Що означає "розтяжка" Віткоффа і Кушнера між Москвою і Дубліном після Абу-Дабі

Ще до початку переговорів в Абу-Дабі деякі західні ЗМІ повідомляли: спецпосланці президента США полетять до Москви та Києва. Та ніхто не очікував такого поспіху. Стів Віткофф і Джаред Кушнер ще не сіли у літак, а помічник російського дииктатора Володимира Путіна з питань зовнішньої політики Юрій Ушаков уже повідомив - зустріч із Путіним відбудеться.

Чому так сталося і куди полетять далі трампівські посланці - розбиралася Gazeta.ua.

Аж бігом: замість лекцій - стислий курс із шантажу

Поїздка була б неможливою без погодження особисто з Путіним. Судячи з витоків у ЗМІ, це сталося ще до тристоронньої зустрічі в Абу-Дабі. У такому разі виникає запитання: чому не замість неї?

Тому що в Абу-Дабі Росія запропонувала нову "систему безпеки", пояснив керівник російської переговорної групи Володимир Мединський. А американці, повідомив Джаред Кушнер, ці російські пропозиції розглянули.

По певних позиціях розуміння є, по інших - немає, пояснив Мединський. За його словами, зараз обговорюється те, що Росія запропонувала "ще у 2008 році" та у 2021 році передала свої пропозиції американській стороні.

Тобто росіяни відразу перевели дискусію від тих пекучих питань, заради яких, власне, і зібралися групи в Абу-Дабі, до проблем, вирішення яких можливе лише у віддаленій перспективі, підкреслив політолог-міжнародник Антон Кучухідзе.

Московські гостини: довга пам'ять і примус до розмови

Саме розмова про гарантії безпеки буде продовжена у Росії. Йдеться про одіозний виступ Путіна на Мюнхенській конференції 2007 року, в якому було констатовано: плани США розмістити елементи системи ПРО у Східній Європі (Польща, Чехія) є прямою загрозою для Росії, як і розширення НАТО.

У 2021 році він передав до посольства США та по дипломатичних каналах американцям так звані "пропозиції". Вони містили жорсткі вимоги: НАТО "стискається" до кордонів 1997 року та підписує юридичне зобов'язання не розширюватися далі, жодної співпраці з країнами пострадянського простору та обмеження на розміщення ракет малої та середньої дальності. Штати при цьому мали вивести свою ядерну зброю з Європи.

Тоді відмова розглядати ці умови стала для Путіна приводом атакувати Україну 24 лютого 2022 року. Тобто політично і дипломатично він повертає американців, як постійно твердить, "до першопричин".

Проміжний результат: обмін полоненими і небезпечна "безпека"

Україна від Абу-Дабі отримала згоду Росії на обмін військовополоненими у форматі "1000 на 1000" або "1500 на 1500".

Поява таких цифр у домовленостях свідчить, що вони є результатом важкого компромісу, звернув увагу кандидат політичних наук Андрій Ковальов. Адже Україна спочатку пропонувала формулу "всіх на всіх".

Але питання безпеки у тому вигляді, в якому їх порушили росіяни, серйозно стурбували офіційний Київ. Президент Володимир Зеленський під час виступу у парламенті Данії заявив, що під прикриттям розмов про "гарантії безпеки" росіяни "хочуть безперешкодно втручатися у справи інших країн, застосовувати силу, коли їм заманеться".

На користь цієї версії свідчить і "ласкавий" шантаж Путіна.

Лукашенківський ультиматум і два сценарії великої війни

У резиденції Ново-Огарьово Путін зустрівся з самопроголошеним керманичем Білорусі Олександром Лукашенком. Після цього той на засіданні Ради організації договору про колективну безпеку (ОДКБ) 11 листопада висловив стурбованість масовими акціями протесту, задля "погашення" яких лідери окремих європейських країн можуть піти або на ескалацію конфлікту в Україні, або на створення нових вогнищ напруги. Також він наголосив, що мілітаризація Європи "викликає занепокоєння".

А в Мединського участь європейців у переговорах в Абу-Дабі викликала відверту зневагу. Це стало діагнозом реального стану переговорної ситуації, як і ставлення Росії до переговорів про архітектуру європейської безпеки, звернув увагу політолог Володимир Фесенко.

У барі чи за столом: американці хочуть ясності для Європи

Потрібно, щоб Америка мала сильну позицію і так впливала на джерело цієї війни, а саме - на Росію, щоб вона свою війну закінчила.

Так бачить роль партнерів президент Володимир Зеленський. Державний секретар США Марко Рубіо має значно ширшу думку: без Європи рішення неможливе, бо вона є "частиною цієї проблеми". У розвиток подій Джаред Кушнер за підсумками переговорів в Абу-Дабі закликав Європу визначити одного спільного представника. Але, як пише DW з посиланням на джерела у Єврораді та Єврокомісії, наразі навіть кандидати на цю роль відсутні.

Тим часом Віткофф і Кушнер після Москви полетять у Дублін на саміт Європейської політичної спільноти, де буде і Зеленський. Там вони спробують остаточно узгодити формат участі Європи у мирному процесі.

Трек із "невидимками": який хитрий план реалізує Кремль

Проте головна мета переговорів для росіян залишається незмінною - це повне зняття санкцій, переконаний політолог Вадим Денисенко.

"Путін очікує, що після виборів у Франції наступить розвал фінансової коаліції на підтримку України, а він за цей час знищить левову частку нашої інфраструктури. А потім можна і приступити до реальних переговорів", - вважає експерт.

По всіх ключових позиціях переговори в Абу-Дабі або зашли у глухий кут, або виявили суттєві, а то й принципові розбіжності в позиціях сторін, наголосив політолог Володимир Фесенко.

Як їх подолати, рішення відсутнє з 2014 року. Тому й посиденьки у Москві можуть бути хіба що другим актом заздалегідь прописаної вистави.

×