Ексклюзивы
четверг, 18 ноября 2021 16:45

Украина – третья в мире по уровню распаханности. Впереди только Бангладеш и Дания

Природа вичерпна й небезкоштовна. Українці мають це зрозуміти, – каже еколог Петро ТЄСТОВ

Почалася кампанія "великого лісового будівництва". За три роки мають посадити мільярд дерев. Як оцінюєте ініціативу?

– У прив'язаному до неї указі №228 "Про деякі заходи щодо збереження та відтворення лісів" ідеться не тільки про садіння дерев, а й про збільшення площі лісів. Та ідентифікацію самосійних. Посадка мільярда дерев – лише одна зі складових.

Є завдання – додати мільйон гектарів лісу до 2030-го

Є ще завдання – додати мільйон гектарів лісу до 2030-го. За належного рівня роботи ініціатива реальна. В Міністерстві довкілля проаналізували: є 300 тисяч гектарів самосійних лісів, які можемо приєднати до складу лісового фонду. А ще від 300 тисяч до 2 мільйонів гектарів деградованих земель, на яких можна посадити необхідну кількість дерев.

У країні відчувається нестача лісів?

– У середньому по Україні їхній стан більш-менш нормальний. Бо в нас було багато важкодоступних місць у Карпатах і на Поліссі. Коли в Європі більшість площ уже по три-чотири рази вирубували та знову засаджували, тут до деяких ділянок не доходили. Тому маємо найбільшу кількість ідентифікованих пралісів у Європі, за винятком Скандинавії.

За минулі роки ліси деградували, зокрема через вигідні економічно не правильні вирубування. Заходам, що сприяли б зростанню насаджень, ніхто не приділяв достатньо уваги. Наприклад, молодий ліс необхідно декілька разів проріджувати. Тоді дерева ростуть рівно. Вони стійкіші й менше страждають від шкідників. Мають кращий доступ до світла й води.

 

Якою повинна бути ідеальна кампанія із садіння дерев і збільшення площі лісів?

– Потрібні менеджмент наявних лісів і створення нових. Простіше почати з другого. В Європі – подібна програма. Збираються посадити 3 мільярди дерев до 2030 року. Діємо відповідно до європейських принципів. Основний – ліс має бути створений правильно й у правильному місці. На півдні України є степові ділянки, де садити його безглуздо з природоохоронної, кліматичної й лісівничої точок зору.

До кожної ділянки слід підходити індивідуально. Якщо на піщаному ґрунті посадити суцільний дуб, він не виросте. Потрібні мішані насадження із сосною. Ліси мають бути максимально наближені до корінних, які існували 100–200 років тому, до втручання людини.

Менеджмент наявних територій складний. Деякі взагалі треба лишати незайманими в межах природно-заповідного фонду. А наприклад, у соснових, створених штучно на місці листяних, потроху видаляти дерева вирубуванням переформування, підсаджувати дуб та інші листяні культури.

У першому читанні нардепи ухвалили проєкт "Про внесення змін до деяких законодавчих актів щодо збереження лісів". Закон потрібний?

– Важливий для збереження природи. Надає правовий статус самосійним лісам. Такі виросли на закинутих у 1990-х землях Полісся й Карпат. Ці площі вкрай необхідно захистити.

Ще один аспект збереження насаджень – земельна реформа. Вона змінила повноваження Кабміну стосовно лісів, які не надані в користування. Є такі, що належать лісгоспам і мають офіційний статус. А є ті, що, за документами, не розташовані на землях лісогосподарського призначення. Вони ставали першими об'єктами для забудови. Кабмін отримує повноваження контролювати й погоджувати зміну цільового призначення цих площ.

Багато річок перестало існувати

В Україні третій у світі рівень розораності, за даними Світового банку. Нас випере­джають лише Бангладеш і Данія. Вже 20 років в уряді говорять про зменшення цього відсотка та збільшення площі пасовищ і сіножатей. З погляду клімату, степ зберігає вуглецю не менше, ніж ліс. Рослини відмирають, і вуглець зберігається в ґрунті. Законопроєкт №5650 містить заборону розорювання пасовищ і сіножатей.

Торгівля необробленою деревиною і лісом-кругляком стала предметом суперечок між Україною та Європейським Союзом. 2015-го експорт у нас заборонили. Брюссель вважає, що це порушує Угоду про асоціацію з ЄС. Який вихід із ситуації?

– Це питання в компетенції Міністерства економіки та відповідального в уряді за європейську інтеграцію. Міндовкілля брало участь у розробці законопроєкту №4197-д "Про ринок деревини", що містить пункти стосовно експорту. Пропонується дозволити продавати за кордон лише деревину, заготовлену під час вибіркових вирубувань головного користування в лісах штучного походження. І лише з областей, де досягнений оптимальний рівень лісистості.

Наскільки масштабна проблема неконтрольованого експорту деревини?

