За останні півтора року кримінальні справи з політичних мотивів порушено щонайменше щодо 33 осіб.
Народних депутатів-"нунсівців" Андрія Парубія та Юрія Гримчака звинувачують у втручанні в роботу голови парламенту під час ратифікації "Харківських угод". учасників податкового майдану – у пошкодженні тротуарної плитки. кількох активістів – у пошкодженні пам'ятників радянським діячам та участі у львівських мітингах 9 Травня 2011 року. колишнього міністра внутрішніх справ Юрія Луценка – у начебто зловживанні службовим становищем. екс-прем'єра Юлію Тимошенко – в укладанні 2009-го невигідних для країни газових контраків з Росією.
Про причини та можливі наслідки появи в Україні політичних в'язнів розповідають безпосередні учасники цих подій
Ганна СІНЬКОВА, 20 років, активістка партії "Братство". 29 березня її затримали за спробу підсмажити на київському Вічному вогні яєчню. 2 квітня помістили в Лук'янівське СІЗО. 30 червня випустили під підписку про невиїзд
– Мене звинувачують у нарузі над могилою. Прокурор наполягає на трьох роках ув'язнення. Хоча на місці Вічного вогню немає поховання радянських солдат, там є лише система подачі палива. Акція була спрямована проти газової установки, а не проти пам'яті загиблих у Другій світовій. Я поцікавилася, скільки газу там спалюють. Виявилося – на 300 тисяч гривень щороку. Не думаю, що це так уже необхідно нашій країні. Краще б живими ветеранами опікувалися.
Уже в СІЗО з новин дізналася, що частині ветеранів помилково нарахували 200 гривень доплати до пенсії. Коли виявили помилку, вирахували назад. Та подаруйте вже їм ці копійки, навіщо ж так принижувати!
Мене затримали, щоб показати іншим активістам, що їм буде за непокору. Образи чи жалю до себе не маю. Є обурення. Але змінювати точку зору чи каятися не буду, навіть якщо це й пом'якшило б вирок.
Багато співкамерниць, дізнавшись, чому я тут, дивувалися. На їх пам'яті таке вперше. Із дівчатами в камері у мене хороші стосунки. Це такі ж жертви режиму, як і я. Одна вже півроку сидить за те, що хотіла винести з магазину дві пачки підгузків. Інша отримала два роки за 10 украдених шоколадок.
Кілька разів приходили оперативники. Не представлялися. Намагалися "прив'язати" мене до підпалу офісу Партії регіонів. Погрожували: якщо не зізнаюся, найближчі місяці житиму в постійному страху. Говорили прямо: "Успокоимся тогда, когда ты и тебе подобные сядут". Я їм сказала, що без адвоката не говоритиму. Кричали й матюкалися так, що думала – будуть бити. Слава богу, до цього не дійшло. Дивно, але охорона так і не прибігла. Після тієї розмови в мене брали слину на аналіз ДНК, вдома провели обшук, вилучили взуття. П'ять разів наказували змінити камеру – обрали такий метод тиску. Люди за роки тут стільки не міняли.
У СІЗО було важко з книжками. Передавати їх не дозволяють. Я мала збірку поезій Василя Стуса. Перечитала її, а потім учила напам'ять.
Євген НІКОЛЕНКО, 38 років, адвокат учасників акції "Україна без Кучми" 2000–2001 років та активіста "податкового майдану" Олега Ахтирського
– Із часів "України без Кучми" змінилися правоохоронці – прийшло молоде покоління. Ці вже навіть не обтяжують себе формальним дотриманням законності. Це аморальні та цинічні люди, головне для яких – вказівка керівництва. Виконати її готові, не зважаючи ні на що. Навіть якщо за незаконні дії колись доведеться відповідати.
Доказовою базою не особливо заморочуються – як і раніше. Тоді учасників акції звинувачували в тому, що били міліціонерів, кидали в них різні предмети. Але свідчень очевидців не було. У справі "податківців" майже те саме. Під час мітингу кілька десятків міліціонерів повинні були документувати події на відео. Якщо там щось пошкоджено, вони мали б надати зафіксовані докази. Натомість у матеріалах справи – тільки один диск із 20хвилинним відео без звуку. Ходять люди, встановлюють намети. Але момент забивання кілків у записі відсутній. Є свідчення перехожих, які начебто запам'ятали людей, що забивали кілки, та впізнали їх на знімках. Що це за люди, ми не знаємо. Від очних ставок вони відмовилися.
