"25 березня донька виїхала у Швецію з двома малими дітьми, — розповідає в листі 50-річна Жанна Василівна з Київської області. — Зять живе з нами. Останнім часом поводиться дивно. Додому приходить пізно. На вихідних залишається у друга. Підозрюю, що має іншу жінку. Лесі говорити не хочу, бо вона повернеться першим рейсом. А сама відчуваю, що він щось приховує".
Вкладає в конверт фото зятя і доньки. Лисий бородань у червоній футболці обіймає білявку у джинсовій сукні. Фото зроблене на столичному майдані Незалежності. Листи коментує київський біоенергетик Мирослав Олійник.
— Не накручуйте себе даремно. Зять знайшов ще одну роботу, щоб рідше бувати вдома. Втомився від сварок між вами й чоловіком. На заощаджені гроші купить авто, щоб здивувати кохану після повернення. З появою автомобіля стане більш затребуваним у своїй професії. Заробітки зростуть. Наважиться змінити роботу.
"У мене не складаються стосунки з матір'ю, — пише львів'янка Віра, 32 роки. — Вона з дитинства любила молодшого сина більше за мене. А тепер намагається зі мною зблизитися, щоб жалітися на брата і його дружину. Мені бракує часу на ці балачки. Мати ображається, коли перебиваю і кладу слухавку. Хоче, щоб я підтримувала її. А я відчуваю, що з кожною такою розмовою вона висмоктує з мене всі сили. Після цього зриваюся на дітях і чоловікові. Перестала брати слухавку. Вона телефонує до зятя і все одно знаходить спосіб сісти мені на вуха".
— Діалог з матір'ю не складається, бо довіра між вами зникла 20 років тому. Коли потрібна була її любов та підтримка, вона їздила на заробітки та влаштовувала особисте життя. В образі невістки часто бачите себе, бо живете зі свекрухою, яка контролює вас. Якщо хочете налагодити зв'язок із мамою, зверніться до психолога. Навчить виставляти бар'єри під час телефонної розмови й допоможе зрозуміти мотиви поведінки матері.
"У вересні планувала вийти з декрету, але війна внесла корективи, — розповідає в листі вінничанка Анастасія, 28 років. — Чоловік працює і волонтерить. Не хоче, щоб я виходила на повний день, бо доведеться шукати няню. Заробляє гарні гроші, але економить на мені й дитині. Саша вважає, що ми повинні одягатися на секонді, як його батьки. У супермаркет ходимо рідко. М'ясо й овочі передає його тітка з села, за що ми їй платимо. Іноді хочеться шоколаду чи фастфуду. Але просити на такі дрібниці грошей набридло. Рвуся на роботу, бо хочу жити, як до декрету. Витрачати на те, що люблю, і нікому не звітувати про це".
Біоенергетик кладе долоню на паспортні фото подружжя. Анастасія — брюнетка з нарощеними віями й родимкою на підборідді. Її чоловік Олександр має сережку в лівому вусі.
— Все у ваших руках. Шукайте приватний садок для дитини. Чоловік погодиться на це, якщо перестанете приховувати образи, а почнете говорити про власні бажання. Наступного року маєте шанс докорінно змінити життя на краще. На вас чекає кар'єрне зростання і хороші заробітки. Але шкодуватимете, що мало часу проводите з дитиною. Та й сварки з чоловіком почастішають. Відчуєте, як віддаляєтеся одне від одного. Уникайте службових романів, бо зруйнуєте сім'ю.