– Питання незаконного вивезення лісу-кругляка вже немає – завдяки роботі митниці. Але після запровадження мораторію обсяги вирубувань в Україні не зменшилися, за статистикою. Якщо раніше продавали кругляк, то зараз виконують базову обробку й реалізують дошки.

Проблема в тому, що на деякі види продукції для експорту не потрібні документи, що підтверджують її походження. Для продажу дощок необхідна довідка, що вони виготовлені з легального лісу. Але для реалізації заготовок на діжки такий сертифікат не потрібний. Подібні "дірки" породжують тіньовий експорт виробів із незаконної деревини. Законопроєкт №4197-д має їх закрити й поширити обов'язкове підтвердження законності походження на всі види продукції.

Торік за незаконні вирубування стягнули понад 12 мільйонів гривень штрафів. Майже половину сплатили порушники, які вели "чорні вирубування" в Карпатах. Наскільки там ця проблема масштабна?

– "Чорні" – це коли без жодних документів. Прийшла людина, зрубала й вивезла. Обсяг таких незначний. Інша справа, коли є дозвільні папери, але вирубування ведуться з порушенням сезону тиші чи закону про оцінку впливу на довкілля. Або заготовляється більша кількість дерев, ніж зазначено в документі.

Уряд розробив законопроєкт змін до Кримінального кодексу, де запроваджується окрема стаття проти таких правопорушень. Також – вимога сертифікації (підтвердження легальності походження. – Країна) для експорту виробів із деревини. Це дасть змогу ліквідувати сірі схеми. У грудні ­2020-го Кабмін заборонив суцільні санітарні вирубування в найцінніших карпатських лісах. Порівняно з аналогічним періодом минулого року їхній обсяг уже зменшився на 18 відсотків.

У нас значна площа земель сільськогосподарського призначення. Найбільше ріллі – 57 відсотків території країни. Це призводить до деградації ґрунтів?

– Однозначно. Це велика проблема, що негативно впливає і на водні ресурси. Багато річок перестало існувати. Звісно, причина тут і в зміні клімату. Але коли повністю знищені береги й норма Водного кодексу про заборону розорювання заплав малих річок не працює, логічно, що це впливає на рівень води.

Бізнес хоче якомога менше екологічних обмежень

Останнім часом почали діяти місцеві громади. На Херсонщині був випадок, коли цілком розорали місцеве пасовище. Навесні здійнялися піщані бурі – і стало неможливо ходити селом. Тоді громада почала створення об'єкта заповідного фонду.

Як на це вплине земельна реформа?

– Екологічні аспекти не були до кінця враховані. Правки до Закону України №2194 "Про внесення змін до Земельного кодексу України та інших законодавчих актів щодо вдосконалення системи управління та дерегуляції у сфері земельних відносин" здебільшого проігнорували. Реформа призвела до того, що стало легше розорювати пасовища й сіножаті. Площа ріллі щороку зростає.

Законопроєкт "Про території Смарагдової мережі" – ділянки недоторканної природи, наші ліси, річки, степи та болота – готують до повторного першого читання. Чому потрібен цей документ?

– Він обов'язковий, за Угодою про асоціацію з ЄС. Зберігати природу – світовий тренд. У ЄС для всіх країн є мережа Natura-2000 – території, на яких дозволена господарська діяльність. Але вона не повинна призводити до деградації природи. Людина може випасати в полі худобу, але не має права його переорати. Якщо ж до створення мережі було поле, то можна й надалі вести сільське господарство, але без збільшення кількості пестицидів.

Перша спроба ухвалити законопроєкт провалилася. Основні зауваження були від представників аграрного та надро­видобувного бізнесу.

Верховна Рада підтримала звільнення міністра екології Романа Абрамовського. Йому закидають погану роботу з припинення незаконного вирубування лісів.

– Абрамовський сказав, що безпосередній контроль незаконних вирубувань – компетенція Державної екологічної інспекції. Міндовкілля у своїй сфері робить усе від нього залежне. Наприклад, електронний облік деревини (бирки та чипи на колодах. – Країна) 10 років існував незаконно. Бо не було жодного документа, що регламентував би їхню обов'язковість. Ми це вирішили, зареєстрували таку інструкцію в Мін'юсті.

Зміни до Кримінального кодексу, підготовлені Міндовкіллям, – схвалені урядом і готуються до розгляду у Верховній Раді. Законопроєкт №4197–1 про ринок деревини, що має закрити сірі схеми вирубувань, іще рік тому подали до парламенту.

Ще одна претензія – Міндовкілля в недостатньому обсязі виконує укази президента.

