вторник, 30 октября 2012 16:15

"Без підтримки думаючої частини суспільства, яку опозиція матюкливо називає "противсіхами", вона приречена на поразку"
8

Які висновки з парламентських виборів мають зробити влада, опозиція та суспільство

28 жовтня відбулися чергові вибори до Верховної Ради України. Цього разу вони проходили за змішаною системою: 50 відсотків депутатів обирали за списками партій, 50 відсотків – у мажоритарних округах. Перше місце з невеликим відривом посіла правляча Партія регіонів. За нею – "Батьківщина", УДАР, Компартія та "Свобода", яка вперше подолала прохідний бар'єр. Націоналісти стали найбільшою несподіванкою виборів. Опозиційні сили загалом набрали більше голосів, ніж "регіонали", але мажоритарні округи здобули переважно висуванці влади. Саме завдяки їм у Верховній Раді буде більшість, яка підтримуватиме президента Януковича, кажуть експерти.

Які висновки із цієї виборчої кампанії мають зробити влада, опозиція та суспільство?

Свого виборця "регіонали" мають за ніщо

Олег РИБАЧУК, 54 роки, громадський діяч:

1. Влада мусить навчитися тверезо дивитися на речі. Коли в Донецьку 10 відсотків людей віддали голоси "Свободі", а комуністам – ще більше, то для Партії регіонів це – червона картка. Адже ідеться про вотчину "регіоналів". Свого виборця вони мають за ніщо – і це їхня колосальна помилка. Мовляв, і так проголосують. Їм можна наливати горілку, вмикати шансон і зганяти, як баранів, на мітинг. Ось і результат. За "Свободу" голо­сували, щоб ті били морди "регіо­налам". Це вже мотивація. На пре­зидентських виборах 2015­го ­подібне вилізе владі боком.

2. До опозиції перше і найголовніше питання: якого дідька ви дали стільки голосів на цей виборчий закон? Ви ж із таким законом не могли виграти в принципі! Якби був пропорційний закон, Партія регіонів ці вибори з тріском програла б з усіма її фальсифікаціями. Якби опозиція не проголосувала цей закон, він був би нелегітимний, разом із виборами. Тепер нема до кого апелювати.

Друге: опозиція за критеріями доброчесності майже нічим не відрізняється від влади. Їхня логіка – гроші треба брати. Як наслідок, маємо списки, куди не потрапили гідні кандидати, зате знову з'явилися бізнесмени. ­Опозиція має зрозуміти – без підтримки думаючої частини суспільства, яку вона матюкливо називає "противсіхами", вона приречена на поразку. Також нічого не зробили для залучення молоді. Повністю провалилися з кандидатами­мажоритарниками. І найважливіше: опозиції бракує конструктиву. Весь її дискурс – це крик у мікрофон "Ганьба!" і "Геть!" Не мають ­добре продуманого сценарію розвитку країни. Що потрібно робити, взагалі не кажуть. Не розмовляють із людьми. Приїхали на ­Mercedes'і на мітинг, прокричали, отобєдалі з місцевими керівниками партії і поїхали далі.

3. Те, що Королевська набрала 1,5 відсотка – чудовий показник зрілості суспільства. Люди ростуть. Це означає, що є надія. Громадяни мають навчитися вимагати таких політиків, яких справді хочуть. Люди втомилися від гасел: "Ми прийдемо до ­влади – ви сядете". Це набридло. Тому й така мала явка. Або ж голосують ­назло. Очевидно, що кожен четвертий киянин голосував за "Свободу" не через їхній націоналізм. Це – заміна "проти­всіхства". Вони проголосували на зло – зіпсували настрій владі, опозиції та й собі, щойно дізнаються, кого вибрали. Але це доводить запит на серйозну альтернативу. Є величезний шанс для нового, програмового, чесного політичного проекту, який би дослухався до людей.

Опозиції елементарно бракує ідей

Юрій МАКАРОВ, 57 років, журналіст:

1. Доводиться лише гадати, чи люди у владі здатні робити висновки. Виглядає, що вони так нічого і не навчилися. Користуються логікою: "Проти лому нема прийому".

