субота, 24 серпня 2019 10:44

Що складніша в країни історія, то більші реформи потрібні
4

24 серпня 1991 року в Києві, біля Верховної Ради, яка ухвалювала Акт проголошення незалежності України, зібралися до 50 тисяч людей
Фото: УНІАН
Протестувальники палять автомобілі у Києві 19 січня 2014 року. Того дня на народне віче у столиці прийшли кілька десятків тисяч людей. Їх обурили прийняті парламентом диктаторські закони 16 січня, які обмежували права громадян і давали більше підстав для покарання учасників акцій протесту. Мітинг переріс у протистояння із силовиками
Українські військові їдуть містом Костянтинівка Донецької області 21 липня 2014 року. На початку липня сили АТО змінили тактику бойових дій і перейшли до наступу. 5 липня звільнили Слов’янськ і Краматорськ, наступного дня – Бахмут, 21 липня – Торецьк. Згодом під контроль України повернулися Авдіївка, Красногорівка, Мар’їнка
”Україна не знає своєї цінності. Вона – передовий загін європейської  безпеки, навіть якщо Європа цього не визнає”, – каже політолог Віктор НЕБОЖЕНКО.  Художник Дмитро СКАЖЕНИК бачить це так

Незалежній Україні виповнюється 28. Право самим ухвалювати рішення українці відстояли на Майдані 2014-го. І роблять це протягом останніх п'яти років у війні з Росією – після захоплення нею Криму і частини Донбасу. На президентських і парламентських виборах 2019 року народ обрав нову владу – молоду й позасистемну – з надією, що держава проведе реформи і стане економічно успішною. Що допомагає і що заважає країні рухатися вперед? Як вона протистоятиме найбільшим викликам? І чи зможемо втримати незалежність, за яку боролося не одне покоління українців, – запитуємо в експертів.

Автор: УНІАН
  24 серпня 1991 року в Києві, біля Верховної Ради, яка ухвалювала Акт проголошення незалежності України, зібралися до 50 тисяч людей
24 серпня 1991 року в Києві, біля Верховної Ради, яка ухвалювала Акт проголошення незалежності України, зібралися до 50 тисяч людей

У світі рахуються із сильними. Доки Україна не буде такою, ніхто не сприйматиме нас серйозно.

Ескендер БАРІЄВ, 45 років, член Меджлісу кримськотатарського народу

Маємо недосформовані еліти – і політичні, і культурні. Нема цілого класу, що може взяти на себе відповідальність і пропетляти країну в майбутнє. Найелітарніші кадри – в армії.

Головний ворог України – москалі. А ще – наша внутрішня деградація – нездатність продукувати еліти.

Україна – дефективна держава. Але навіть така – ВИТРИМАЛА ПОТУЖНИЙ УДАР МОСКОВІЇ. Інформаційний і фізичний. Все не так погано. Просто треба бути вкрай обережними й цінувати те, що є і працює.

Нас могло й не бути як держави, як громади, що себе усвідомлює. Був розрахунок, що посиплемося 2014-го. Ми втрималися. ЗРОБЛЕНО БАГАТО – АЛЕ ТРЕБА ЗРОБИТИ ЗНАЧНО БІЛЬШЕ.

Іван СЕМЕСЮК, 39 років, художник, музикант

Найбільша наша загроза – невизначеність і низький рівень професіоналізму нової влади. Якщо не виправдають довірИ суспільства, політичну систему чекатиме нова трагедія. Тому ВЛАДА МАЄ СТАРАННО ВЧИТИСЯ, не соромитись питати поради. В опозиції до влади здебільшого опинилась інтелектуальна еліта. Вона не повинна самоусуватися від України. Громадяни експериментують. Це характерно для молодих держав.

Можемо бути суперзатребуваною сільськогосподарською державою. З огляду на зміни клімату й катаклізми у світі – це одна з місій України.

Євген ГОЛОВАХА, 69 років, соціолог

Маємо дві великі протогрупи – рускомірці й хохли. Останніх хтось називає совками, хтось – обивателями. Вони були головною причиною втрати державності Української Народної Республіки сто років тому. Так і зараз. Хохли не міняються. Почитайте Пантелеймона Куліша, Тараса Шевченка. Це вид населення, який може навіть спілкуватися українською, але при цьому працювати на імперську столицю. Хохол підлаштовується під будь-яку владу. Для нього не існує держави.

Маємо двох союзників у розбудові держави – національну церкву і Збройні сили.

МІЦНА ЕКОНОМІКА – ЗАПОРУКА НЕЗАЛЕЖНОСТІ. Стрибок наших сусідів – Польщі, Угорщини – показує, як це можна зробити. У 1990-х стартова ситуація в сусідів була гірша. Та вони обрали шлях економічних струнких реформ. Ми такий шанс губимо кожні п'ять років.

