Два роки тому на спартакіаді України з кікбоксигу 21-річного львів"янина Андрія Осадчого сильно вдарили у груди. Суддя зупинив бій. Відрахував Осадчому нокдаун. Хлопець продовжив поєдинок.
— Андрій і забув про той удар. Легені рідко давали себе чути, — каже тренер кікбоксера Роман Кардаш, 31 рік. — Та наприкінці весни якось раптово почав здавати фізично. Йому важко було відпрацьовувати увесь бій. Мені навіть довелося зняти його з фінального поєдинку на Кубок світу. На обстеженні в його крові виявили соматотропін — гормон росту. Ми збентежились, адже в дорослому організмі це могло означати ріст пухлини. Потім лікарі сказали, що гормон з"явився природно. Але поставили інший діагноз — у хлопця відмовляла права легеня.
— Лікарка ткнула пальцем між легень, я не зміг дихати. Тоді мені стало страшно, — згадує Андрій. — У той момент навіть про бокс не думав. Хотілося пожити. Ми одразу кинулися по лікарях. Були й у шпиталі в Сокільниках, і в тублікарні на Сихові. Лікарі прописали сильні антибіотики. Два місяці їх пив — не допомагали. Тоді сказали, що протягну недовго.
На початку осені чоловік поїхав до батьків у місто Ромни на Сумщині. Про хворобу сказав лише матері.
— Батькові й братові сам не хотів говорити й мені заборонив. Він такий змалечку — як надумав щось, то вже по-своєму зробить, — каже матір Любов Осадча. — Від знайомої почула, що її тяжкохворих дітей вилікувала одна жінка з Перехрестівки. А те село неподалік. 30 кілометрів од нас. От я й синові про неї розповіла. Він одразу погодився.
Поки влаштовуємо два тренування на день. На початку зими обов"язково проведемо бій
— Ту жінку звати Світлана Петрівна. Вона сказала, що хвороба від того удару. Лікує біопотоками та травами. Читала молитву, прикладала руку до спини і грудей, — додає Осадчий. — Після сеансів складалося враження, ніби це в середині хтось руками колупався.
Два тижні Андрій їздив до Перехрестівки Роменського району.
— За цей час цілителька провела п"ять сеансів лікування біопотоками. У жінки сильна енергетика. Здавалося, що вона спілкувалася зі мною без слів. Коли зробив аналізи, легеня виявилася чистою, — продовжує Осадчий. — Лікує безкоштовно. Вона багатьом допомагає. Якщо ж не може допомогти, то відверто про це каже людині.
Під час хвороби Андрій Осадчий думав про наступні поєдинки. Передивлявся на відео свої бої. Аналізував помилки. У листопаді відновив тренування.
— Поки ще не дозволяю Андрієві великих навантажень, не шукаємо для нього спаринг-партнерів. Влаштовуємо два тренування на день, — говорить тренер. — На початку зими обов"язково проведемо бій. Щоправда, напевно, розпочинатимемо повернення з боксерських поєдинків.
Андрій Осадчий працює менеджером в магазині сантехніки "Русалка Дністрова". У Львові винаймає квартиру. З дитинства займався кікбоксингом. Рік тому переїхв до Львова і почав займатися тайським боксом. Навесні цього року здобув срібло суперфіналу найкращих важковаговиків України за правилами "Рука в руку". Андрій любить слухати класичну музику. Не одружений, має дівчину Ірину.
4 
1
Комментарии