Розвиток ринку праці залежить від того, як ми переможемо
— У найближчі три роки на ринку праці затребуваним буде все, що пов'язане з будівництвом, — каже економіст 60-річний Володимир ДУБРОВСЬКИЙ. — Інфраструктура житла, промислові об'єкти, інжиніринг (надання різних інженерно-консультаційних послуг виробничого, науково-технічного характеру на комерційній основі. — ГПУ).
Нам доведеться багато відбудовувати після перемоги?
— Престижність професій залежатиме від того, як саме Україна переможе. Якщо Росія розвалиться, матимемо більше мирних інвестицій. Виникне потреба в людях, які можуть працювати на виробництвах, у комп'ютерних компаніях, сфері розробки й дослідження, кіновиробництва. Багато постіндустріальних галузей отримають великий імпульс. Патріотичне загальнонаціональне піднесення виллється в досягнення в дизайні й творчих професіях. Буде потреба в людях, які володіють іноземними мовами, бо доведеться працювати на глобальному ринку із закордонними інвесторами.
Якщо війна закінчиться тимчасовим миром без розпаду Росії, залишиться висока воєнна загроза. Доведеться робити ставку на воєнну промисловість і армію. Найпотрібніші будуть військові і ті, хто працює на оборону. Спеціалісти з комп'ютерних технологій залишаться перспективні, адже дають гарний загальний розвиток. Гуманітарні науки можуть стати поштовхом виходу на ширші професійні обрії. Скажімо, історія й філософія. Якість освіти значитиме більше, ніж певний фах. Найближчі роки будівельні спеціальності шануватимуть. Відбудова потребуватиме професійних рук.
Який фах варто здобувати студентам зараз?
— Темпи прогресу й соціальних змін прискорюються, а навчання — це інвестиція на 10 років уперед. Виграє той, хто отримає ґрунтовну освіту й буде готовий змінити фах. Я — яскравий приклад професійних трансформацій: за освітою фізик, був підприємцем, став економістом. З огляду на невизначеність попереду, варто здобувати фундаментальну підготовку, яка навчить вчитися. Назва професії не принципова, важливіше мати хороших викладачів і методики навчання. Аби людина змогла критично мислити й аналізувати. Головне мати базис, на якому потім можна творити надбудову в іншій сфері. Фізика — хороша основа для професійного розвитку.
Які спеціалісти потрібні й добре оплачувані на ринку зараз?
— Праця фахівців ІТ-сфери, професійних менеджерів зараз потрібна й цінується. Що стосується юристів і бухгалтерів, то важлива якість, а не кількість. Хорошим фахівцям цих галузей платять багато, а посередні залишаться без роботи.
Є професії, які незабаром зникнуть?
— Праця, де автоматизація замінить людину, потроху витіснятиметься. Частково її замінить штучний інтелект. У велику частину робітничих професій прийдуть роботи. Будуть затребувані "штучні" фахівці. Хоча в промисловості Україна не має великих перспектив.
Утім, є професії, де людину замінити неможливо — це гуманітарна сфера. Скажімо, медичний персонал, вихователів дитсадочків, викладачів шкіл і вузів роботи не замінять. Є онлайн-навчання, однак воно програє перед живим спілкуванням. Навряд чи клієнти захочуть, щоб їх обслуговували роботи-офіціанти. Адже це не тільки про функцію, а й про спілкування. З касою самообслуговування не поговориш.
Незамінні будуть професії, де потрібна творчість. Штучний інтелект поки що на неї нездатний. Він може виконувати краще за людину механічні й напівмеханічні операції, але творчість він ще не опанував. Зі сфери обслуговування людська праця теж не зникне. Автоматизації роботи офіціанта в осяжному майбутньому не буде.
Професія водія зазнає автоматизації?
— Поступово частка людської сили в ній скоротиться. Вже з'явилися вантажівки з автоматичним керуванням. Незабаром будуть таксі й інші засоби пересування, керовані штучним інтелектом. Це станеться в Україні не раніш як за три-п'ять років. У сфері транспорту людині не так важливо, хто його везе — живий водій чи робот. Можливо, з часом з'явиться й робот-офіціант, але це станеться нескоро й перевагу все одно віддаватимуть людям. Першими автоматизуються країни, де робоча сила дорога. З часом це стосуватиметься всіх. Навіть Китай автоматизується стрімко, бо його робоча сила здорожчала.
З відбудовою України до нас прийдуть нові технології?
