Майже два тижні китайці протестують проти рішення сусідньої Японії купити у приватних власників спірні острови Сенкаку в Східнокитайському морі. У КНР їх називають Дяоюйдао.
Одна з наймасштабніших акцій відбулася на роковини вторгнення 1931-го японців у китайську область Маньчжурія. Напередодні, під час заворушень, спалахнули завод Panasonic і дилерський центр Toyota Motor Corporation у Циндао. В інших містах учасники антияпонського мітингу палили авто, трощили вітрини й розкрадали продукцію із супермаркетів. Закидали японські консульства та представництва пляшками з водою, бананами, помідорами та яйцями. Закликали бойкотувати товари. Перелік брендів, що варто ігнорувати, з'явився в одній із регіональних газет. У минулі вихідні також зникла реклама японських виробів із основних каналів центрального телебачення Піднебесної.
На початку вересня уряд Японії оголосив про рішення купити три з восьми незалюднених островів Сенкаку. Майже одразу Китай відрядив два морські патрульні кораблі у води навколо острова
Ліу ТАЙ, 27 років, кухар, Пекін:
– Японці думають, що вони – всесильні. Як тільки виникають проблеми, одразу погрожують війною і звертаються до американців. Я зараз безробітна, бо погодилася працювати в японців, хоч запрошували на роботу і шведи. Після цунамі в Японії вони мене звільнили й дали дуже сухі рекомендації, хоч не мали жодних претензій. Зараз пропонують значно менші гроші.
Ненависть нагнітають штучно. Спочатку йдуть новини стосовно конфлікту, потім коментар експерта про те, що може містити шельф цього архіпелагу. Далі – розповідь, що японці не були б такі успішні без китайців, а збагатилися на островах, відібраних у КНР. Потім на ток-шоу всі бідкаються, мовляв, японці мало платять на своїх заводах у Китаї, скорочують працівників, хоч отримують надприбутки. І люди біжать підпалювати Toyota керівництва. Але забувають, що наш уряд не робить нічого для їхнього захисту, коли так сутужно із грішми.
Рай ШИ, 34 роки, інженер, Харбін:
– Чотири роки працював на заводі, що виробляє деталі для японських авто. Торік суттєво зменшили зарплату, а тоді скоротили кількість робітників на чверть. Люди озлоблені. Хтось знайшов роботу, а хтось перебивається копійчаними підробітками. Ще й не виплатили жодної компенсації при звільненні. Зрозуміло, що новини про ці острови розлютили тих, хто постраждав через японців. Люди підпалювали їхні автівки, били вікна в будинках та магазинах, якими володіють громадяни Японії.
Сестру зачіпає, що японці значно краще живуть. Заробляють у рази більше за китайців із такою ж кваліфікацією
Сестра в Шанхаї теж виходила на протести. Її зачіпає, що японці значно краще живуть. Заробляють у рази більше за китайців із такою ж кваліфікацією. На її фірмі мають по кілька людей прислуги. А тепер ще й хочуть забрати нашу територію, яку самі собі колись відписали.
Вей ДУ, 45 років, архітектор, Пекін:
– Доньку затримали, бо підпалювала Mazda нашого сусіда. Питаю, де розташовані Дяоюйдао. Навіть приблизно не знає. Ті, хто виходять із плакатами "Це наші острови! Геть японців!", удома не мають газу, і в найближчі 30 років він у них не з'явиться. Їм би йти з транспарантами "Хочемо гідного життя!", але людям добряче промили мізки. Така жорстока правда.
Юші АДІ, 26 років, програміст, Токіо:
– Чому ми повинні віддавати свої острови? Китай значно більший за Японію. Хай би собі жили там і нас не зачіпали. Що зміниться, коли острови раптом перейдуть до Китаю? Нічого надзвичайного не станеться. Але якщо зараз віддати хай навіть ті безлюдні землі, потім вони захочуть іще. Китайців треба поставити на місце, щоб не зазіхали на чуже. Великі держави спекулюють своєю могутністю. Вважають, що всі їм чимось зобов'язані. Щось подібне маємо з Курилами. Острови наші, але Росія і не думає їх повертати.
Каміро ТАШІТ, 56 років, консультант із питань інвестицій, Пекін:
– Понад 25 років працюю в Пекіні. Років із 10 японсько-китайські політичні відносини нагадують до краю натягнуту тятиву, яку от-от відпустять.
Навіщо безлюдні острови країнам-гігантам? Відповідь на це найпростіше запитання така ж проста: можливо, у шельфі є поклади природного газу. На додачу до тих земель країна отримує певну територію навколо них, де також можуть міститися корисні копалини. Щодо Сенкаку-Дяоюйдао – там є місця, де розробляти шельф не можна через міграційні шляхи цінної риби. Але й на цьому можна заробляти. Тим паче, є такий анекдот: "Якщо дати пустелю японцям, вони збудують там автомобільний завод. А китайці забезпечать увесь світ пісочними годинниками".
Однак існують і глибші причини. КНР зазнає невеликого економічного спаду. Багато компаній перебираються зі своїм виробництвом до В'єтнаму, Індії, Камбоджі. США більшість замовлень відправляють у Південну Америку. Позиції Китаю в легкій промисловості похитнулися серйозно. Він прагне показати, що здатен захистити свої інтереси в цій дискусії. Щоб залишатися економічним гігантом, треба нарощувати вплив у міжнародній політиці.
У регіоні КНР стає надто небезпечним сусідом. Міжнародна спільнота визнала, що спірні території належать Японії. Вона має відстояти їх. До того ж під питанням острови, які досі не поділимо з Росією.
Комментарии