Що буває, коли влада переходить межу: сьогодні річниця "Кривавого Вогнехреща"

49

Фото: Валерій Шмаков

Сьогодні, 19 січня, річниця початку силового протистояння майданівців із владою на вулиці Михайла Грушевського у Києві 2014 року. Ті події називали "Криваве водохреще" або "Вогнехреща".

Вони стали відповіддю на так звані "диктаторські закони", які проголосували 16 січня. Направлені на звуження конституційних прав і свобод громадян. Були прийняті Верховною Радою з порушенням установленої процедури голосування. Вони забороняли рухатися в колоні більше ніж 5 авто, передбачали 15 діб арешту за встановлений намет, затримання за порушення організації мітингу та ув'язнення за маскування чи захисний шолом.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Що надихало Майдан: найкрасивіші мистецькі прояви Революції гідності

За три дні в Києві на Народному Вічі зібралися кілька десятків тисяч мітингувальників. Мирна акція переросла в жорстке протистояння з міліцією та Внутрішніми військами. Штурм кордону охорони урядового кварталу розпочався після того, як керівник фракції "Батьківщина" Арсеній Яценюк на вимогу Майдану назвати єдиного лідера спротиву оголосив, що "це український народ".

Частина людей з Євромайдану вирішили пройти до будівлі Верховної Ради, щоб висловити протест. Дорогу їм перекрили бійці "Беркуту". Вони загородилися автобусами та вантажівками біля входу на стадіон "Динамо" ім. Валерія Лобановського. Унаслідок сутичок був підпалений автобус "Беркута", а самих бійців закидали камінням і петардами.
З ночі на 20 січня сутички зі спецпризначенцями стали перманентні й жорстокі. Силовики застосували травматичну зброю, снарядами із сльозогінним газом, світло-шумові гранати, та водомети, які заборонені при мінусовій температурі. Протестувальники кидали коктейлі Молотова, бруківку і феєрверки, підпалили покришки та навіть спорудили катапульту з якої обстрілювали беркутівців.

У декількох обласних центрах активісти зайняли обласні державні адміністрації а також почали блокування виїзду з баз внутрішніх військ та "Беркуту". Блокування розпочалось після того, як в інтернеті з'явилася інформація про те, що солдатів внутрішніх військ відправляють до Києва на придушення Майдану.

Натомість, для блокування урядового кварталу влада використовувала курсантів третього курсу Національної академії МВС. Їх змушували перешивати шеврони, які свідчать про їхню приналежність. Про це повідомив батько одного з курсантів.

Лідери опозиції Арсеній Яценюк, Віталій Кличко і Олег Тягнибок неодноразово приходили на Грушевського та закликали протестувальників повертатися на Майдан, не піддаватися на провокації і не вдаватися до насильства. Однак, майданівці найчастіше посилали їх у нецензурній формі.

Близько 8:00 22 січня у День Соборності "Беркут" раптово пішов в атаку на вулиці Грушевського. Силовики захопили територію протестувальників до перехрестя з Хрещатиком. Розбирали барикади, били кийками й затримувати майданівців.

Цього ж дня з'явилися перші жертви протистояння з "Беркутом". Згодом їх назвали Небесною сотнею. Були вбиті з вогнепальної зброї 20-річний Сергій Нігоян і 26-річний Михайло Жизневський. Отримали поранення й померли наступного тижня в лікарнях Роман Сеник та Олександр Бадера. У лісосмузі в Бориспільському районі Київської області знайшли тіло Юрія Вербицького, якого викрали з лікарні.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: "Кожні 10 хвилин приносили поранених із Грушевського"

"Перші вбивства на Майдані шокували суспільство. Але мученицька смерть Юрія Вербицького стала справжньою точкою неповернення. Його цілеспрямовано закатували лише за те, що був українцем. Та обставина, що Вербицький - львів'янин, в очах його катів стала визначальною. Юрія вбивали впродовж багатьох годин. Невимовно жорстоко й холоднокровно. З ціллю залякати всіх учасників Революції. Як попередження для кожного, хто брав участь у протестах – що буде, якщо Майдан не встоїть", - написали в спільноті "Майдан 18-20 лютого. Як усе було" у Facebook.

Також під час наступу на Грушевського силовики побили і затримали львівського фотографа-фрілансера Мар'яна Гавриліва та 72-річного Миколу Пасічника. Останній приїхав до Києва з Вінницької області взяти участь в ході до Дня Собороності. Пасічника вдарили по обличчю дубинкою і він знепритомнів. У нього діагностували струс головного мозку. Тоді ж побитого чоловіка звинуватили в організації масових правопорушень. Засудили до 2 місяців арешту, а потім замінили на домашній. Микола Пасічник помер у березні 2020 року на 78-му році життя.

