четвер, 13 квітня 2006 20:02

Страусину писанку Кубік не розіб"є

Автор: фото: Михайло ГУЗАРЕВИЧ
  Одну писанку пан Михайло малює 3–7 днів
Одну писанку пан Михайло малює 3–7 днів

На подвір"ї 45-річного Михайла Голютяка із Золочева якийсь чоловік обрізає виноград. Чорний собачка Кубік гавкає і крутиться біля ніг, але вкусити не наважується. Із хати виходить дівчинка років десяти. Пан Михайло каже, що це — його учениця: Голютяк учить її розписувати яйця.

У невеличкій кімнаті на маленькому столику стоїть комп"ютер. На гірці компактів лежить диск, на якому від руки написано "Лесик Бенд". На стінах у майстерні — стелаж із розписаними курячими і гусиними яйцями та картини Голютяка. На столі — фарби, оцет, настільна лампа, свічка, натуральний віск, десяток яєць — усе, що треба для писанкарства.

— На початку 90-х у Золочів приїхала якась літня пані з Канади вчити комуністичних українців малювати. Я тоді зрозумів, що в житті не буду цим займатися, — сміється пан Михайло. — А от дружина так захопилася, що писала і вдень і вночі. Щоправда з п"яти писанок чотири викидала, — рукою він перебирає розмальовані яйця в глиняній мисці. — Оце, — показує одне із чудернацьким звірем, — перша писанка Миколи — мого сина.

Спочатку я лише допомагав дружині, — продовжує. — А потім... На, помацай, — дає мені два гусячих яйця: одне — шершаве, інше — гладке.

Каже, що сюжети вигадує сам — залежно від фактури поверхні.

— Років сім тому побачив писанку на страусиному яйці, — пригадує. — Перше яйце мені привезли з Чехії, я зіпсував його. Наступні замовляв у Португалії. Ті яйця дуже дивні, — говорить. — Якось песик схопив із крісла недомальовану писанку і почав вовтузити по долівці — вона не розбилася. А от на столі, буває, два яйця легенько цокнуться — і тріснуть.

Одна шкаралупа коштує 50 гривень

Голютяк стукає нігтем по шкаралупі страусиного яйця.

— Як порцеляна, — каже вдоволено. — Тепер їх продають усюди: на страусиних фермах, навіть у супермаркетах. Одна шкаралупа коштує 50 гривень.

Страусину писанку пан Михайло малює 3–7 днів, залежно від сюжету та настрою. Ціну однієї своєї роботи називати відмовляється. Але каже, що останні роки живе тільки з того, що малює писанки.

— Недавно, — хвалиться, — закупив кривих страусиних яєць: із напливами і маленькими тріщинами. Хотів так їх розписати, що о-го-го! Вийшло щось зовсім несподіване. Доки розписую, писанка покрита воском, і я не знаю, що під ним.

Питаю, як він святкує Великдень.

— Як і всі люди, — каже статечно. — Але ніколи не ношу своїх робіт на освяту.

Сміється, що за радянських часів заробляв, малюючи партійні плакати.

У прочинені двері забігає пес Кубік — той, що колись не міг розбити страусину писанку. Голютяк встає, аби вигнати його з майстерні — від гріха подалі.

1961 — народився у містечку Бучач на Тернопіллі
1977 — закінчив художню школу
1980 — Вижницьке училище прикладного мистецтва
1983 — одружився із художницею Лілею Баб"як
1983 — народилася дочка Анничка
1985 — народився син Микола
1995 — персональна виставка у Львові, член Спілки художників

Зараз ви читаєте новину «Страусину писанку Кубік не розіб"є». Вас також можуть зацікавити свіжі новини України та світу на Gazeta.ua

Коментарі

Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі

Голосів: 1
Голосування Як ви облаштовуєте побут в умовах відімкнення електроенергії
  • Придбали додаткове обладнання для оселі задля енергонезалежності
  • Добираємо устаткування та готуємося до купівлі
  • Не маємо коштів на таке, ці прилади надто дорогі
  • Маємо ліхтарі та павербанки для заряджання ґаджетів, нас це влаштовує
  • Певні, що незручності тимчасові і незабаром уряд вирішить проблему браку електроенергії
  • Наша оселя зі світлом, бо ми на одній лінії з об'єктом критичної інфраструктури
  • Ваш варіант
Переглянути