2. Опозиції елементарно бракує ідей. "Батьківщина" отримала свої голоси радше по інерції, а УДАР – на харизмі та авансах. Спробуйте на папері викласти конкретні відмінності між платформами ­УДАРу та "Батьківщини". Ніхто з політичних журналістів цього не зможе зробити.

3. Суспільство потребує конкретики, ідеологій чи бодай ідей. Воно вже не хоче сприй­мати персон та їхні харизми. Стомилося від них. А ідей не було. Подивімось на останні американські дебати між Бараком Обамою та Міттом Ромні – про що вони говорили? Про такі деталі, такі особливості позицій, яких пересічна людина ніби й не здатна зрозуміти. Однак вони розжовували, роз'яснювали. А тут: "Я хороший" або "Зі мною ти урвеш на 20 копійок більше". І все.

Нічого не забули, нічого не пробачили й нічого не навчилися

Віктор ЄЛЕНСЬКИЙ, 55 років, президент Української асоціації релігійної свободи:

1. Влада не робить ніяких вис­новків. Пертиме, доки не отримає по носі. Скидати пар, щоб не зірвало кришку, вона не може. Партії регіонів підходить формула французьких королів: нічого не забули, нічого не пробачили і нічого не навчилися. Усі правила підтасовуватимуть під себе. Нещодавно з уст кількох "регіоналів" пролунало, що виборчий закон не досконалий, будуть його доопрацьовувати. ­Тобто перероблятимуть на свою користь. Вони підуть на все ­заради увічнення своєї ­влади. Зупи­няться тільки тоді, коли зустрі­нуть сильний спротив. ­Упродовж останніх двох з полови­ною років влада робила очевидні антинародні дії, наче спеціально, щоб погіршити свій імідж. ­Наприклад, списала борги приватним облгазам, замовила підручники по 600 гривень за штуку. Такі речі на голову не налазять.

3. Суспільство зробить висновок, коли побачить, як поводитимуться підтримані ним депутати. Український народ має інфантильний тип мислення. Очікує потужного і красивого Цицерона, який не зганьбив себе в політиці, а отже, ніколи не брав участі у виборах. Треба обирати не найфотогенічніших чи красномовних, а відповідальних і ефективних у своїх діях. Потрібен час, щоб українці це зрозуміли.

Щодо Партії регіонів і президента дуже високий критичний дух

Євген ГОЛОВАХА, 62 роки, соціолог:

1. Влада має побачити, що вона не отримує беззаперечної підтримки навіть в областях, які традиційно вважали її вотчиною. Попри адміністративний ресурс, у суспільстві дуже високий критичний дух щодо Партії регіонів і президента Януковича.

2. Опозиції виборці показали незадоволеність її малою активністю за останні два роки. Тому голоси почали віддавати радикалам. Це погано і для суспільства, і для політики. Політика перетворюється на з'ясовування стосунків, сварки через дрібниці. Пошук компромісів відходить на задній план.

Зараз в Україні існує дві демократичні й достатньо помірковані опозиційні сили – УДАР Віталія Кличка і "Батьківщина". Якщо вони хочуть мати перспективу, їм слід бути активними не тільки у захисті власних інтересів, але й інтересів людей, які за них голосують.

3. Очікувалося, що люди зай­матимуть менш свідому позицію, ніж показали вибори. Спільнота використовує вибори, щоб донести свої оцінки діям і влади, і опозиції. Українці все ще лишаються достатньо вільними. Переважна більшість не купуються на продуктові пакети й ремонти в під'їздах.

Скасування графи "проти всіх" зіграло на руку "Свободі"

Тарас БЕРЕЗОВЕЦЬ, 37 років,  політтехнолог:

1. Для влади результати склалися ніби позитивно. Партія регіонів контролюватиме більшість у парламенті: приблизно 80 людей за списками і десь 150–160 мажоритарників. Але прохід радикальних сил є відповіддю на русофільські ­кроки. ­

Зокрема, на закон про мови, який надав російській нового статусу, та й на загравання з Росією в цілому. Стратегічно для влади вибори показали зростання "майданного синдрому": у Києві опозиція перемогла в мажоритарних округах. А коли влада програє в столиці, тим більше напередодні виборів київського міського голови, – це дуже поганий знак для неї.

2. Високий результат УДАРу свідчить про запит на нові обличчя. А скасування графи "проти всіх" зіграло на руку "Свободі".

