вівторок, 10 липня 2012 17:17

Головними акціонерами держави Україна є колонізатори та їхні нащадки

  Мовний закон не вирішує жодних проблем, вважає публіцист Микола Рябчук
Мовний закон не вирішує жодних проблем, вважає публіцист Микола Рябчук

Закон України "Про засади державної мовної політики", проштампований 3 липня у другому читанні Верховною Радою, був так ретельно проаналізований експертами, що нема сенсу зупинятися докладно на його незліченних недоліках. Якщо геть коротко, то найсуттєвіші застереження до цього документа, більше знаного за прізвищами його одіозних творців – Колесніченка й Ківалова, зводяться до чотирьох пунктів:

По­-перше, закон не враховує специфічної – постколоніальної – ситуації в Україні і не передбачає жодних гарантій для української мови, яка в більшості регіонів країни потребує захисту й підтримки значно більшою мірою, ніж панівна російська.

По-­друге, низка положень ­закону допускають використан­ня "регіональних" мов, реально – російської, не поряд із державною, а замість неї. ­Натомість жодних правових механізмів, що чітко ­забороняли б, і карали, таку підміну закон не передбачає. Це відкриває широкі можливості для витіснення української мови з ужитку в більшості регіонів країни, ставлячи місцеве україномовне населення в стан найбезправнішої національної меншини.

По-­третє, закон, за влучним спостереженням науковця ­Володимира Кулика, змішує дві різні проблеми, що потребують окремого вирішення: захист мовних прав і захист ­мало­поширених мов. Російська мова не потребує захисту, натомість караїмська не може мати тих самих прав – із цілком очевидної причини своєї малопоширеності. Найрозумніше в цій ситуації – вивести російську мову з числа міноритарних мов, описаних Європейською ­хартією, і регламентувати її ­регіональний статус ­окремим законом, зосередившись не на її захисті – такому ж безглуздому, як і захист англійської чи китайської – а на правових ­аспектах її використання поряд із державною – проте в жодному разі не замість.

І по­-четверте, закон ­розглядає проблему прав у фатальному відриві від проблеми ­обов'язків. Право українського громадя­нина використовувати свою мову в спілкуванні з органами ­влади й отримувати нею всю належну інформацію матиме сенс лише тоді, коли органи влади матимуть обов'язок спілкуватися з громадянином зручною для нього (а не для себе) мовою. ­Реально – українською або російською, хоча в окре­мих регіонах це може бути й угорська, ­румунська чи кримськотатарська. На практиці це означає, що законом має бути передбачено порядок вишколу та атестації держслуж­бовців з обох мов – державної та регіональної, а також порядок накладання санкцій за відмову спілкуватися з громадянином зручною для ­нього мовою – державною чи ­регіо­нальною. Причому саме в такому порядку: починати будь­яке спілкування український державний службовець зобов'язаний державною мовою, після чого, за бажанням громадянина, може перейти на ­регіональну.

Автор: малюнок: Володимир Казаневський
 

Прикметно, що майже ­ніхто з критиків Ківаловсько-­­Колесні­ченкового закону до проблеми співвідношення прав і обов'язків так і не ­дійшов – чи то просто не усвідомлюючи важли­вості цієї проблеми, а чи, навпаки, надто добре розумі­ючи, що у нашій засадничо непра­вовій державі обсяг прав і обов'язків визначають собі самі держслуж­бовці, а не їхні ­клієнти­­громадяни. ­Здається, лише журналіст Борис ­Бахтєєв, слідом за Володимиром ­Куликом, зауважив, що державна мова – хоч одна, хоч дві, хоч чотири – "це передусім обов'язок самої держави. В особі її чиновників, зокрема". Натомість для громадян державна мова – це не обов'язок, а право, зокрема, право отриму­вати повну й вичерпну офіційну інформацію зручною для громадянина, а не для чинов­ника мовою. "Власне, ­розв'я­зання мовної ­проблеми, – ­писав Бахтєєв, – є дуже й дуже ­простим: коли в моєму ­­діалозі з чиновником – я, а не чинов­ник, буду вирішувати, якою ­мовою той діалог вести; коли чиновник підлаштовуватиме­ться під мене – а не вимагатиме, щоб я підлаштовувався під нього, – лише тоді жодна офіційна багатомовність не буде ­страшною.

Чітка регламентація мовних обов'язків – із жорстким санкціонуванням за їхнє порушення – мала би протягом певного перехідного періоду поширюватися не лише на державних службовців, а й на всю сферу обслуговування. Лише тоді мовні права громадян – і російськомовних, і україномовних – будуть по­справжньому забезпечені.

