– Закаточні машинки, голки, шпильки, нитки, зажигалки, батарейки, салфетки, ножниці манікюрні, пластирі бактерицидні, фонарики, вєєри, прищепки, бризгалки, точилки, ножі, спічки, – скоромовкою вимовляє невисока тендітна молодичка з ангельським обличчям, входячи у вагон.
За нею йде високий широкоплечий худорлявий чоловік у шортах і футболці. Він торгує запальничками для газових плит, батарейками і ліхтариками. Для більшого ефекту клацає запальничкою, добуваючи полум'я, і вмикає по черзі різні ліхтарики. Але в нього найкраще беруть дешеві пальчикові батарейки за 1-2 гривні.
Продавець газет анонсує перший випуск нового видання. Називає найцікавішу тему: чи був Гемінґвей агентом Кремля?
Потім вагоном прокочуються то в один, то в другий бік торговці пивом і мінералкою, морозивом і батончиками, горішками й насінням, збірками гороскопів і кросвордів, пиріжками й чіпсами. У спеку в приміських електричках звичайне морозиво "у стаканчиках" продавали на гривню дорожче, ніж у магазині. На пляшці пива чи мінералки "наварювали" 2-3 гривні.
Але не у всіх бізнес успішний. Навесні й на початку літа по вагонах ходив хворобливого вигляду пенсіонер у поношеному одязі.
Чи був Гемінґвей агентом Кремля?
– Распіс…саніє! Распіс…саніє! – повторював він, як заведений, накульгуючи. Просив по гривні за розклад руху електричок. Але ніхто в нього не брав. Потім він кудись пропав. Але як похолодало, знову з'явився. Я одразу купив у нього розклад, щоб підтримати.
– А сало в шоколаді є? – якось пожартував до дебелої жіночки, яка наполегливо пропонувала арахіс у шоколаді й вафлі.
– А ви знаєте – багато питають! – відгукнулася вона. – Якби хтось додумався зробити, був би непоганий бізнес. І ми добре заробили б.
Комментарии