіцяв 6 вересня президент Петро Порошенко. – Саме зараз ми і маємо провести роз'яснювальну роботу – що таке децентралізація".
Чи потрібно продовжувати конституційний процес, заплямований кров'ю українців? Як вирішити цю проблему?
У нас чомусь кожен президент починає роботу зі зміни Конституції. Особливо перед виборами. Цього разу – місцевими. Це викликає підозру. По-перше, якщо хочемо щось змінити, то давайте після виборів. По-друге – не треба все змішувати в одну купу. Децентралізація потрібна Україні. Але навіщо в один пакет із нею сунути статус окремих районів Луганської та Донецької областей?
Дмитро КАПРАНОВ, 48 років, письменник
ПАРТНЕРИ ПОСТАВИЛИ НАС У ЖОРСТКІ УМОВИ. Думаю, це наш дипломатичний програш. Адже не можемо вирішити це питання всередині країни. Бо без Мінських домовленостей не зрушується мирне врегулювання. Потрапили в замкнене коло. Протягти конституційні зміни через парламент далі буде ще важче. Можливо, не вдасться взагалі. А це відлунням піде на Донбас і в Москву. Скажуть, що Київ не проводить змін, тому конфлікт не припиняємо. Використають це як нову причину для загострення ситуації.
Володимир ЛАНОВИЙ, 63 роки, економіст
Сьогодні всі розуміють: конституційні зміни щодо Донбасу не будуть втілені в життя. Бо для цього потрібна добра воля другої сторони – Росії. А вона не бажає виконувати Мінські домовленості. Нові статті, пов'язані з анексованими територіями, не мають жодного реального значення. Доки з Донбасу не виведуть російські війська, вони не діятимуть. А в разі виведення військ, вони втратять сенс. Бо внутрішнього конфлікту між українцями на Донбасі нема. Є винятково питання окупації. Але ухваленням змін Україна показує, що виконує Мінські угоди. А наші партнери отримують можливість продовжувати санкції проти Росії. Бо ЗАНЕПАД ЕКОНОМІКИ АГРЕСОРА – ЄДИНЕ, ЩО МОЖЕ ВРЯТУВАТИ УКРАЇНУ.
Віталій ПОРТНІКОВ, 48 років, публіцист
Маємо вчитися домовлятися одне з одним – особливо після кривавих подій біля стін Верховної Ради. Тому зупиняти конституційний процес не можна. Україна потребує змін. Але вони повинні супроводжуватися серйозним діалогом. Тільки так зможемо рухатися вперед. Умови, в яких опинилася країна, є додатковим аргументом, щоб зміни відбувалися. Негативну реакцію на зміни до Основного закону викликав так званий особливий статус окупованих територій. Це сталося через брак роз'яснень. Бо мова йде не про статус Донбасу, а про особливості здійснення місцевого самоврядування в окремих районах.
Володимир В'ЯТРОВИЧ, 38 років, історик
Зміни в Конституцію вносити потрібно. Але не в умовах тиску наших західних союзників і Росії. Треба дочекатися умов, коли його не буде. По-друге, не можна їх ухвалювати, коли частина української території не контролюється владою. А також, по-третє, в умовах війни. Сама Конституція забороняє це робити. Четверте: зміни слід обговорити відкрито й публічно, без поспіху. Мають висловитися і прийти до спільного знаменника різні політичні сили. П'яте: КОНСТИТУЦІЄЮ НЕ МОЖНА ВИРІШУВАТИ ПОТОЧНІ ПРОБЛЕМИ.
Левко ЛУК'ЯНЕНКО, 87 років, колишній політв'язень, екс-нардеп
Ще не зустрічав жодної людини, яка сказала б: "Візьму на себе відповідальність за те, що стане з Україною у разі неприйняття змін до Конституції. Ми готові залишитися з Путіним сам на сам". Іншими словами, не виконаємо підписані нами Мінські угоди й підставимо європейських партнерів, які зазнають втрат від санкцій проти Росії. А це 10 мільярдів доларів щороку. Тим паче, ніякої небезпеки зміни до Конституції не несуть. Якщо у грудні парламент прийме їх загалом, для нас це нічого не змінить. Але дасть можливість нашим партнерам ПРОДОВЖУВАТИ ТИСК НА РОСІЮ. Путіна й далі затискатимуть у кут: "Ми зробили, а тепер роби ти. Виводь війська, віддавай під контроль України кордон".
Карл ВОЛОХ, 56 років, підприємець, блогер
Наші західні партнери – Франція та Німеччина – очікують ухвалення змін до Конституції у другому читанні до 1 січня 2016 року. Цією датою обмежений термін дії Мінських угод. Якщо Україна не зробить цього, то Москва отримає можливість сказати: Київ – не угодоспроможний і не хоче виконувати навіть ті домовленості, з якими ми теж не дуже погоджувалися. Тому відкладати це питання для України вкрай небезпечно. Якщо ж ми приймемо зміни, то крок у відповідь повинна буде зробити Росія. І БУДЬ-ЯКИЙ ВАРІАНТ ДЛЯ ПУТІНА БУДЕ НЕ ВИГРАШНИМ.