23 січня в інтернеті з'явився ролик, як бійці спецзагону внутрішніх військ України знущаються із затриманого активіста козака Четвертої сотні Самооборони Михайла Гаврилюка. Усе відбувалося на вулиці Грушевського. Силовики роздягнули чоловіка до шкарпеток, били, глузували. Усе знімали на відео та фотографували. При цьому день був морозяним. Температура в Києві сягала -10 градусів.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Убивць Нігояна, Жизневського та Сеника не знайшли

Після масштабної атаки "Беркуту" на Грушевського почали споруджувати декілька рядів барикад із мішків зі снігом. Абонентам різних операторів, які перебували на вул. Грушевського почали надходити смс такого змісту: "Шановний абонент, Ви зареєстровані як учасник масових заворушень".

У Львові під стіни Генерального консульства Республіки Польща прийшло кілька десятків активістів аби висловити подяку полякам за братню підтримку українців у їхній боротьбі з режимом. Чимло польських ЗМІ правдиво висвітлювали події на Майдані.

До кордону з "Беркуту" на Грушевського приходили матері учасників протистояння, жінки просили силовиків зупинити насильство. На вул. Грушевського виступив Піаніст Майдану, більш відомий як Piano Extremist. Зіграв на піаніно, яке встановили на одному із спалених автобусів між беркутівцями та мітингувальниками.

"Тітушки" наводнили Київ. Вночі нападають на людей та підпалюють машини Автомайдану. Загони самооборони упіймали двох молодиків і змусили просити вибачення в українського народу. Вони зізналися, що за винагороду їм доручили влаштовувати безлади і бити вітрини магазинів. Фанати столичного "Динамо" закликали усіх "ультрасів" вступати в загони самооборони Майдану для захисту столиці від "тітушок".

Зранку 23 січня Віталій Кличко прийшов на Грушевського та оголосив про домовлене перемир'я. Сутички припинились, хоча, час від часу виникали знову.

25 січня відбулися чергові переговори між опозицією і президентом України Віктором Януковичем, на яких уперше був запропонований компроміс. Янукович, зокрема, запропонував Арсенію Яценюку посаду прем'єр-міністра, а Віталію Кличку - гуманітарного віце-прем'єра. Також президент пообіцяв змінити Конституцію і відмінити "диктаторські закони", але тільки після того, як мітингувальники звільнять вулиці столиці. Опозиція не прийняла, але й не відкинула пропозиції.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Чим запам`ятався Майдан: Революція Гідності на полотнах українських художників

В ніч з 25 на 26 січня майданівці зайняли Український дім на Хрещатику. Активісти оточили будинок через інформацію про те, що всередині знаходяться бійці внутрішніх військ, які начебто готувалися брати штурмом барикади на Грушевського. Після облоги, штурму і переговорів ВВ-шники покинули приміщення. Після чого на даху Українського дому виявили набої до автомата Калашникова та карабіна Симонова.

Протестувальники стали поступово обживатися в Українському домі. Зокрема в приміщенні залатали розбиті вікна, після чого тут почав діяти пункт обігріву, а також розмістилися штаб Автомайдану, їдальня, медпункт, бібліотека, пункт прийому та видачі одягу та інфоцентр. При вході чергувала охорона, а всередині будинку активісти щодня прибирали.

У Маріїнському парку біля Верховної Ради збирався провладний антимайдан. Табір антимайданівців був обгороджений металевими парканами, його охороняла значна кількість міліціонерів. Поряд можна було побачити припарковані автобуси, якими влада звозила на мітинг людей з різних регіонів. Траплялись особи з кримінальним минулим, багато осіб не приховуючи вживали алкоголь. Деякі з них нападали на журналістів. Зокрема, напали на журналіста Богдана Кутєпова, коли той проводив стрім. У нього відібрали планшет.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Серед тітушок було багато наркоманів. Їм розповідали, що на Майдані у казанах варять наркоту

26 січня протестувальники в рамках стратегії ненасильницького спротиву зайняли будівлю Міністерства юстиції. Це були активісти "Спільної справи", очолювані Олександром Данилюком, які у попередні два дні зайняли будівлі Міністерства енергетики та вугільної промисловості а також Міністерства агрополітики та продовольства. Штаб національного спротиву називав ці дії спланованою провокацією. Згодом активісти покинули усі урядові будівлі.

Перше силове протистояння "диктаторським законам" розпочалося у Львові 17 січня. Активісти "Правого сектору" вчинили попереджувальні акції під магазинами і банками, які належали депутатам Партії регіонів, а також закидали фаєрами обласну прокуратуру.

Зокрема, протестувальники у масках пройшлись колоною центром Львова, розмальовуючи вітрини банків фарбою з балончиків та роздаючи ппопереджувальні листівки. Під "роздачу" потрапили вітрини магазинів ТМ "Родинна ковбаска", "Life", банки "Сбербанк России", "ПУМБ" та "Надра банк". Співробітники міліції спробували затримати активістів за хуліганські дії, але їм це не вдалося — хлопці в масках взявшись за руки прорвалися до Євромайдану.

×