2013-го завод "Вінницяхліб" відсвяткував 80-річчя. Небагато підприємств регіону мають таку історію, і мало хто може згадати, якою ціною давалося виробництво одного з найголовніших продуктів харчування усіх часів — хліба. Сьогодні — про історію флагмана місцевого хлібопечення.
Історія хлібозаводу розпочинається навесні 1933 року. 15 квітня невеликі пекарні замінив перший "механізований" хлібозавод міста. У той час слово "механізований" мало інше значення, ніж сьогодні. Наприклад, тісто замішували тістомісилки, які приводили в дію коні. Потужність підприємства на той час — майже 40 т продукції на добу. Асортимент був обмеженим, бо випускали два види хліба.
За 80 років існування лише війна та німецька окупація призупинили роботу пекарні. Коли німецькі війська прийшли до міста, хлібозавод захопили як стратегічний об'єкт. Його відбудову розпочали одразу після визволення. Саме колектив "Вінницяхліба" ініціював розгорнути в населеному пункті відбудовні роботи і зобов'язався відпрацювати 50 год. понад норму. У квітні 1944-го завдяки спільним діям колективу та місцевих жителів підприємство частково відновило випуск продукції.
Наприкінці 1950-х розпочинається реконструкція хлібозаводу. Газифікація та заміна старих печей призводять до суттєвого покращення технологій випікання хліба. Встановлюють стаціонарні нержавіючі ємкості, що легко пересуваються, для приготування густих опар. Це полегшує роботу працівників. Адже раніше для рідкого тіста використовували діжі, вага яких з опарою становила понад тонну.
А у грудні 1984 року на місці старого з'являється сучасний хлібозавод із тунельними печами та бункерними агрегатами для виробництва подового хліба. Випускають широкий асортимент хлібобулочних виробів, сушки, соломки, до 150 найменувань печива.
Запровадження нових технологій на виробництві здійснюють упродовж усієї діяльності заводу. Його раціоналізатори постійно розробляють унікальне обладнання. Таким чином місцеве підприємство стає взірцем для наслідування. Сюди, для перейняття передового досвіду хлібопекарства, приїжджають спеціалісти з усіх куточків України. На базі "Вінницяхліба" влаштовують всесоюзні та республіканські семінари, а завод здобуває першість у змаганнях.
Переломним періодом для виробничих установ стає перехід на ринкову економіку. А з 2000-х у країні значно зростає тенденція зі скорочення обсягів споживання хліба, споживчий кошик українця змінюється. Із діяльністю "тіньових" виробників це призводить до припинення існування значної кількості регіональних хлібопекарських підприємств. Продукцію "Вінницяхліба" копіюють і підробляють. Тож, шукаючи способи захисту, вироби починають упаковувати, а при виборі партнерів — зважати на ризики.
Попри світову фінансову кризу та ринкові негаразди, завод завдяки інвесторам не лише вистояв, але й відновив проекти з модернізації в рамках яких, приміром, установив найсучаснішу в світі лінію з виробництва батонів. Нині вінничани можуть пишатися підприємством, що зберегло не лише давні традиції випікання хліба, зокрема на заквасках, а й улюблений продукт зі славною історією.
2 
1
Комментарии