Схоже, що зовсім не про таку регіональну двомовність – європейського, а не совкового типу – йшлося панам ­Ківалову­-Колесніченку та їхнім прибічникам. Саме тому вони й не допустили жодного обгово­рення законопроекту в парламенті, протягнувши його суто шахрайським голосуванням. І саме тому ніхто з їхнього табору так і не дав посутньої відповіді на цілком конкретні застереження до законопроекту. Усі їхні контраргументи в ­масмедіа звелися до суто пропагандистської риторики про "права" – без обов'язків, зрозуміло. Особливо, якщо йдеться про обов'язок забезпечити відповідні права українофобам. А також – до брутальних лайок та інсинуацій на адресу опонентів. Вести жоден суспільно значущий діалог із такими персонажами неможливо. Хіба що – в телевізійних ток­шоу, де Ірина Фаріон може бути єдиним адекватним для них співрозмовником.

Кожне суспільство має своїх радикалів і фриків, тож не було би для України нічого страшного, коли би партія Колесніченка мала приблизно ту саму електоральну підтримку, що й партія Фаріон, – на ­рівні 5 відсотків, і таке саме представництво в парламенті – на рівні кількох депутатів. ­Проте реальна ситуація в Україні істотно відрізняється від теле­візійної. Партія українофобів у цій країні в десятки разів чисельніша і в сотні разів багатша. За 20 років вона остаточно утвердила своє економічне й політичне домінування на успадкованій ­території, і вже не ­відчуває ­потреби якихось компромісів з аборигенами.

3 липня ця партія "кинула их, как котят", – за цинічним висловом головного партійного диригента Михайла Чечетова. Якщо "котята" за два роки, починаючи від сумнозвісних "харківських угод", так і не зрозуміли, в чиїй країні і під чиєю владою вони перебувають, бурякові плантації можуть справді бути для них найоптимальнішим місцем.

На 21-­му році так званої незалежності нас усіх чекає ­нелегке усвідомлення, що головними акціонерами тої "незалежності" є колонізатори та їхні нащадки, а не тубільні "котята", яких ­хазяї країни дедалі успішніше й енергійніше на всі боки ­"кидають"

Зараз ви читаєте новину «Головними акціонерами держави Україна є колонізатори та їхні нащадки». Вас також можуть зацікавити свіжі новини України та світу на Gazeta.ua

Коментарі

25

Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі

16.08.2012 18:13:38АВТОРУ95.132.32.--
  • 0+
  • 0-
  • Відповісти

ВАМ шана та низький уклін.. Як можна подякувати ще вам. На даний час ви ГЕРОЙ УКРАЇНИ. Більше нам таких ПУБЛІЦИСТІВ.======= в основному запроданці та окупанти.

06.08.2012 16:17:12Papa212.248.114.--
  • 0+
  • 0-
  • Відповісти

Ложь Рябчука в слове "оккупация". Просто еще раз надо просмотреть историю Украины.

01.08.2012 18:17:21Олекса93.72.33.--
  • 7+
  • 0-
  • Відповісти

Мова окупаційної влади не може бути другою офіційною мовою. "А чому має бути офіційною? Наприклад, ми окупували вашу країну, а через 50 років ми говоримо, що ви повинні зробити естонську мову державною. Окупаційна влада захоплює країну, депортує сотні тисяч людей у Сибір і надсилає сюди своїх людей. І тепер, коли ми, нарешті, здобули незалежність, чи повинна мова окупаційної влади бути другою мовою країни? Не ставте мені смішні запитання! — цитують Ільвеса естонські ЗМІ.

31.07.2012 11:05:21Ех212.64.228.--
  • 3+
  • 0-
  • Відповісти

Виходь, виходь, народе, з тюрем
Туди, де вже воля витає,
Де носять в халявах свячені ножі,
Де полум'я помсти палає.

27.07.2012 23:20:1877737.55.95.--
  • 0+
  • 0-
  • Відповісти

Русский язык - официальный язык ООН, Международного Почтового Союза, язык межнационального общения народов СССР, и только в 4-ю очередь госязык РФ. Это украинцам надо учить русский язык, чтобы с людьми общаться.

01.08.2012 18:11:18Олекса93.72.33.--
  • 1+
  • 0-
  • Відповісти

ООН бореться з колонізаторами. А у даному випадку так званий руССкій язик є засобом колонізації Українців та України. А ви, москидні хами, цього не збираєтесь визнавати...

28.07.2012 21:36:42владимир46.187.46.--
  • 8+
  • 0-
  • Відповісти

Зачем нам изучать русский язык ? Чтобы изучать руководство по эксплуатации русских валенок?