Борис КУШНІРУК, 49 років, економіст
Найбільше галасу було навколо перехідних положень про особливості місцевого самоврядування в деяких районах Донецької та Луганської областей. Але там немає ніяких загроз. Головне – донести, що ЦЕ ДІЯТИМЕ ПРОТЯГОМ ТРЬОХ РОКІВ. Ці зміни створюють систему ваг і противаг, яка знімає можливості узурпації влади. Аби не допустити сепаратистських сценаріїв, ввели дві норми (Особливі повноваження можуть отримати місцеві органи влади, обрані за українським законодавством. За виборами мають спостерігати представники ОБСЄ. – "Країна"). Також президент зможе зупиняти діяльність і передавати в Конституційний суд право розпуску ради, що допустила сепаратистські рішення. Є ще одна причина, чому ці зміни потрібні. Проти цього жорстко виступають Путін і посіпаки Захарченко та Пушилін.
Тарас ЧОРНОВІЛ, 51 рік, колишній народний депутат
Необхідність ухвалення змін до Конституції до кінця року – це наше міжнародне зобов'язання за Мінським протоколом. Насамперед перед нашими західними союзниками. Тому на думку Росії в цьому питанні можна не зважати.
Але західні союзники мають зрозуміти, що в уряду, парламенту і президента є певні межі, за які вони не можуть виходити. Якщо спротив ухваленню змін буде системний і концептуальний – це треба довести до відома Євросоюзу та США. Україна не може весь час іти на односторонні поступки. Так само, як Обама не може надати нам летальну зброю. Адже в них теж є партійні позиції, і вони зважають на настрої населення.
Потрібно пояснювати, що МИ НЕ МОЖЕМО ЗРОБИТИ ВСЕ ОДРАЗУ. Зміг же уряд пояснити МВФ, що не можна одночасно підвищити пенсійний вік і ціни на газ, знизити податки й приватизувати державні шахти. Нас зрозуміли і зайняли гнучку позицію. Так само слід працювати і щодо виконання політичної частини Мінських угод.
Всередині країни влада має вести роз'яснювальну роботу щодо змін і спекуляцій навколо них. У змінах не прописано багато того, про що кажуть їх противники.
Віталій НАХМАНОВИЧ, 48 років, історик
У змінах до Конституції є добра половина спірних пунктів. Їх треба розглядати у спокійній обстановці, через консенсус. Росія й надалі наполягатиме на легалізації тих, хто зараз ходить із мінометами по українській землі. Хоче посадити нас за один стіл із бандитами ЛНР і ДНР. Та переговори не повинні вести до легалізації наших супротивників. Тому зміни до Конституції треба виписати більш дбайливо й акуратно. НА ОКУПОВАНИХ ТЕРИТОРІЯХ ДОНБАСУ НЕ МОЖНА ПРОВОДИТИ ВИБОРИ, ДОКИ звідти не будуть виведені чужинці, всі полонені – звільнені, а КОРДОН НЕ ОПИНИТЬСЯ ПІД КОНТРОЛЕМ УКРАЇНИ.
Мирослав ПОПОВИЧ, 85 років, філософ
Зміни треба ухвалювати. Єдиний суперечливий момент стосується самоврядування в окремих районах Донецької та Луганської областей. Влада прагне показати, що Україна виконує Мінські домовленості. Очікує на чергові санкції Заходу проти Росії. Та логічно було б зробити у спірних пунктах деякі уточнення. Наприклад, що вони ДІЯТИМУТЬ УПРОДОВЖ ОБМЕЖЕНОГО ЧАСУ – до 1 березня 2018 року. Це зніме відчуття небезпеки й невизначеності. Після цього закон про децентралізацію повністю має набути чинності. Бо Конституція – не паркан, на якому сьогодні щось написав, а завтра – стер.
Роман ШРАЙК, 40 років, блогер
Україна постійно змінює Конституцію, бо перебуває в перехідному періоді. І хтозна, як довго тут затримаємось. Зараз ситуацію в Україні розхитують. Ні президент, ні уряд не хотіли крові. Сьогодні державі мітинги не потрібні. Конституція не робиться на мітингах. Але якщо певній частині суспільства стає нудно, то вона починає нагадувати про себе. Трагічні події під Верховною Радою свідчать саме про це. КОНСТИТУЦІЙНІ ЗМІНИ Є ЗРАДОЮ ЧИ ПЕРЕМОГОЮ, ПОКАЖЕ ЧАС. У найближчі місяці на нас чекає дуже складний процес, і бажано, щоб упродовж нього не з'являлися нові трупи. Їх і так вистачає.
Андрій КОКОТЮХА, 44 роки, письменник
2 
1
Коментарі