Ексклюзиви
Четвер, 24 лютого 2011 16:37

Несподівані шляхи

На цьому тижні виступав у Харкові на відкритті пам'ятної дошки на будинку, який колись був пересильною тюрмою. Тут 1961-го, чекаючи на нове ув'язнення,  опинився єпископ Йосип Сліпий. До цього він уже відбув три терміни і відсидів у сумі 16 років. Усього цього він міг уникнути ще під час першого арешту 1945-го. Йому тоді  пропонували відмовитися від титулу голови греко-католицької церкви. Взамін обіцяли посаду Київського екзарха Російської православної церкви. Він не погодився - і це йому коштувало майже два десятки років таборів і тюрми.

Коли 1963-го Ватикан через американського дипломата попросив Хрущова звільнити Сліпого, той здивувався: він іще живий? Іронія полягала в тому, що Сліпий після свого визволення прожив ще 21 рік, переживши, серед інших, самого Хрущова, на два роки молодшого. І не просто пережив, а був головою найбільшої у світі забороненої християнської церкви

У своєму виступі я хотів порівняти Йосипа Сліпого з політичними в'язнями подібної ваги. Першим приходить на думку Нельсон Мандела: той пробув у тюрмі 27 років, а потім, по звільненню, став президентом держави. Мандела, однак, не був  найдовголітнішим політичним в'язнем. Інтернет приписує цю роль палестинцеві Марван Баргутті, котрий сидить в ізраїльській тюрмі від 1978-го, тобто вже 33 роки.

Найдовше у тюрмі й на засланні з політичних мотивів відсидів українець Данило Шумук

Інтернет, однак, помиляється. Найдовше у тюрмі й на засланні з політичних мотивів відсидів наш земляк, українець Данило Шумук. Уперше його арештували поляки 1934 року як члена комуністичної партії Західної України. 1941-го - НКВД як брата "ворога народу". Але замість тюрми чи Сибіру відправили у штрафбатальйон - за тих умов це означало майже певну смерть. Він, однак, попав у німецький полон. Звідти втік і вступив до Української повстанської армії, хоча й дуже критично ставився до ОУН. 1945 року його знову арештувало НКВД. У таборах і тюрмах він відсидів, ыз невеликими перервами, аж до 1987-го. Як і Сліпого, Шумука вислали закордон. Він, однак, пережив СРСР, вернувся в Україну й оселився у Донецькій області. Там і помер, доживши майже до такого мафусаїлового віку, як і Сліпий.

Порівняння цих біографій показує, що навіть за найгірших обставин завжди є шанси на виживання - як фізичне, так і духовне. Якщо би все зводилося до матеріального виміру, то Сліпий легко би зламався. І принаймні ніколи не був би звільнений. Бо ініціатива щодо цього належала Папі Іоаннові ХХІІІ. Це він звернувся до Хрущова з проханням відпустити Спіпого. Хрущов погодився, бо мав на це особливі причини. 1961-го, під час Карибської кризи, коли світ опинився перед загрозою атомної війни, Іоанн ХХІІІ добровільно взявся бути таємним посередником у переговорах між Хрущовим і Кеннеді. Після цього Микита Сергійович почувався зобов'язаним Папі. А тому після його прохання Сліпий із Сибіру перенісся прямо до Риму.

Тут із ним сталася ще одна історія. Під час зближення і переговорів із Кремлем Ватикан вирішив розв'язати проблему нелегальної греко-католицької церкви, дозволивши її віруючим перейти під владу римо-католицьких єпископів. По суті, це означало ліквідацію греко-католицької церкви. І тоді Сліпий удався до відважного кроку: таємно від Папи і без його згоди він висвятив трьох нових греко-католицьких єпископів спеціально для України - на той час, коли, як він вірив, упаде комунізм.

Одним із цих трьох єпископів був кардинал Любомир Гузар. Позаминулого тижня він відмовився від цієї посади, але залишив після себе дуже міцну і життєздатну церкву. Зараз тяжко уявити, якою дорогою покотилася б її історія, якби 1945-го Йосип Сліпий не пішов на заслання, 1963-го не опинився у Ватикані, а 1977-го не висвятив одного зі своїх  майбутніх престолонаслідників. Кожного разу майбутнє церкви висіло немов на волосині - однак вона вистоювала так, ніби була скріплена з усіх боків міцними сталевими тросами.

Якби ви мене просили пояснити, як це сталося, я не знав би, що сказати. На такі питання мав би відповідати не історик, а богослов. Бо факт, що Йосип Сліпий вижив, а його церква вистояла, показує, що Господь Бог вибирає дивні й несподівані шляхи, які ми потім, за браком кращого слова, називаємо чудом.

Зараз ви читаєте новину «Несподівані шляхи». Вас також можуть зацікавити свіжі новини України та світу на Gazeta.ua

Коментарі

Залишати коментарі можуть лише авторизовані користувачі

Голосів: 133
Голосування Чим закінчиться зустріч Зеленського і Путіна?
  • Нічим. Все залишиться, як є
  • Україна піде на поступки Росії
  • Путіна переконають зупинити війну
  • Зеленський погодиться вписати особливий статус Донбасу у Конституцію
  • Президент зрозуміє, що з Путіним домовитись нереально. На Донбасі почнуть будувати стіну
  • Домовляться про газ, але не про Донбас
Переглянути
Погода