З оптимізмом дивитися в майбутнє дає змогу наявність 300 тисяч бойових ветеранів. Так було і 500 років тому. У НАС ДОСТАТНЬО КОЗАКІВ, ЩОБ ГРЕЧКОСІЇ НЕ ПРОДАЛИ ДЕРЖАВи ЗА ЦІНОЮ СВОГО ХОЛОДИЛЬНИКА.

Роман ЧАЙКА, 50 років, журналіст

Автор: фото: REUTERS
  Протестувальники палять автомобілі у Києві 19 січня 2014 року. Того дня на народне віче у столиці прийшли кілька десятків тисяч людей. Їх обурили прийняті парламентом диктаторські закони 16 січня, які обмежували права громадян і давали більше підстав для покарання учасників акцій протесту. Мітинг переріс у протистояння із силовиками
Протестувальники палять автомобілі у Києві 19 січня 2014 року. Того дня на народне віче у столиці прийшли кілька десятків тисяч людей. Їх обурили прийняті парламентом диктаторські закони 16 січня, які обмежували права громадян і давали більше підстав для покарання учасників акцій протесту. Мітинг переріс у протистояння із силовиками

У нашому минулому були важливі епохи – часи Богдана Хмельницького й досвід Української Народної Республіки. Маємо вчитися на власних помилках. Бути згуртованішими, виходити з ментальної зони впливу північного сусіда.

За Гетьманату рішення ухвалювала козацька старшина. Зараз весь народ визначає вектор розвитку держави. Українці ще ніколи так масово не управляли своєю державою. А коли велика маса людей долучається до того, що вони не робили раніше, чекай помилок. МИ НЕ МАЄМО ІНСТИТУЦІЙНОЇ ПАМ'ЯТІ.

Українська нація тільки формується. На Майдані народилося її нове розуміння – політичне.

Маємо високий людський капітал і дуже низький – соціальний. Одноосібно наші люди – професіонали, патріоти, високоосвічені. Але ми не навчилися діяти як суспільство, довіряти одне одному. Багато прогресивних громадян реалізують себе за кордоном. Мусимо навчитися діяти на довготривалу перспективу. Тоді зможемо звернути гори.

Олексій ПАНИЧ, 59 років, філософ

Україна не готова до світової економічної кризи. Від неї потерпатимемо найбільше.

Друга загроза – посилення агресії Росії на Донбасі. Через внутрішні проблеми самої РФ і відсутність в Україні стратегії відновлення територіальної цілісності. Ця стратегія має бути поєднана з планом швидкого економічного зростання.

Наш найбільший потенціал – розвиток людського капіталу. УКРАЇНЦЯМ ТРЕБА НАВЧИТИСЯ ВИХОВУВАТИ В СОБІ КРИТИЧНЕ МИСЛЕННЯ.

Андрій ДЛІГАЧ, 47 років, футуролог

Щоразу, коли суспільство не могло домовитися, Україна ставала руїною. Шукаємо зраду або перемогу, ділимо українців на своїх і чужих. Маємо бути терпимішими до чужої думки. Вона – необов'язково позиція ворога. Вона – інша.

Треба перестати вважати себе жертвою. Ми – європейська нація з цікавою історією, великими досягненнями. Були й великі невдачі – двічі втрачали можливість здобути незалежність.

Ми вистояли 2014 року, тому як країна відбулися. Зараз Є НЕТЕРПИМІСТЬ І НЕПРИЯЗНЬ ДО БАГАТЬОХ ЯВИЩ У ДЕРЖАВІ, АЛЕ СТРАХУ НЕМАЄ. Далі буде складно, але не страшно. Нам випадає гарувати до кривавих сопель, але маємо шанс побудувати що-небудь.

Ян ВАЛЕТОВ, 55 років, письменник

  ”Україна не знає своєї цінності. Вона – передовий загін європейської  безпеки, навіть якщо Європа цього не визнає”, – каже політолог Віктор НЕБОЖЕНКО.  Художник Дмитро СКАЖЕНИК бачить це так
”Україна не знає своєї цінності. Вона – передовий загін європейської безпеки, навіть якщо Європа цього не визнає”, – каже політолог Віктор НЕБОЖЕНКО. Художник Дмитро СКАЖЕНИК бачить це так

Корупція, п'ята колона Москви та імпотенція національно-демократичних сил – три найбільші загрози для України. Корупції можна протистояти тільки драконівськими заходами і гласністю. П'ятій колоні – найжорсткішим законодавством. Найгірше і найважче – політична смерть націонал-демократів. Вони зробили жахливу помилку – з'єднали старих корумпованих націоналістів із націоналістами-фронтовиками. Нічого не вийшло, набрали на виборах стільки ж, як віртуальний Шарій. Це удар по Україні. Потрібен час для появи нового лідера.

