— Квартира моєї мами забита сміттям від підлоги до стелі, — розповідає киянка 45-річна Катерина Іванівна. Просить не називати прізвища. — Усе заставлено коробками різних розмірів. Пакети та мішки з мотлохом. Консерви стопочками розкладені на столах. Деякі відкриті, почали смердіти. Кричить: "Не викидай цю каструлю, я її відремонтую. Не чіпай надщерблені чашки, з них можна вазони зробити".
Жінці 73 роки. Непотріб почала збирати вісім років тому, коли помер чоловік. Лікарі називають такий розлад синдромом Плюшкіна, за прізвищем героя роману Миколи Гоголя "Мертві душі", який збирав мотлох.
— Таке буває зазвичай у одиноких похилого віку, — пояснює Леонід Юнда, керівник Центру психотерапії столичної психоневрологічної лікарні №1. — Ті, хто пережив голод, не можуть викинути прострочені продукти. Старі автомобілісти забивають гаражі та сараї деталями. В основі розладу — страх за майбутнє, що чогось бракуватиме. Для тієї 73-річної жінки чоловік був захисною стіною. Після його смерті почала будувати її з коробок. Дочці варто взяти її до себе.
Також підбирають тварин — котів, собак.
— Це втеча від самотності. Коли працював на швидкій допомозі, нас викликали до жінки, у якої були проблеми з тиском. Мала величезну кількість кіз, цапів, козенят. Вони жили і в сараї, і в домі.
На синдромом Плюшкіна страждають 5% людей після 65 років. Недуга може розвинутися через багаторічну алкогольну залежність, після черепно-мозкової травми та стресу.
— Також є одним із проявів старечого слабоумства. З віком погіршується кровообіг головного мозку, тому відмирають його ділянки, — розповідає столичний невролог Андрій Сінельник, 31 рік. — Через це стають асоціальними, не орієнтуються в часі та просторі. Не доглядають за собою — перестають митися, їсти. Такий стан буває внаслідок інсульту.
Наголошує, що хвороба невиліковна. Якщо не приймати препарати для судин, хворі помирають за шість-сім років. Важливо спілкуватися з родичами і не дивитися телевізор.
1 
1
Комментарии