– До роботи в міністерстві я не уявляв рівня бюрократії в державних органах. Щоб ухвалити постанову Кабміну, яка може щось змінити, треба розробити її текст та обговорити із зацікавленими сторонами. Це місяць у кращому разі. Після юридичного узгодження постанова проходить громадське обговорення й погодження інших органів влади – ще мінімум місяць. Необхідно врахувати зауваження всіх організацій, які її погоджують. Провести узгоджувальну нараду й підготувати документ для уряду. Від складання постанови до ухвалення минає мінімум чотири місяці, в ідеальному випадку. А частіше розтягується на рік, бо Міністерство фінансів завжди вимагає надати фінансово-економічні розрахунки й перевіряє їх. А є ще кадрові питання. Кількість фахівців, які можуть підготувати якісний, а не для галочки документ, дуже обмежена. Тому виконати такий обсяг завдань у терміни, які встановлює РНБО, неможливо фізично. Це й гальмує виконання ініціатив президента.

У Верховній Раді чекає на друге читання законопроєкт №3091, який нібито підвищить корупційні можливості Державної екологічної служби.

– Інспекція потребує саме таких змін, які є в документі. Крики про корупційність лунали і стосовно Смарагдової мережі, і стосовно закону про запобігання промисловому забрудненню з боку вугільних станцій і металургійних заводів. На жаль, український бізнес хоче якомога менше екологічних обмежень.

Як знайти компроміс із бізнесом?

– Узгодження законів – компетенція Верховної Ради. Адекватні пропозиції бізнесу завжди враховуються. Екологічні директиви – це не тільки позиція України, а світовий підхід. У Євросоюзі вони значно жорсткіші. Колишній керівник банків Англії та Канади, а нині спецпредставник Організації Об'єднаних Націй стосовно змін клімату Майкл Карні нещодавно сказав, що в умовах катастрофічних змін клімату всі держави мають жорстко контролювати підприємців і виставляти рамки. Лише за таких умов бізнес адаптується.

Уряд схвалив посилення відповідальності за злочини проти довкілля. Які проблеми це може вирішити?

– Якщо парламент ухвалить зміни до Кримінального кодексу, це допоможе просунутися в боротьбі зі злочинами у сфері довкілля. Великий бізнес, що веде нечесну діяльність, завжди знайде адвоката. А той відшукає прогалини в законі для вирубування лісу чи забруднення річок. Тому потрібен комплекс – законопроєкти про кримінальну відповідальність, екологічну інспекцію, ринок деревини.

Цивілізований світ давно почав рахувати екосистемні послуги

Як наші громадяни ставляться до довкілля порівняно з іноземцями?

– Українці мають зрозуміти, що природа не є невичерпним ресурсом і треба дослухатися до екологів. Цивілізований світ давно почав рахувати екосистемні послуги. У США визначили, що гектар міського лісу виділяє певну кількість кисню й допомагає утримувати ґрунти. А значить, позитивно впливає на водний баланс. Порахували, що цей гектар надає послуг на умовну тисячу доларів. Державна лісова служба США отримує з бюджету 6 мільярдів доларів, стверджуючи, що надає екосистемних послуг на 30 мільярдів. Тому вигідніше підтримувати її, ніж вирубувати ліс із комерційною метою.

Європа виділяє 6 мільярдів євро на підтримку мережі Natura-2000, отримуючи екосистемних послуг на 200 мільярдів євро. Природа вичерпна й небезкоштовна.

Як держава має прищеплювати громадянам культуру охорони довкілля?

– Повинна вести просвітницьку діяльність. В усіх національних природних парках є відділи екологічної освіти. Працюють із дітьми, прищеплюючи їм екосвідомий підхід. Цим займаються вчителі у школах. Є обласні програми підвищення екосвідомості. Це питання до Міністерства інформаційної політики. Ми створили робочу групу спільно з Мінкультом, Держлісагентством і Держ­службою з надзвичайних ситуацій, щоб на основі найкращих світових практик розробити загальнодержавну інформаційну кампанію боротьби з лісовими пожежами. Наступної весни сподіваємося її запустити.

Які ще проблеми з охороною довкілля треба розв'язати?

– Важливо провести горизонтальні реформи, що вирішать питання в багатьох секторах охорони природи. Ще 2017 року прийняли закон про оцінку впливу на довкілля. Очікує на ухвалення законопроєкт, що дасть змогу створити якісну екологічну інспекцію. Завдяки покращенню контролю нормалізуються справи в усіх галузях. У Верховній Раді наближені до Ріната Ахметова депутати тричі провалювали законопроєкт №4167 "Про запобігання, зменшення та контроль забруднення, що виникає в результаті промислової діяльності". Проте екологічний комітет і Міндовкілля вкотре намагаються його запустити, цього разу – як №6004 "Про запобігання та контроль промислового забруднення".

Сейчас вы читаете новость «Украина – третья в мире по уровню распаханности. Впереди только Бангладеш и Дания». Вас также могут заинтересовать свежие новости Украины и мировые на Gazeta.ua

Комментарии

Оставлять комментарии могут лишь авторизированные пользователи