— Не думали нікуди переїжджати. Ми були затребувані, і головне — потрібні в Запоріжжі. З початку великої війни нам вдалося врятувати понад 800 тварин. Але коли в сусідній житловий будинок влучила ракета, зрозуміли, що більше не можемо ризикувати. Адже відповідаємо не лише за себе, а й за наших улюбленців, — говорить 33-річна Крістіна НЕСТЕРЕНКО з Запоріжжя.
Із чоловіком Едуардом Парфентьєвим мають сімейний зоопарк. 10 жовтня перевезли 113 вихованців у Кам'янець-Подільський на Хмельниччині.
– 10 років тому знайомий продавав свою виставку рептилій, — розповідає Крістіна Нестеренко. — Вирішили купити, бо любимо тварин. Разом із рептиліями до нас потрапив макака-резус Вітя, якому зараз 21 рік. Потім нам принесли сокола із травмою крила. Виходили. Вже вісім років живе у нас. Поступово наша колекція поповнювалася папугами й невеликими тваринами. Кожен наш вихованець — це окрема історія про любов і турботу. Так сталося, що 24 лютого мали везти ящірку, яка має онкологію, на чергове обстеження до ветеринара в Дніпро. Але вранці зателефонував таксист і сказав, що нікуди не їде, бо почалася війна. Щоб було спокійніше за тварин, ми одразу переїхали в наш зоопарк. Обладнали там для себе кімнату.
Крістіна й Едуард почали приймати домашніх улюбленців від людей, які виїжджали з міста. Також виходжували поранених диких тварин.
— Наплив був шалений, — ділиться жінка. — Люди, які їхали з міста, просили потурбуватися про їхніх тварин. Але були випадки, коли гризунів просто кидали в клітках серед вулиці, а черепах залишали в під'їздах. Ми не брали собак на перетримку, оскільки наш зоопарк у закритому приміщенні. Але хтось таки примудрився підкинути під двері 10 цуциків. Довелося забрати. За 20 днів вдалося прилаштувати їх у сім'ї. Також до нас потрапляли тварини з гарячих точок і окупованих територій. Наприклад, маємо тхора з Маріуполя. 21 день він був у бомбосховищі із своїми господарями. Їм вдалося виїхати в Запоріжжя, а далі планували вирушити за кордон. Але тхір на той час був у важкому стані і господарі попросили його прийняти. Тепер він почувається добре.
Одного разу до нас потрапив яструб із переломом крила, який не міг літав. Ми його возили до спеціалістів, лікували. Через два місяці випустили на Хортиці. А якось рибалки знайшли на Дніпрі і привезли до нас орлана-білохвоста. Був виснажений і мав суттєву нестачу ваги. Виділили птаху окрему кімнату, але все одно для нього це замалий простір. Нещодавно домовилися з реабілітаційним центром на Житомирщині — вони зможуть його прийняти.
Крістіна Нестеренко й Едуард Парфентьєв виїхали з Запоріжжя 6 жовтня.
— Тоді російська ракета влучила у сусідній житловий будинок. Наша виставка розташована у цокольному приміщенні, але навіть у нас зі стелі посипалася штукатурка. Ті відчуття важко передати. Ми одразу побігли в залу, де розміщені скляні тераріуми. І раптом почули один за одним ще чотири вибухи. Від вибухової хвилі винесло вхідні двері. Коли чоловік виглянув на вулицю, побачив, що будинок поряд палає. У магазині взуття, що був над нами, обсипалися скляні вітрини. Наші тварини були налякані, але вціліли. Мавпочка від шоку почала кричати. Миттєво вирішили — треба рятувати наших вихованців.
Три дні шукали будівлю, куди б наша виставка могла поміститися. У Кам'янці-Подільському знайшли приміщення на 250 "квадратів" — на 150 менше, ніж було в Запоріжжі. Але це оптимальний варіант. Переїжджати було нелегко. Найняли фуру-рефрижератор, в якому регулюється температура. Всі 113 тварин туди помістилися. Але не влізли стелажі, лавки, дві великі бочки для води. Все це ми відправили нашим воїнам на передову.
На нове місце подружжя зі своїм зоопарком їхало добу.
— Всі тварини, крім імператорського удава, нормально перенесли переїзд. Він застудився і захворів. Довелося давати антибіотики. Зараз на новому місці обживаються наші рептилії, п'ятеро котів, павуки-птахоїди, морські свинки, пацюки, дегу, хом'яки, шиншили, тхори, сови, дві мавпочки, три соколи, єнотовидна собака, єнот і папуги.
"Газету по-українськи" можна передплатити онлайн на сайті Укрпошти за "ковідну тисячу"
2 
1
Коментарі