субота, 24 грудня 2022 00:00

"Війна виганяла нас із дому двічі"

"Після невдалого заміжжя донька залишила дитину нам і виїхала жити в інше місто, — розповідає в листі Ольга Богданівна, 65 років, з Черкаської області. — Там заводила співмешканців: то зека, то алкоголіка. Ми з чоловіком і сином важко працювали, щоб погасити її кредити. Внук виріс і зараз захищає Україну на передовій. Від першого шлюбу в нього є донька, яка живе на окупованій території. Друга дружина вагітна. Мрію, щоб швидше закінчилася війна, а внук повернувся додому живий і неушкоджений".

Листи коментує київський біоенергетик Мирослав Олійник. Кладе на стіл фото онука. Він русявий, кароокий, у пікселі.

— Скоро поїдете до правнучки в гості. Місто, в якому вона живе, українська армія звільнить до кінця року. Моліться за онука й не ображайтеся, якщо по кілька днів не виходить на зв'язок. Любить вас, як матір. Зробить усе для того, щоб повернутися на батьківський поріг.

"Війна виганяла нас із дому двічі, — пише 47-річна Віра Іванівна з Київщини. — 2014-го виїхали з Донбасу. Купили в Бучі квартиру. 24 лютого чоловік наполіг, щоб ми з донькою втікали. Сам хотів лишитися. Сказала, що без нього не поїду. Обох сусідів розстріляли. У травні ми наважилися повернутися. Багатьох знайомих знайшли на цвинтарі. Недавно сестра затягнула до гадалки. Розпитували про племінницю, яка довго не може завагітніти. А ворожка підводить на мене очі й каже: "Не хвилюйся, скоро додому повернешся". Хоч ми вертатися на Донбас не планували. У мене в столиці хороша робота".

Вкладає в конверт фото з донькою. Обоє в білих футболках з гербом на грудях. Біоенергетик запалює свічку, обводить навколо світлини. Вогонь розгорається, дим підіймається вгору.

— Життя внесе корективи у ваші плани. Після перемоги повернетеся до батьківського дому. Багато будівель там зазнали руйнувань, а ваша вціліє. Жити там не лишитеся, але й продавати не станете. Поселите квартирантів і час від часу навідуватиметеся до рідних країв, які є місцем вашої сили.

"Невістка покинула сина на другий день повномасштабного вторгнення, — пише 51-річна Галина Олегівна з Київської області. — Він сказав, що йде воювати. Вона погрожувала, що покине, якщо Борис не передумає. Дотримали слова. Тепер обоє онуків залишилася на мені, бо в невістки новий коханець і немає часу на дітей. А Борис продовжує оплачувати їй квартиру, яку вони орендували, доки жили у шлюбі. Як далі складеться їхня доля? Син пообіцяв онукам, що після перемоги у війні поверне їм матір".

Надсилає фото подружжя, зроблене під час заручин 12 років тому. Чоловік у вишиванці стоїть на коліні перед жінкою в оксамитовій сукні. Біоенергетик сканує знімок долонею.

— Вірте в дива. Син та невістка досі залишаються подружжям. Хоча невістка наполягала на розлученні, Борис знайшов спосіб відтермінувати це. Боротиметься за дружину й готовий пробачити їй роман з іншим. Це його перше та єдине кохання. Марно намагаєтеся відкрити очі на невістку. Любить, тому все стерпить. Онука як дві краплі води схожа на вас. Не дивуйтеся, що повторить вашу долю. Вступить на медичний і побереться зі старшим на 10 років чоловіком.

"У березні я з трьома дітьми виїхала в Польщу, — розповідає в листі лучанка Руслана, 29 років. — Жили тиждень у родичів, доки волонтери не допомогли винайняти квартиру та влаштуватися на роботу. Діти ходять до польської школи. Я вивчила мову, змінила три посади: від сортувальниці секонду і продавця в супермаркеті до оператора на заводі. Але все життя з ніг на голову перевернула зустріч з батьком, якого 10 років вважала зниклим безвісти. Він покинув маму, коли я була студенткою. Поїхав на заробітки й перестав телефонувати. Ми думали, з ним сталася біда. Під час зустрічі тато мене не впізнав, хоч я не сильно з того часу змінилася. Мене переповнювали шок, здивування і лють. Він весь цей час був живий. Дізналася, що має іншу сім'ю. Хоче познайомитися з онуками, але я не можу пустити його у своє життя. Мати про це досі не знає. Вона недавно перенесла інсульт".

