Служба в армії повертає мене до юнацького фаталізму. Років із сорок тому замислювався: а що було б, якби у визначальний момент життя вчинив інакше? Якби вступив в інститут одразу, а не важко працював цілий рік на маслозаводі, то вчився б чотири роки замість п'яти. Або якби в березні цього року не поїхав в "Епіцентр" по покупки для старшої доньки, то, може, і в армію не потрапив би в 58 років.
Десь між юністю і нинішнім передпенсійним віком я дотримувався іншої філософії, яку з властивим йому гумором колись озвучив Валерій Лобановський:
– Усе буде так, як має бути. Навіть якщо буде інакше!
Тепер ніхто не дасть відповіді, а що було б, якби в останніх двох матчах збірної України не грав Руслан Малиновський? У грі з Ісландією він став автором двох голів. У матчі з Азербайджаном забив м'яч і віддав гольову передачу. Руслану вже 32 роки. Якби не травми Зінченка, Циганкова, а в першому матчі і Ярмолюка, то невідомо, чи взагалі мав би він шанс вийти на поле.
Мій товариш, бельгійський фермер Том Ван Гої, який господарює на Черкащині, колись розповідав історію, що сталася з ним у брюссельському аеропорту. Було це років шість-сім тому. Вилітати треба було дуже рано. Том, не виспавшись до пуття, зранку помчав машиною на летовище, аби встигнути на літак до Києва. У черзі на реєстрацію помітив Руслана Малиновського, який тоді грав за бельгійський "Генк". Підійшов до нього, представився, мило побесідував. Так і дійшли разом на паспортний контроль. Коли Том віддав свій паспорт, несподівано почув:
– Щось ви на Максима мало схожі.
Товариш подивився на паспорт і замість власного фото побачив дитяче обличчя свого шестирічного сина Максима. Поспішаючи на літак, він, як виявилося, переплутав паспорти.
Добре, що в Бельгії відстані короткі. Тож дружина Тома встигла привезти з Антверпена його справжній паспорт.
Із жахом думаю, що, якби така історія сталася не з Томом, а з Русланом? Якби Малиновський дорогою до збірної переплутав паспорти й не приїхав вчасно? Хто тоді нас порятував би?
Однак із життєвого досвіду знаю, що перейматися не слід. Усе буде так, як казав колись Лобановський, а ще задовго до нього біблійний Мордехай, промовляючи до легендарної Естер: "Якщо ти відмовишся стати рятівницею народу, Бог обов'язково пришле порятунок з іншого боку".
Ми неодмінно виграли б ці дві зустрічі. З Малиновським чи без нього.
1 
1
Коментарі