
— Помічник народного депутата не має права бути з ним у родинних стосунках. Тому два парламентарії за домовленістю призначали своїх дружин помічниками один одного. Це додатковий заробіток у сім'ю, — говорить колишній народний депутат 51-річний Тарас Чорновіл.
У Верховній Раді працюють 6513 помічників-консультантів нардепів. Із них 1423 отримують заробітну плату, інші — на громадських засадах. 2016-го парламент збільшив фонд оплати праці помічників до 127 млн грн. Це 7437 грн на місяць для кожного з них. Торік було 69 млн грн.
— У народного депутата помічники можуть працювати за трудовим договором, за сумісництвом або на громадських засадах, — продовжує Тарас В'ячеславович. — Не більше, ніж на чотирьох із них поширюється закон "Про державну службу". Їм присвоюють ранг держслужбовця. Це мають бути громадяни України з вищою освітою. Не обов'язково з досвідом роботи. Інколи депутати Верховної Ради використовують брудну схему працевлаштування. Людина на два-три дні стає помічником когось із них, отримує статус держслужбовця. Потім переводиться в Кабінет міністрів або Адміністрацію президента.
Буває, народні депутати, крім офіційної зарплати, доплачують помічникам із власних грошей. Я мав трьох помічників, які отримували лише офіційну зарплату. Могли читати семінари з виборчого права й заробляти таким чином додатково.
На цій посаді цінують людей, які знають законодавство, базу даних, можуть швидко знайти потрібні матеріали. Більшість нардепів дві посади з чотирьох віддають політичній силі, за списком якої пройшли. Решта займаються його бізнесом, приватними справами.
Нардепів-бізнесменів високого рівня не цікавить робота в парламенті. Вони й адреси Верховної Ради не знають. Можуть оформити помічниками своїх ключових менеджерів. Щоб вони мали додатковий статус, щоб їх потім легше було відмивати від кримінальних справ.
Хто з депутатів Верховної Ради хоче розкрутити себе публічно, наймає журналіста, який виконує роботу прес-секретаря.
Коментарі