Росія – ворог. Чим ВАЖЧІ В РОСІЇ ХВОРОБИ, ТИМ БІЛЬШЕ НЕНАВИСТІ ВОНА СПРЯМОВУЄ НА УКРАЇНУ. Наш союзник у протистоянні з Кремлем – англо-саксонський світ. Ірландія, Велика Британія, Канада, США. Країни, які розмовляють англійською і мають спільне цивілізаційне джерело.

Україна вперше за 300 років виявилася важливим майданчиком на перетині геополітичних ігор. Є передовим загоном європейської безпеки, навіть якщо Європа цього не визнає. Вона – епіцентр балто-чорноморської геополітичної конструкції. Україна не знає своєї цінності. Треба виховувати у собі європейськість – правила, норми, закон, традиція, історія. Бажання зробити себе забезпеченим. Стати частиною Європи. Тоді буде шалений успіх.

Віктор НЕБОЖЕНКО, 66 років, політолог

Автор: фото: REUTERS
  Українські військові їдуть містом Костянтинівка Донецької області 21 липня 2014 року. На початку липня сили АТО змінили тактику бойових дій і перейшли до наступу. 5 липня звільнили Слов’янськ і Краматорськ, наступного дня – Бахмут, 21 липня – Торецьк. Згодом під контроль України повернулися Авдіївка, Красногорівка, Мар’їнка
Українські військові їдуть містом Костянтинівка Донецької області 21 липня 2014 року. На початку липня сили АТО змінили тактику бойових дій і перейшли до наступу. 5 липня звільнили Слов’янськ і Краматорськ, наступного дня – Бахмут, 21 липня – Торецьк. Згодом під контроль України повернулися Авдіївка, Красногорівка, Мар’їнка

День Незалежності нагадує нам про дилему, що виникла під час розвалу Радянського Союзу і проголошення самостійної України. Посткомуністична адміністрація поквапилась презентувати Акт незалежності як творення нової держави. А 1991 РОКУ ВІДБУЛОСЯ ВІДНОВЛЕННЯ УКРАЇНИ, ОКУПОВАНОЇ ІНОЗЕМНОЮ АРМІЄЮ. Усвідомлення колоніального статусу країни є непрочитаним уроком історії, без якого будемо весь час перебувати у психологічній залежності від "русского мира".

У великій політиці союзники – феномен епізодичний. Служити або покладатись на "сусідів" означає забувати, що кожна держава має свої інтереси. І вони не зажди тотожні інтересам українського народу. Україна – дорога і рідна лише для нас.

Україна як держава відбулась, ще коли називалася Київською Руссю. Вона – один із ключових гравців на європейській арені. Протягом 800 років маємо одного противника. Спочатку – Московське царство, потім – Російська імперія, тепер – РФ. Держава створена як православна альтернатива українським землям. За своєю суттю противник став авторитарно-тоталітарною країною. У XX столітті історична ворожість для нас була очевидною не раз. Весь цей період просякнутий війнами з агресором із півночі.

Я з оптимізмом дивлюся в майбутнє. У цьому допомагає причетність до церкви. Один священик на проповіді сказав: "Хочу сповістити радісну новину – буде кінець світу. Знаючи, що всі ми йдемо на зустріч із Богом, не можемо бути песимістами".

Сила нашого народу пов'язана із християнською традицією – усвідомленням ідентичності нації. Це дає неспростовні докази нашої неминучої перемоги в цьому цивілізаційному змаганні.

Ігор ІСІЧЕНКО, 63 роки, архиєпископ Харківський і Полтавський Української автокефальної православної церкви, письменник

Зараз ви читаєте новину «Що складніша в країни історія, то більші реформи потрібні». Вас також можуть зацікавити свіжі новини України та світу на Gazeta.ua

Коментарі

Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі

Голосів: 1
Голосування Як ви облаштовуєте побут в умовах відімкнення електроенергії
  • Придбали додаткове обладнання для оселі задля енергонезалежності
  • Добираємо устаткування та готуємося до купівлі
  • Не маємо коштів на таке, ці прилади надто дорогі
  • Маємо ліхтарі та павербанки для заряджання ґаджетів, нас це влаштовує
  • Певні, що незручності тимчасові і незабаром уряд вирішить проблему браку електроенергії
  • Наша оселя зі світлом, бо ми на одній лінії з об'єктом критичної інфраструктури
  • Ваш варіант
Переглянути