— Кохаю дружину. В шлюбі прожили майже 50 років. На її честь назвав власноруч розроблений автомобіль — "Валентина", — каже 70-річний Микола Тараканов із Ніжина на Чернігівщині. Він самотужки зібрав кабріолет. Зареєстрував його як саморобний автомобіль "Валентина".
Микола Тараканов працював над машиною чотири роки. Витратив $15 тис. — 390 тис. грн.

— Сучасні моделі автомобілів не подобаються. Називаю їх "мильницями", бо однотипні. Якби не логотипи, важко було б розрізнити, де яка марка. Люди на заводах працюють за стандартами, а я — вільний художник, — розповідає Микола Іванович. — Люблю американський стиль, простір, масштаб. Тому й мій кабріолет солідних габаритів — завдовжки 5,85 метра, завширшки — трохи більше 2 метрів.
Деякі деталі виготовив із підручних матеріалів. Наприклад, за капот слугує каркас старого холодильника, а замість фар використав кімнатні світильники. Ззаду стоять перероблені тракторні колеса.
— Не люблю велику швидкість, катаюся для душі. Як виїжджаю в центр міста, автомобіль одразу оточують, фотографують. До кабріолета всіх притягує, як магнітом. Із задоволенням відповідаю на запитання. Та попри захват, охочих придбати автомобіль в Україні немає, — розповідає Микола Іванович. — Шукаю спонсора, щоб довести машину до ладу. Бо зовні красива, але "начинка" стара. Хочу знайти партнера, щоб її якісно пофарбувати, замінити колеса. Тоді коштувала б дорого. Адже це ексклюзив, навіть в арабських шейхів подібного немає.
Микола Іванович народився в Туркменістані. Там познайомився з майбутньою дружиною, яка родом із Ніжина. 1975 року разом переїхали в Україну. Працював електриком на заводі. В 1990-х подався в Польщу, підробляв бляхарем.
— У вільний час іду в гараж. Я самоучка, ніякого диплома не маю. Перший автомобіль створив на основі "Запорожця". Тоді все було в дефіциті, тому по запчастини їздив у Київ.
Всього створив п'ять ексклюзивних машин. Але, як творча людина, постійно прагну вдосконалення. Тому потім розбирав. Поступово, шляхом технічного пошуку, дійшов до такої моделі. Часто доводилося прокидатися о четвертій ранку, щоб працювати над "Валентиною". Але таке заняття мені до душі.

"Донька дала шість тисяч доларів на хобі"
Три роки тому Микола Тараканов представляв свій попередній автомобіль на фестивалі "Олд ка ленд" у Києві. Машина нагадувала "Макларен".
— Усі були в захваті, хоч і створив авто зі старих деталей, — розповідає Тараканов. — Один чоловік зацікавився співпрацею, обмінялися телефонами. Пообіцяв, що допоможе вдосконалити машину. Тоді якраз молодша донька дала 6 тисяч доларів на хобі. Псевдопартнери пронюхали, що в мене з'явилися гроші, й узялися по-серйозному. Сказали, що можуть пригнати хороше авто під основу. Привезли вживаний джип. Але зробили хитро — приїхали вночі, коли йшов дощ. Я не розглядав машину, заплатив гроші, й все. Коли вранці прийшов у гараж, був у розпачі. Джип виявився "потопельником". Двигун нікуди не годився, коробка передач — також. Щоб переробити, довелося вкласти ще більше грошей.
Комментарии