— Щоб пробачити тата, знадобиться час. Він усіляко шукатиме діалогу з вами і в найближчі тижні познайомить зі своєю сім'єю. Під час застілля з'ясуєте, що син та онук народилися в один день. Мамі про цю зустріч розповісте наступного року. Чоловік не наважиться повернутися в Україну та глянути їй в очі. Дарма відмовляєтеся від пропозиції батька допомогти з роботою. Завдяки цьому збільшите зарплатню і згодом покращите житлові умови.

"На підставці для вазонів у хаті лежали золоті ланцюжок і перстень, — пише вінничанка Світлана, 56 років. — Одного дня вони зникли, хоч вдома нікого не було. Я перевернула всю хату, але прикрас не знайшла. А за кілька місяців вони знову з'явилися. Таке враження, що хтось узяв, а потім підкинув. Коли захворіла сестра, я пішла жити до неї. Доглядала, доки в самої не стали боліти ноги. Недавно пережила інсульт. Поволі відходжу. Маю квартиру в місті. Не знаю, чи варто її продавати".

Вкладає в конверт фото. На знімку — кучерява жінка із зеленими очима й золотими сережками у вухах.

— Підозрюєте родичів і сусідів. Не шукайте винуватця. Не спійманий — не злодій. Повернув, бо йому ці прикраси добра не принесли. Не спішіть продавати житло в місті. Матимете додатковий дохід, якщо здаватимете в оренду. Ключі від помешкання проситимуть родичі. Краще пустіть чужих людей. Досить жертвувати собою заради інших. У січні запропонують безкоштовну путівку в санаторій. Скористайтеся нагодою обстежитися та оздоровитися.

"Померли брат і колишній чоловік, батько моїх доньок, — розповідає в листі 58-річна Любов із Хмельницької області. — Почали ділити спадщину. Готова все майно, яке нажив брат і батьки, залишити дружині брата і його доньці. Але мої діти проти. Вони хочуть отримати щось напам'ять про дядька. Зі спадком чоловіка важче. Його родичі продали всю техніку, яка була в домі. Лишилася порожня хата. Не знаємо, що робити. Продати її чи лишити донькам? Діти живуть далеко звідси. Старша хоче взяти житло у кредит. Я проти, не хочу, щоб залізла в борги".

— Підказку отримаєте уві сні. Дядько насниться одній із племінниць і переконає відмовитися від спадку на користь його сім'ї. Будинок чоловіка продавати не варто. Після закінчення війни ціни на цю нерухомість зростуть. Тоді донька зможе продати одне житло й купити інше. Молодша сестра піде на зустріч і від своєї частки відмовиться на її користь. На вас трьох чекає щось більше за спадщину. Кожна щасливо вийде заміж і матиме надійний тил за спиною. Заробітки зростуть у березні. Не зважайте на вік. Ваші професійні здібності будуть високо винагороджені.

Зараз ви читаєте новину «"Війна виганяла нас із дому двічі"». Вас також можуть зацікавити свіжі новини України та світу на Gazeta.ua

Коментарі

Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі

Голосів: 1
Голосування Як ви облаштовуєте побут в умовах відімкнення електроенергії
  • Придбали додаткове обладнання для оселі задля енергонезалежності
  • Добираємо устаткування та готуємося до купівлі
  • Не маємо коштів на таке, ці прилади надто дорогі
  • Маємо ліхтарі та павербанки для заряджання ґаджетів, нас це влаштовує
  • Певні, що незручності тимчасові і незабаром уряд вирішить проблему браку електроенергії
  • Наша оселя зі світлом, бо ми на одній лінії з об'єктом критичної інфраструктури
  • Ваш варіант
Переглянути