80-річна жителька Мостиськ Віра Панич зустрілася з двоюрідними сестрами. З ними ніколи не бачилися. Перша — харків"янка 70-річна Олеся Галавін. Друга — 75-річна Оксана Гордєєва, яка живе в місті Томську у Сибіру.
— Мій батько Йосип Галавін народився у 1888 році в селі Буховичі Мостиського району, — розповідає Віра Панич. — Дядько Іван — через три роки. Брати здобули освіту в Перемишлі в гімназії. Іван закінчив ще Краківський університет. Став юристом.
Братів розлучила Перша світова. Обоє воювали.
— Батько з фронту повернувся. А дядько Іван потрапив на заслання у Ташкент як полонений австрійської армії, — згадує жінка. — По війні він залишився там жити. Працював директором державного килимового фонду. Одружився, виховував двох доньок. 1938 року засудили до розстрілу за нібито фашистську агітацію. Зв"язку із його родиною ми не мали.
У травні Олеся Галавін приїхала до Львова на міжнародну конференцію з біохімії. Жінка працювала у Харкові в інституті біохімії. При нагоді навідалася до Буховичів, де народився батько, аби відшукати когось із рідних. Про сім"ю Галавіних їй розповіла місцева жителька Євгенія Буньо.
Минулого тижня Олеся Галавін та Оксана Гордєєва приїхали до Мостиськ, де живе їхня двоюрідна сестра Віра Галавін із дітьми, онуками та правнуками.
4 
1
Комментарии
1