17.07.2012 14:36:28mazepa377.47.128.--
  • 0+
  • 0-
  • Відповісти

Українські націоналісти не будуть робити хороші товари (фотоапарати, відеоапаратуру, автомобілі, телевізори тощо), дороги, будувати дамби в західній Україні, щоб там не було затоплень. Для цього багато сил треба докласти, ось бездарі й придумали лякалки про російську мову. Їм простіше забороняти. Чому ж такі турботники за рідну мову не перевидають Франка, не знімають українське кіно на студії Довженко. Та для цього праці треба докласти і кошти потрібні, але ж шкодують, а на свої "лякалки" тратять неміряно. Не за українську мову вони вболівають, жадоба помсти очі їх заліпила. Націоналізм, однокорінне слово з нацизмом.
Зберіть краще гроші, на серіали про Бандеру, Петлюру, січових стрільців!

02.08.2012 20:20:32К.Володимир109.104.165.--
  • 1+
  • 0-
  • Відповісти

Цей пан повинен змінити ім"я на Кочубей!

01.08.2012 13:41:45Шубин-Донбасс46.203.97.--
  • 3+
  • 0-
  • Відповісти

mazepa3, дурень, незачем тебе было переводить на украинский язык твою абсолютную хренотень. Лучшие в мире р-локационные комплексы были сделаны в Украине, а космические ракеты? (и многое-многое другое). Лучшие умы из Украины "выкачивала" метрополия. Первый в ссср газ получила москва (моксель) из Украины и весь высосала из газ. месторождения Дашава, забыли? колонизаторы чертовы. И теперь вы своим ненасытным татарокацапским рылом лезете в "чужой монастырь со своим уставом" подсылая разного рода украинофобов зубаровых и фсб-ных лжесвятош прохиндеев-гундявок, (мало поборов со своей паствы, давай еще с Украины).
Ты мазепа3 проплаченный кацапстановский перевертыш. ГИДОТА!

14.08.2012 11:53:38сс46.63.80.--
  • 0+
  • 0-
  • Відповісти

Когда ж ты на Донбасе такой дебил появился??

28.07.2012 21:26:21владимир46.187.46.--
  • 5+
  • 0-
  • Відповісти

Мазепа 3,ты совсем тупой или выродок?

17.07.2012 08:45:10Andrius Lietuva88.222.240.--
  • 5+
  • 0-
  • Відповісти

Jak by rosijany, jaki zhyvut' v Ukrajini, buly tolerentni do Ukrajins'koji Derzhavy, to nebulob nijakyx problem. Rozumiju, poliubyty, vy Ukrajinu, nikoly nepoliubyte, tomu sco uvas v golovi til'ky odyn SS SR, ale tolerantni do DERZHAVY povynni buty.

16.07.2012 05:20:33мих_207.245.236.--
  • 3+
  • 0-
  • Відповісти

Мені дуже цікаво перед ким так заграе автор-коли повторюе пр.Фаріон ? Якщо ви такии Великии толераст і лібераст-то з ким збираетесь виграти у тих украінофобів?Напевно з Ванеи Драчем або Дімою Павличком - Яворівськии поможе.Статтю написав непогану-але по холуиськи (як справжніи малорос)людину яка е взірцем проти хохлацтва-так і хоче замарати! А дарма ! Вже не вииде !

11.07.2012 17:04:21Ігор95.135.155.--
  • 33+
  • 0-
  • Відповісти

Власне, пан Рябчук абсолютно точно вказує на проблему. В нашій країні дуже багато живе нащадків колишніх вертухаїв та інших "ветеранів". І не лише нащадки свідомих комуняк всіляких. А й тих, кого сюди завозили вагонами з Тамбова й розселяли на українських землях, а зараз з тих рабів-кацапів вийшли тупі внуки безбатченкі.

11.07.2012 14:35:35Вік194.44.31.--
  • 19+
  • 0-
  • Відповісти

якщо твій рідний кацапський то переїзди жити до кацапії тобто до московії

Голосів: 1
Голосування Як ви облаштовуєте побут в умовах відімкнення електроенергії
  • Придбали додаткове обладнання для оселі задля енергонезалежності
  • Добираємо устаткування та готуємося до купівлі
  • Не маємо коштів на таке, ці прилади надто дорогі
  • Маємо ліхтарі та павербанки для заряджання ґаджетів, нас це влаштовує
  • Певні, що незручності тимчасові і незабаром уряд вирішить проблему браку електроенергії
  • Наша оселя зі світлом, бо ми на одній лінії з об'єктом критичної інфраструктури
  • Ваш варіант
Переглянути