Якщо виходиш на протест, не важливо – пошкодиш ти щось чи ні. Узагалі байдуже, як поводитимешся: знайдуть привід притягнути до відповідальності тільки за те, що вийшов. Та ж плитка, яку нібито пошкодили учасники "податкового майдану". На цьому місці завжди проводять політичні акції. Встановлювала намети й Партія регіонів, коли протестувала проти дострокових виборів. Притягати когось до відповідальності нікому на думку не спадало. Пошкодження, за які судять тепер, справді є – але невідомо, хто й коли їх зробив.
Найпопулярніша стаття, за якою притягують, – хуліганство. Під неї підпадають будьякі дії, які порушують громадський порядок. А які саме це дії, в Кримінальному кодексі не прописано й віддається на розсуд суддям та міліціонерам. Останнім часом почали притягати й до адміністративної відповідальності, за статтею "порушення громадського порядку". Так зробили з Олександром Данилюком після травневої акції "День гніву".
Ігор ФОМІН, 51 рік, директор адвокатського об'єднання "Українська правнича компанія". Захищає Юрія Луценка, Богдана Данилишина, Євгена Корнійчука. У 2003–2004 роках працював з Олексієм Пукачем, донедавна – з Леонідом Кучмою
– Моїх підзахисних притягнено до кримінальної відповідальності за відсутності складу злочину. Вони не мали корисливих мотивів, а кримінальне переслідування здійснюється з політичних причин. Приміром, Юрій Луценко в політичному характері своєї справи переконаний. Я – адвокат, а не політик, тож так безапеляційно казати не можу. Але те, що йому інкримінують, критики не витримує. Є три складові злочину: підвищення зарплати працівнику, згода на продовження терміну оперативнорозшукових дій щодо водія колишнього першого заступника голови Служби безпеки Володимира Сацюка, а також розпорядження відсвяткувати День міліції. Кожне із цих звинувачень легко розбити юридично. Щодо першого було відповідне рішення міністерської комісії, а Луценко лише його виконував. Щодо другого він підписав уже готове рішення співробітників, тобто не вирішував це особисто. Щодо третього – це не було окреме рішення святкувати День міліції, а затвердження річного плану.
Є підстави вважати подібною справу ексміністра економіки Богдана Данилишина. Правда, тут простіше, бо він має справу із чеським судом. За міжнародною конвенцією, суд держави, з якої хочуть провести екстрадицію особи, вирішує лише одне: чи не має переслідування обвинуваченого політичного характеру. Чеський суд вирішив, що Данилишина притягають до кримінальної відповідальності не за скоєний злочин, а тому, що він неналежним чином виконував обов'язки міністра. Тобто, що ця справа має політичний підтекст.
Ірина СТАСІВ-КАЛИНЕЦЬ, 70 років, правозахисниця та дисидентка. 1972-го її разом із чоловіком засудили до шести років ув'язнення в таборах суворого режиму Мордовії та до трьох років заслання в Читинській області
– Дивно: стоїть пам'ятник Сталіну в Запоріжжі, й нікого за це не осуджують. А за пошкодження ідола судять так, ніби хлопці людину вбили. Те саме можна сказати про учасників "податкового майдану". Вони відстоювали своє бачення справедливості. А судять їх під іншою маркою – мовляв, плитка там поколота.
Не беруся назвати це політичним переслідуванням. Але в діях влади проглядається не нормальне покарання попередників за помилки, а жовчне бажання – ось я їм покажу, якою може бути влада.
Люди мають продовжувати протести за свої погляди, незважаючи на переслідування. Якщо такий вид політичних подій, як протести, зникне – нам на чорне казатимуть біле. Така брехня завтра може обернутися страшною бідою. Ми вже читаємо про катування в міліції. Але навіть якщо людина скоїла найтяжчий злочин, це не дає нікому права катувати її.
Журнал можна купити у точках продажу преси за ціною 9 гривень.
Передплату на журнал "Країна" можна оформити у будь-якому поштовому відділенні України. Передплатний індекс - 37278. Вартість передплати на місяць — 28 грн
Комментарии
3