Спеціальна комісія із представників міськвиконкому та міліціонери провели в Дрогобичі рейд місцями вуличної торгівлі. Просили підприємців не торгувати стихійно, погрожували штрафом.
Ятки, намети, столи, розкладачки — з усіх боків центрального продовольчого ринку. Окремі торговці розташувалися обабіч вулиці, що веде до промислового ринку. Обидва базари належать міському комунальному господарству "Дрогобицький ринок".
— Торговці, що навколо ринку, до нас відношення не мають, — каже директор комунгоспу Богдан Волошин, 52 роки. — Хоч більшість із них — підприємці, які платять фіксований податок та ринковий збір.
Продавці продовольчих товарів туляться біля міського туалету. Біля них — гуртовики сільгосппродуктів, овочів і фруктів. 2006 року міська влада запропонувала їм місця на вул. Пилипа Орлика. Люди відмовилися. Їм пропонували шмат засипаної щебенем площі без санвузла та води.
— Нас хотіли спекатися, бо муляємо тут владі, — каже торговець сільгосппродуктами Микола, 56 років. — Але ж ми здаємо 32 тисячі гривень у державну казну щомісяця! Ми не проти, дайте нам належні умови — підемо в інше місце.
У вівторок на тротуарах міста торговці знову розклали свій крам. Представників влади та міліціонерів не видно.
— А що маю робити — торгую, — зізнається Іван Хемич, 63 роки. — Виженуть, то пересиджу зо два дні, потім знову вийду. Зароблю якихось 30–40 гривень на день, і то добре.
Пенсіонер торгує ножами, каменями до коси, свердлами. Поряд жінки продають спортивний одяг і взуття. За товаром їздять у Хмельницький. Про заробіток говорити відмовилися.
— Я згідна перейти торгувати на базар, — говорить Марія Яцюх, 36 років. — Але хто мені дасть там місце?
Міські чиновники обіцяють торговцям місце в новозбудованому торговельному комплексі біля продуктового ринку.
Комментарии