У першу неділю жовтня ми відзначаємо День учителя. Напередодні цього свята нинішні й колишні учні шкіл, технікумів, училищ, вузів вітають своїх улюблених педагогів, традиційно вручаючи їм квіти. І хоча праця викладача перестала бути соціально захищеною, як раніше, це зовсім не зменшило ту роль, яку відіграють учителі у житті кожної людини. Про те, як підвищити авторитет професії педагога на державному рівні, розмовляємо з кандидатом у народні депутати по одномандатному виборчому округу №16 Оксаною Калетник, 39 років.
Які проблеми шкільної освіти Ви вважаєте найбільш болючими та гострими?
— Як кандидат у депутати, багато спілкуюся з жителями Вінниччини, у тому числі — з учителями. Найчастіше нарікання пов'язані з фінансами. Педагоги скаржаться на вкрай недостатнє фінансування з боку держави. Чимало шкіл в області потребують ремонту приміщень. Це, наприклад, школи у селах Тернівка Крижопільського району, Чорномин та Козлівка Піщанського району. Незавершене будівництво школи у селі Кукавка Могилів-Подільського району, потрібна нова школа в селі Серебрія. Через брак коштів сучасні технології з великими труднощами потрапляють до наших шкіл. У разі обрання депутатом я бачу своїм завданням поліпшити фінансування навчальних закладів. Вважаю необхідним залучити соціально відповідальний бізнес для модернізації шкіл — вітчизняні та іноземні бізнес-структури, благодійні фонди.
Ще одне болюче питання — це мізерна заробітна плата вчителів.
— Сьогодні ця проблема є особливо гострою. Необхідно підвищити престиж професії педагога в суспільстві. Робота вчителів — надзвичайно важка і відповідальна, адже йдеться про майбутнє мільйонів людей, про майбутнє країни. У разі обрання мене депутатом я сприятиму прийняттю відповідних законів у Верховній Раді. Слушною є ідея надання вчителям державних шкіл статусу державних службовців — з відповідними пільгами. Піклуватися про умови праці викладачів мають усі рівні влади — і центральна, коли йдеться про підвищення зарплати, і місцева, коли йдеться про такі побутові речі, як житло, оранка городу, забезпечення вугіллям для опалення тощо.
Сьогодні багато говорять про кризу моралі в українському суспільстві. Якими Ви бачите шляхи подолання духовної кризи в Україні?
— Багато що залежить від шкільних педагогів. Від особистості вчителя, його ентузіазму, ініціативи, готовності працювати для дітей. Талант учителя — в кожному учневі побачити особистість, індивідуальність, дати можливість розкритися, реалізувати себе. Педагог має виховувати у дітей культуру мислення, естетичні смаки, привчати до розумової і духовної роботи. Школа має сформувати ту планку культурного рівня, нижче якої людина не повинна опускатися у своїх вчинках. Нам потрібно виховати громадянина, особистість. Важливо, щоб дитині прищеплювали цінності, які є традиційними для українського суспільства. Йдеться, зокрема, про шанобливе ставлення до батьків, до своєї землі, до історичної спадщини, до української культури.
Але погодьтеся, духовному відродженню мають сприяти не лише школи, а вся державна система культурних закладів.
— Так, але, на жаль, стан культурних установ — приміщення, технічно-матеріальне забезпечення залишають бажати кращого. Візьмемо, наприклад, Крижопільський район. Тут потребують серйозного ремонту клуби та Будинки культури у селах Вербка, Вільшанка, Голубече, Джугастра, Заболотне, Савчине, Тернівка. Бібліотечний фонд практично не оновлюється, нові надходження — мізерні. З початку 1990-х припинили свою діяльність багато творчих гуртків, самодіяльних колективів. Через безгрошів'я чимало талановитих митців змушені були шукати заробітку в інших сферах.
Як Ви вважаєте, що потрібно, щоб Україна нарешті стала високорозвиненою країною?
— Сьогодні багато говорять про необхідність оновлення українського суспільства. Про реформи та модернізацію говорять і влада, і опозиція. Але при цьому найчастіше йдеться про модернізацію економіки, оновлення виробничого устаткування, прийняття нових законів. Майже ніхто не говорить про необхідність соціокультурної модернізації. Щоб населення і бізнес прийняли нові правила життя, потрібно щоб люди мали відповідні погляди, поділяли певні цінності, щоб вони прагнули цих змін. Я вважаю, що Україна потребує передусім піднесення культури та духовності. Лише тоді наша країна зможе посісти чільне місце серед розвинутих країн.
2 
1
Комментарии