33-річний Дмитро Грунський із Дніпра причепив до шиї майже 33-тонний вагон метро та протягнув на відстань 11,5 м. Встановив рекорд Книги рекордів Гіннеса в номінації "Найбільша маса вагона, протягнута сталевим тросом, зафіксованим на шиї".
На виконання рекорду Дмитро витратив 78 с. Перемогу присвятив Збройним силам України.
— До 14 років я був хворобливою дитиною, звільненим від фізкультури, — розповідає Грунський. — Але в дев'ятому класі почав займатися спортом, ходив у тренажерний зал. Захопився, після школи вступив до Дніпропетровського інституту фізичної культури і спорту.
Бакалаврат і магістратуру закінчив із відзнакою. Планував займатися науковою працею.
— Але до аспірантури не вступив, почав тренувати людей. Займався гирьовим спортом, пауерліфтингом, армреслінгом.
Дмитро Грунський — віцепрезидент Всеукраїнської федерації з армліфтингу, головний тренер збірної України, чемпіон і рекордсмен України, Європи та світу.
— Займатися одними вправами набридає, — продовжує. — Почав практикувати силові номери й шоу: надував грілки, руками забивав цвяхи в дошку, згинав цвяхи у фігури та вузли.
Перші металеві гвіздки Дмитро Грунський почав гнути ще в школі, це були цвяхи завдовжки 200 мм. Перегинав навпіл, навчився в'язати вузол Соцького, пізніше робив серця. Зараз може гнути цвяхи від 50 до 300 мм, що вміють одиниці в світі.
— Для видовища почав включати номери з великими автомобілями та залізничним транспортом, — каже Дмитро Грунський. — Рекорд з вагоном метро встановлював із ризиком для життя, адже трос міг передавити горло чи артерію. Через небезпеку на виступи не беру дружину та сина. Їхні переживання передаються мені. Вони вболівають удома. Зі мною була команда підтримки — куми, друзі та колеги. Приїхав мій кумир — дворазовий володар титулу "Найсильніша людина світу" Василь Вірастюк.
Дмитро Грунський також гне каструлі та сковорідки.
— З каструлями експериментую не часто, бо це дорого, — розповідає. — Новий посуд використовую для виступів, тренуюся на старому. Сковорідки згортаю у трубочку. Цим користується дружина. Коли хоче нову сковорідку, віддає мені стару.
З початку повномасштабної війни допомагає армії.
– 24 лютого мала відбутися спроба для Книги рекордів Гіннеса, — говорить Грунський. — Але повномасштабний напад Росії все змінив. З'явилися інші пріоритети — прагнув допомагати військовим. Перша ініціатива від Всеукраїнської федерації армліфтингу — збір аптечок на передову. Потім збирали гроші на оптику для наших бійців. Коли під артобстрілом загинув товариш, провели турнір його пам'яті в Дніпрі та запропонували охочим долучитися до збору коштів на Збройні сили України. Як люди перестали активно перераховувати гроші, я вийшов на набережну Дніпра і пропонував відпочивальникам за донат для ЗСУ отримати зігнуте серце з цвяху. Гнув їх руками при глядачах. Акція стала дієвіша. Під час спілкування з військовими сказав, що хотів би розірвати каску орка за донат для армії. Мені передали каску радянського зразка, якими користуються російські окупанти.
В соціальних мережах спортсмен запропонував підписникам підтримати коштами військових, за що розірве каску окупанта на друзки.
— Знайомий задонатив 5 тисяч гривень. Розірвати каску було важко, бо виготовлена із загартованої сталі. Довелося докласти зусиль. Та коли вона лопнула, далі рвалася як папір.
Ще один силовий номер на підтримку військових спортсмен виконав у прямому ефірі в інстаграмі.
— Складно знайти цвях завдовжки 300 міліметрів і товщиною 8 міліметрів, а ще важче зігнути його у вигляді серця. Я не бачив, щоб хтось в Україні це робив. Вирішив узятися. Найбільший внесок був від хлопця з окупованої території. Сказав, що це його вклад у перемогу. Зараз це серце в мене. Чекає, коли Донеччину звільнять і поїде до власника.
2 
1
Коментарі