Олігарх майже не впливає на ситуацію на Донбасі, вважає Андрій Лаврик, керівник проекту CRIME.in.UA
Як Рінат Ахметов став власником величезної корпорації?
– Він – не чоловік із серії selfmademan, який себе зробив сам. От люди із групи "Приват" (її співвласником є Ігор Коломойський, нинішній губернатор Дніпропетровщини. – "Країна") самі здобули початкові капітали, розвивали їх. Так само і "Інтертайп" на чолі з Віктором Пінчуком. А донецький капітал, що ліг в основу фінансово-промислової групи СКМ, не заробив сам Ахметов. Більше того, він не був здобутий і його дядьком Ахатем Брагіним, спадкоємцем якого Ріната Леонідовича вважають.
Їхня група почала формувати свій капітал у 1980-х. Це були не тільки кримінальні речі, як рекет. Або те, що приписують Ахметову: ніби він свою кар'єру бізнесмена почав як картяр. Насправді перші капітали ця група заробляла на спекуляції. 1980-ті були роками дефіциту. Все можна було дістати лише по блату – від шматка нормального м'яса до машин та електроніки. Угруповання Брагіна контролювало реалізацію багатьох речей на Донбасі. Дефіцитні тканини, одяг вони отримували від державних підприємств за дуже помірними цінами. Збували в рази дорожче на чорному ринку. Займатися цим без "даху" було неможливо. З такими речами боролися КДБ, прокуратура, так званий відділ із боротьби з розкрадання соціалістичного майна при міліції. Вочевидь, у групі Брагіна були задіяні як місцеві чиновники й міліціонери, так і хтось із Москви. Вони або працювали разом, або група Брагіна працювала на них.
Частину грошей, що не йшли у справу і на особисте споживання, вивозили за кордон. Імовірно, до цих схем долучалися державні банки і верхівка Компартії. Серед інших мої джерела згадували банківські установи Ізраїлю. Звідти у 1990-х двома траншами прийшли "інвестиції" у фінансово-промислову групу Брагіна. Їх перерахували в донецький банк, що нині належить Ахметову.
Як він потрапив у це угруповання?
– По-перше, Ахметов був недурним хлопцем. Не вміє "штовхати промову", однак досить ясно висловлюється і тямить у справах. Думаю, таким він був і в 20 років. По-друге, Рінат Леонідович – рідний племінник Брагіна.
Зараз усі говорять: СКМ – це Ахметов, Донецька паливно-енергетична компанія – теж Ахметов. Справді, на нього записані всі активи, але він може бути лише номінальним утримувачем. Кому зараз усе це належить – невідомо. Цілком можливо, реальними власниками є якісь непублічні люди. Один із дослідників біографії Ахметова припускає, що справжній господар активів СКМ живе в Брукліні. І ніхто навіть не здогадується, що той американський пенсіонер контролює такі ресурси.
Після смерті Брагіна криваві війни на Донбасі пішли на спад і до 2000 року все заспокоїлося. Це означає, що Ахметов пішов на поступки. Ворогами, скоріше за все, були "інвестори" групи Брагіна. Є припущення, що той не захотів їх пускати в бізнес, у який вони вклалися. "Інвестори" вирішили примусити його відповісти за це. 1994-го навіть стріляли з гранатометів. Того разу не вдалося. Але за рік на стадіоні "Шахтар" під час футбольного матчу Ахать Брагін загинув у результаті теракту. За однією із версій, за цим стояло кримінальне угруповання з Москви – "Солнцевские".
Ахметов міг бути причетний до смерті свого дядька?
– Він не з тієї породи людей, які легко занурюють руки у кров. Рішення, що стосувалися фізичної ліквідації ворогів клану, приймав не Ахметов і, можливо, навіть не його дядько.
Чому це не міг бути Ахметов?
– У нього не той характер. Він достатньо сміливий і жорсткий, але не в тому напрямку, щоб особисто "кришити" ворогів.
Чому ж тоді говорять про криваві плями в його біографії?
– Ахметов був у складі злочинного угруповання, на рахунку якого десятки вбивств. Організовував або віддавав накази чи ні, але частина провини на ньому є. Принаймні моральної. Юридично ж Ахметова ні в чому звинуватити неможливо. Хоча 1986-го органи підозрювали його в участі в розбійному нападі на завідувача бази, що заготовляла пух і шкіру. П'ятеро чоловіків, серед яких начебто був і Ахметов, вимагали в нього 50 тисяч рублів. Завбазою не вижив. Але провини Ахметова не довели. Його прізвище періодично спливало й пізніше в деяких оперативних і кримінальних справах. Однак закінчувалося щоразу нічим. Я б демонізував Ахметова чи людей, які за ним стоять. Ті, що загинули у війні з кланом Брагіна, нічим не кращі.
Із середини 1980-х по 1995-й – біла пляма в біографії Ахметова.
– За його словами, весь цей час він рятував смертельно хворого старшого брата (Ігор Ахметов хворів на туберкульоз. У нього залишилась половина легень. – "Країна"). Звучить непереконливо. За іншими версіями, які не можна підтвердити в суді, він допомагав рідному дядьку в бізнесі.
Як Ахметов очолив клан після загибелі Брагіна?
– Його призначили. І Рінату вистачило дипломатичного хисту прийти до мирової угоди. Але, знову ж таки, навряд чи він є 100-відсотковим власником активів, які вважаються його. На підтвердження цього – нинішня ситуація на Донбасі. Ахметов або загрався, або не приймає таких стратегічних рішень, як викинути терористів із регіону. Він не може, як Коломойський, піти до Турчинова чи Порошенка і сказати: ви не лізете в мій бізнес, а я все це неподобство вирішу.
Тобто його роль на Донбасі перебільшують?
– Так. До березня 2014-го найбагатшим там був не Ахметов, а чоловік, який зараз живе в Ростові (колишній президент Віктор Янукович. – "Країна"). В останні роки вплив Ахметова на фінансові потоки й політичні рішення постійно знижувався. Якщо 2007-го до Верховної Ради в складі Партії регіонів пройшов навіть його водій і чимало портфелів в уряді отримали його ставленики, то в останньому Кабміні була тільки Раїса Богатирьова.
Як Ахметов поводився після того, як став спадкоємцем Брагіна?
– Спочатку він був дуже закритий. Побачити його можна було лише на матчах футбольного клубу "Шахтар". Але з 1995-го по 2003-й фінансово-промислова група СКМ активно захоплювала, скуповувала, приватизувала промислові об'єкти. Її прозвали "пилососом". Всмоктувала всі активи, які могла. Де вдавалося домовитись – домовлялися, десь купували, а десь і забирали. Хоча кривавих "угод" не було.
Коли Ахметов активно почав відбілювати свій імідж?
– Після першого Майдану. Йому потрібен був вихід на Захід, на біржі. Від початку 2000-х його група купувала підприємства в Європі, Північній Америці, Австралії. Тому Ахметов почав працювати над своїм іміджем, вкладаючи гроші в меценатські проекти. Зараз його ніхто ні в чому страшно кримінальному звинуватити не зможе. Тобто у суді проти Ахметова не доведеш нічого. Є лише версії, що він був дотичний до гангстерських кланів.
2 
1
Комментарии