Опозиція має зрозуміти: їй треба домовлятися й співпрацювати набагато швидше, ніж вони це роблять. У президенти поки йдуть три кандидати від опозиції, й ніякого компромісу не намічається. А його треба шукати й знайти.

3. Суспільство показало, що є здоровим і що технологічні проекти приречені на невдачу. Приклад – партія Наталії ­Королевської. Вони сподівалися повторити успіх Партії зелених 1998 року. Але виборці продемонстрували, що мають імунітет до таких політтехнологій.

Скільки потрібно Голодоморів, щоб Україна усвідомила небезпеку комунізму?

Мирослав МАРИНОВИЧ, 63 роки, віце-­ректор Українського католицького університету у Львові:

1. Влада зараз на підйомі. Їй здається, що всі її політ­технологічні, силові прийоми, маніпуляції є успішними. Усі беззаконня, з її точки зору, є нормальними, і саме так треба діяти. Влада далі гнутиме цю лінію. ­Вибори не спонукатимуть до ­переосмислення. Мені передали фразу одного з "регіоналів": "Мы не можем отдать власть, ­потому что нас убьют". У них таке завдання – не віддати владу за будь­яку ціну.

2. Опозиція прийняла ту ­парадигму, в якій ­існує влада: важливо краще виглядати, ніж бути кращими насправді. Тому найважливіші для них – технологічні ­прийоми. Ніхто не дбає про програми, про кадри, про спроможність партії знайти розгадку для ­майбутнього країни. ­Повторюються зручні, ­обтічні, милозвучні гасла, за якими не стоїть реальна програма українського прориву.

3. Суспільство продемонструвало готовність підлаштовуватися до всього. ­Деякі речі просто приголомшують. Скільки потрібно Голодоморів, щоб Україна усвідомила небезпеку комунізму? Загалом влада, опозиція та суспільство готові інерційно котитися в тому самому напрямку.

Влада зуміла поразку перетворити на перемогу

Станіслав КУЛЬЧИЦЬКИЙ, 71 рік, заступник директора Інституту історії України:

1. Порівняно з 2004 роком ці вибори проведені майстерно. Тоді фальсифікації були видимі, сьогодні ж, хоча й чимало порушень, міжнародні спостерігачі особливо нічого не помітили.

Реальний рейтинг Партії регіонів не перевищує 15 відсотків. Будь­яка урядова партія повинна програти, якщо суспільство у кризі. Українське ж – переживає чорну смугу вже 25 років поспіль. Але влада зуміла поразку перетворити на перемогу. Там є розумні люди, які вміють працювати з електоратом. І цей ­досвід використовуватимуть у ­майбутній президентській ­кам­панії. ­Однак патерналістські кроки влади збільшують соціальну напругу в суспільстві. Вона наростає і може стати загрозливою. Тому владі доведеться щороку робити подачки суспільству, аби знизити напругу. Поки що вони гадають, що убезпечать себе, сховавши рахунки за кордоном. Але й там їх можуть арештувати.

2. Опозиції треба навчитися об'єднуватися, не рити ями між Сходом і Заходом. "Батьківщині" із самого початку бракує ідеології, яка є у "Свободи". "Батьківщина" не може визначитися, чого вона хоче, і це відлякує виборця. Пам'ятаю часи, коли Тимошенко захоплювалася солідаризмом, який фактично є італійським фашизмом.

3. Українцям варто звертати більше уваги на програми партій. Сьогодні в усіх вони приблизно однакові, і їх ніколи не реалізовують. І не варто довіряти старим політичним силам, які вже законсервувалися.

Сейчас вы читаете новость «"Без підтримки думаючої частини суспільства, яку опозиція матюкливо називає "противсіхами", вона приречена на поразку"». Вас также могут заинтересовать свежие новости Украины и мировые на Gazeta.ua

Комментарии

10

Оставлять комментарии могут лишь авторизированные пользователи

Голосов: 608
Голосование Дело Медведчука - это:
  • Попытка Зеленского нарастить рейтинг. Медведчука не посадят
  • Начало борьбы с олигархами
  • Пиар с одновременным ударом по Порошенко
  • Перераспределение рынка и потоков
  • Влияние американцев
  • Мне всё равно
Просмотреть