У Монголії знайшли найбільшу гробницю гунів із римськими та китайськими артефактами

На сході Монголії археологи завершили чотирирічні розкопки найбільшої з відомих гунських гробниць у країні, де знайшли 413 артефактів, що свідчать про культурні зв'язки давнього степового народу з Римом, Китаєм і Корейським півостровом.

Гробницю виявили на кладовищі Дуурліг-Нарс. Її довжина разом із вхідним коридором становить близько 73 метрів, а глибина сягає 14,5 метра. Розкопки розпочали у 2023 році спільно зусиллями Національного музею Кореї, Інституту археології Монгольської академії наук і Національного музею Монголії, повідомляє Arkeo News.

Під час дослідження фахівці поступово зняли дев'ять шарів кам'яного заповнення. У центральній частині вони знайшли дві вкладені одна в одну дерев'яні поховальні камери з однією труною. Поруч розміщувалися цінні предмети, а безпосередньо над поховальною секцією археологи виявили лаковану карету.

Однією з найцікавіших знахідок стала прозора скляна посудина з ручкою. Дослідники припускають, що вона могла походити з Римської імперії. Однак точне місце виробництва поки невідоме. Щоб встановити його, науковці планують дослідити хімічний склад скла.

Ще однією важливою знахідкою стали 15 нефритових предметів на дні труни. Вони нагадують ритуальні диски "бі", які використовували під час поховань у китайській династії Хань. Водночас монгольські артефакти мають неправильну форму та складніші декоративні елементи. Це може свідчити про те, що хунну запозичували китайські поховальні звичаї, але пристосовували їх до власних традицій.

Також археологи знайшли срібні прикраси кінської збруї у формі гарбузів. Їх виготовили з тонких срібних пластин. Подібні вироби раніше знаходили в похованнях періоду Лелан поблизу сучасного Пхеньяна на території Північної Кореї.

Сукупність знахідок свідчить про широкі культурні контакти гунської еліти з різними регіонами Євразії. Предмети могли потрапити до Монголії через торгівлю, дипломатичні подарунки або посередницькі спільноти. Однак конкретні маршрути їхнього поширення поки не встановлені.

Масштаби споруди та багатство поховального інвентарю вказують на високий суспільний статус померлого. Водночас дослідники звернули увагу на незвичну будову гробниці. Попри загальну довжину близько 73 метрів, її центральна поховальна камера виявилася порівняно невеликою.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: У Чехії знайшли поховання 4300-річної давнини, в якому жінка лежить із новонародженим

Глибина споруди також менша, ніж у деяких подібних поховань центральної Монголії, які сягали 22 метрів. На думку дослідників, ця особливість може відображати суспільні зміни в період ослаблення політичної влади хунну.

Хунну, яких часто називають азійськими гунами, створили потужну степову імперію на території сучасної Монголії. Від III століття до нашої ери вони контролювали значні простори Центральної Азії, воювали з китайською династією Хань, але водночас підтримували з нею дипломатичні та торговельні відносини.

Оскільки хунну залишили мало власних письмових джерел, археологічні знахідки мають особливе значення для вивчення їхньої історії. Поховання в Дуурліг-Нарс допомагає зрозуміти, як представники еліти демонстрували свій статус і проводили поховальні обряди.

Наступний етап досліджень має допомогти встановити особу похованого та точніше визначити походження знайдених предметів.

×