"Молодший син кілька років їздив на заробітки в Польщу, мріяв про бізнес, — пише 57-річна Галина з Черкаської області. — З другом і кумом планували відкрити автомайстерню в райцентрі. Але шість місяців тому він зустрів удвічі старшу жінку: йому 20, а їй 39. Я думала, ці стосунки триватимуть кілька тижнів. Але він з нею розписався і вклав гроші в новобудову. Щоб заселитися у квартиру, треба виплатити 12 тисяч доларів кредиту. Цих грошей у мене з чоловіком немає. Невістка натякає, що решту виплатять її батьки, якщо половину квартири перепише на неї. Ми проти. Син вклав у житло 30 тисяч доларів. Як далі розвиватимуться їхні стосунки? Як відкрити сину очі на невістку? Друг з кумом відкрили СТО, заробляють гарні гроші, а син далі планує. Це не вперше в нашій родині чоловік втрачає кошти й голову через жінку. Мій дід так профукав усе, що мав. Коли копали фундамент, знайшли скриню грошей. Жінка по секрету розказала сусідці. Вночі приїхали з району й забрали все до копійки".
— Доведеться змиритися з вибором сина. Кохану не покине. Наступного року стануть батьками. Невістка не наважуватиметься на материнство, бо вважатиме, що у її віці народжувати — пізно. Але життя повне несподіванок. Наприкінці зими довідається, що носить під серцем дитину. Тоді зміните ставлення до неї.
"Невістка пішла воювати, — розповідає в листі 56-річна Ольга з Київської області. — Не могла змиритися зі смертю вітчима, який був для неї ближчим за батька. Тато покинув її, коли мала 4 роки. Вітчим виховав, дав вищу освіту, допоміг купити хату. Загинув у березні. На чоловіка лишила двох дітей. Їх доглядаю я, доки син працює, щоб виплачувати кредит за квартиру. Не можу змиритися з її вибором. У неї немає відповідної освіти. Думала, побуде в теробороні й повернеться до дітей. Їм треба мати".
— Невістка пішла захищати Україну заради своїх дітей, як це зробили тисячі інших воїнів. Маєте пишатися її силою волі та витривалістю, відданістю і безстрашністю. Поки що підтримку відчуває лише від чоловіка. Батьки теж не поділяють її рішення. Підтримайте невістку як доньку, заспокойте у тяжку хвилину. Навіть короткі телефонні розмови для неї зараз важливі.
"Побудували хату, але, мабуть, на поганому місці, — пише 63-річна Ганна Леонідівна з Чернігівської області. — По сусідству жили дві непорядні жінки, які постійно бажали нам зла. Чоловік помер. 17 років тому я перенесла інсульт. На обох очах катаракта. Чи вилізу колись із цих болячок? Чи для цього треба змінити місце проживання?"
Надсилає чорно-біле фото, зроблене 32 роки тому. На ньому жінка в ситцевій сукні стоїть під черешнею в саду. Біоенергетик кладе на знімок праву долоню, заплющує очі.
— Справа не в хаті й не в сусідах. Більшість хвороб успадкували від предків. Через пережитий інсульт з'явилися проблеми з пам'яттю, регулярні головні болі та безсоння. Частіше відпочивайте. Якщо плануєте і надалі тримати птицю та свині, заручіться підтримкою рідних. Самій важко давати цьому раду.
"Маю проблеми із суглобами, — пише 75-річна Валентина Олексіївна з Хмельницького. — Лікування не дає бажаного результату. Коли лягала в лікарню під крапельницю, ходила з однією паличкою. А як виписалася, додому повернулася з двома ціпками. Стан погіршився, медики не розуміють причини. Може мені пороблено? Третій рік не виходжу з хати й не знаю, коли знову зможу пройтися по двору".
— Зла на медиків не тримайте. Лікували за протоколом. Але крапельниці спровокували загострення хвороби, спричинили запалення в суглобах. Не збільшуйте дозу знеболювальних, бо спровокуєте гастрит. Щоб повернутися до звичного способу життя і без проблем пересуватися по двору, придбайте рамку на колесах чи візок. Попросіть дітей оснастити сходи пандусом. Повернете радість безтурботного пересування.
"Газету по-українськи" можна передплатити онлайн на сайті Укрпошти за "ковідну тисячу"
2 
1
Коментарі