Ексклюзивы
вторник, 04 октября 2011 18:44

У новій збірці Ліни Костенко "Мадонна перехресть" 78 віршів і 18 світлин

Одну з перших збірок Ліни Костенко "Неповторність" я надибав у сільській бібліотеці на початку 1980-х. Читав її запоєм, деякі вірші - багато разів. Пізніше так само смакував книжку "Сад нетанучих скульптур".

Із роками розуміння поезії та мистецькі смаки змінилися. У пам'яті лишилися хіба що "Плачуть і моляться білі троянди" та ось це:

Не треба думати мізерно...

Безсмертя є ще де-не-де...

Хтось перевіяний, як зерно,

У ґрунт поезії впаде.

Митцю не треба нагород,

Його судьба нагородила,

Коли в людини є народ,

Тоді вона уже людина.

- Неправильна формула, - сказав тоді мені друг-поет.

- Чому? - здивувався я.

- Виходить, якщо в усіх нас є народ, то ми автоматично стаємо людьми. А звідки ж беруться серед нас недолюдки? Потрібно сказати навпаки: "Коли ти станеш людиною, то в тебе буде народ".

Я з ним не погодився, але замислився.

Нову збірку авторки "Мадонна перехресть" (Київ, "Либідь", 2011, наклад не зазначений) прочитав за годину. У ній 78 віршів і 18 світлин поетеси та її рідні різних років. Мені дали книжку на вихідні. Брав із благоговінням, як коштовну річ. А розчаруватися мав уже на першому вірші. Такі вислови, як "Ішли віки, мінялись люди" чи "Усі ж бувають молоді" різонули око - художніми їх навряд чи назвеш. Подібне можна прочитати у будь-якій районці. А кінцівка здається невдалим розумствуванням, що межує із самопародією:

А все не так, як після того,

і все не так, як при тоді.

Найкращі творіння знайшов наприкінці збірки: "?Дон Піппо Лірозі?", "Химерна, важка, вибухова", "Тарантела". Останній вірш є маленьким шедевром - у ньому майстерна гра асоціацій, метафор і рим. Але ці речі створені 10-20 років тому. Із написаних в останні роки вирізняється хіба що "Найнезабутніше з облич". Насамперед філософською кінцівкою:

Його нема ніде. Він скрізь,

Вже в остаточній формі існування.

Узагалі вірші Ліни Василівни на "європейські" теми значно переважають власне "українські". Останні віддають якоюсь сумною провінційністю. Недарма поетеса визнає:

Важке литво свічад і свіч.

Любові царственна офіра.

Якби Джульєтта колупала піч,

то, може б, навіть не було Шекспіра.

Художнє осмислення сучасності авторка зводить до традиційного "усьо пропало, шеф":

У нас немає наших храмів,

У нас немає наших доль.

...............................................

Ні честі, ні мови, ні згоди,

самі лише смутки і пні.

Коханий мій рідний народе,

ти збудешся врешті чи ні?

Слава Богу, український народ не читає подібної віршованої публіцистики. Тому і збувається, попри всі стогони інтелектуалів.

Цілісного враження збірка не справляє. Є в ній і талановиті речі, й посередні. До останніх належать і поезії чорнобильського циклу. Поза тим Ліна Василівна залишається неперевершеним майстром рими.

Сейчас вы читаете новость «У новій збірці Ліни Костенко "Мадонна перехресть" 78 віршів і 18 світлин». Вас также могут заинтересовать свежие новости Украины и мировые на Gazeta.ua

Комментарии

1

Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі

Голосов: 1
Голосование Как вы обустраиваете быт в условиях отключения электроэнергии
  • Приобрели дополнительное оборудование для жилья для энергонезависимости
  • Подбираем оборудование и готовимся к покупке
  • Нет средств на такое, эти приборы слишком дорогие
  • Есть фонари и павербанки для зарядки гаджетов, нас это устраивает
  • Уверены, что неудобства временные и вскоре правительство решит проблему нехватки электроэнергии.
  • Наше жилище со светом, потому что мы на одной линии с объектом критической инфраструктуры
  • Ваш вариант
Просмотреть