— Безумовно. Все, що будуватиметься, створюватиметься за сучасними стандартами. Саме відновлення за новими принципами стало однією з причин економічного стрибка Японії, Італії й Німеччини після Другої світової. У цих країнах усе зруйнували вщент і відбудова принесла нові технології. Натомість у країнах-переможцях панували старі. Доведеться модернізувати наш промисловий схід.
Ще до війни була проблема — Донбас мав стару радянську промисловість без належного ринку збуту й нормальних технологій. Вони будувалися, а не створювалися: підприємства без підприємця. Тому не могли й не можуть працювати дієво в ринкових умовах. Регіон економічно занепадав. Це стало однією з причин нападу росіян 2014-го. Московити цим користувалися. Пояснювали українцям Донбасу: якщо не буде союзу з Росією, вони не матимуть ринку збуту. Бо їхня продукція нікому більше непотрібна. А непотрібна, бо застаріла й створена без душі й інновації. Якщо ми відіб'ємо ці території, все модернізується. Втім, про масові нові професії не йдеться. Заводи вигідніше розміщувати не біля східного кордону України, а поблизу західного. Там будуть ринки збуту. Війна переорієнтувала географію нашої промисловості.
Що доведеться системно перебудувати на ринку праці?
— Самі принципи. На щастя, це вже роблять. У нас досі діяв радянський кодекс законів про працю 1970 років. Захищає найманого працівника від його роботодавця. Це стримує розвиток нашого легального ринку праці. Бо підприємства, які наймають людей, часто роблять це з порушенням закону. Обидві сторони на це згодні, бо їм вигідно. Коли іноземні інвестори бачать наш трудовий кодекс, кажуть: ми в Україну не підемо, бо не зможемо законно позбутися поганого працівника. Їх не влаштовує пункт, що неможливо звільнити робітника без погодження з профспілкою. По-друге, в нас працедавець часто ультимативно "просить" працювати неофіційно. Щоб уникнути ризиків і через небажання вести ділову документацію. Карта обліку, накази про відпустку — навантаження, яке багато хто не хоче на себе брати.
Це стосується й будівництва. Зараз тут відбувається карколомний зсув. У Верховній Раді вже є законопроєкт про революцію на ринку праці. Передбачається дозвіл малому та середньому бізнесу укладати контракти з мінімальними обмеженнями на умовах, які хочуть люди. Себто працівник і працедавець мають бути насамперед захищені контрактом, який підписали. Сила цього документа буде пріоритетна перед трудовим законодавством. Українцям треба звикати працювати по-білому. Для цього повинні бути створені законодавчі передумови. Перше: радикально зменшити податки на працю. Друге: максимально лібералізувати ринок праці. Щоб контракт був важливіший за кодекс.
Чи може держава перестати платити бюджетникам з огляду на імовірний застій економіки через війну?
— Вона вдарила по нашій економіці. Маємо глибокий економічний спад. Утім, відносно інших країн, де були бойові дії, Україна — в кращому становищі. Значна частина держави працює за більш-менш нормальних умов.
Звісно, проблем багато: частина українців пішла воювати, інша — емігрувала, але бізнес може працювати. Найголовніше, що зараз на Україні сфокусована увага всього цивілізованого світу, бо йде битва за цінності західної цивілізації. Захід розуміє наші потреби й надає допомогу. Сподіваюся, вони не зупиняться, навіть якщо війна затягнеться. Для їхніх економік допомога Україні — менша витрата, ніж те, що їм доведеться віддати на зміцнення своєї оборони. Німеччина збільшує воєнний бюджет на 100 мільярдів євро на рік. Будуватиме майже з нуля потужну армію. Це набагато більше, ніж те, що вони дають Україні. Якщо ми завдамо поразки Росії, Європа збереже великі гроші. Тож Україна матиме достатньо коштів для збереження фінансування бюджетної сфери й армії на тому рівні, що є. Про збільшення, звісно, говорити не варто. Бізнес зараз виживає, як може. Всім доведеться затягнути паски, але не настільки, щоб втратити роботу.
Що принципово відрізнятиме повоєнний ринок праці від довоєнного?
— Він стане ліберальніший і легальніший. У випадку краху Росії матимемо великі перспективи, пов'язані з відбудовою й розвитком нових галузей. Швидко зростатимуть заробітні плати, працевлаштованість українців буде висока. У разі перемир'я й замороженого конфлікту перспективи стосуватимуться хіба воєнної промисловості й забезпечення армії. Військово-промисловий комплекс стане пріоритетним. Це буде менш сприятливо для економіки України, але доведеться з цим жити.
"Газету по-українськи" можна передплатити онлайн на сайті Укрпошти за "ковідну тисячу"
3 
1
Коментарі