У Києві презентували спільний російсько-український збірник документів "Олександр Довженко. Щоденникові записи. 1939-1956 рр."
Це перша наукова публікація щоденників митця за цей період. До недавнього часу щоденники знаходилися на закритому зберіганні у фондах російських архівів, тому що вдова режисера Юлія Солнцева заповіла не відкривати їх до 2010 року.
У щоденниках цього періоду Довженко докладно описує історичні події: приєднання західної України до СРСР, початок Великої Вітчизняної війни, окупацію України німецькими військами, визволення України, післявоєнні роки і смерть Сталіна.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Рукописи Шевченка та Сковороди можуть бути назавжди втрачені через морози
Текст записів переданий в авторському викладі українською і російською мовами, збережено авторську орфографію і пунктуацію. Найцінніші — 74 записні книжки режисера зі щоденниковими записами, сценаріями, оповіданнями і статтями.
Вперше щоденникові записи режисера опублікували повністю і в тому порядку, в якому вони записані. Всі записи вперше скурпульозно прокоментовані.
В державному архіві в Києві є фонд Довженка під номером 690 — він містить 350 документів.
Голова державної архівного служби України Ольга Гінзбург каже, що просила російську сторону, щоб книга була надрукована саме в Україні:
"Це велика робота, яка народилася нашою спільною працею з російськими архівами. Для мене дуже трагічними виявилися думки його душі".
"Мені було 19 років, коли я прочитав щоденник Довженка. Він перевернув мене, якісь орієнтири дав духовні в ті часи" — каже голова Національної Спілки кінематографістів Сергій Тримбач.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Рукопис першого українського балету представили публіці
Заступник директора Російського державного архіву літератури і мистецтв Галина Злобіна зазначає, що творчий архів Довженка складався у три періоди.
"Документи Довженка київського періоду були втрачені в його київській квартирі. Юлія Солнцева по крупинках збирала опубліковані вперше замітки і робила ксерокопії. Після смерті Довженка Юлія Солнцева передала в наш архів весь творчий архів режисера і поставила умову, що документи особистого характеру не можуть бути відкриті протягом 50 років. Тепер цей час минув, і ми можемо їх опублікувати".
На другому поверсі Центрального державного архіву-музею літератури і мистецтва України облаштований меморіальний кабінет Довженка. У ньому зібрані речі митця, зокрема меблі з квартири його сестри Поліни, у якої він часто зупинявся, а також Довженкові і книжки, чорнильні ручки, шафи.
Коментарі
1