Люди біжать підпалювати Toyota керівництва - Китай і Японія сперечаються за острови

 

Майже два тижні китайці протестують проти рішення сусідньої Японії купити у приватних власників спірні острови Сенкаку в Східнокитайському морі. У КНР їх називають Дяоюйдао.

Одна з наймасштабніших акцій відбулася на роковини вторгнення 1931-го японців у китайську область Маньчжурія. Напередодні, під час заворушень, спалахнули завод Panasonic і дилерський центр Toyota Motor Corporation у Циндао. В інших містах учасники антияпонського мітингу палили авто, трощили вітрини й розкрадали продукцію із супермаркетів. Закидали японські консульства та представництва пляшками з водою, бананами, помідорами та яйцями. Закликали бойкотувати товари. Перелік брендів, що варто ігнорувати, з'явився в одній із регіональних газет. У минулі вихідні також зникла реклама японських виробів із основних каналів центрального телебачення Піднебесної.

На початку вересня уряд Японії оголосив про рішення купити три з восьми незалюднених островів Сенкаку. Майже одразу Китай відрядив два морські патрульні кораблі у води навколо острова

Ліу ТАЙ, 27 років, кухар, Пекін:

– Японці думають, що вони – всесильні. Як тільки виникають проблеми, одразу погрожують війною і звертаються до американців. Я зараз безробітна, бо погодилася працювати в японців, хоч запрошували на роботу і шведи. Після цунамі в Японії вони мене звільнили й дали дуже сухі рекомендації, хоч не мали жодних претензій. Зараз пропонують значно менші гроші.

Ненависть нагнітають штучно. Спочатку йдуть новини стосовно конфлікту, потім ­коментар експерта про те, що може містити шельф цього архіпелагу. Далі – розповідь, що японці не були б такі успішні без китайців, а збагатилися на островах, відібраних у КНР. Потім на ток-шоу всі бідкаються, мовляв, японці мало платять на своїх заводах у Китаї, скорочують працівників, хоч отримують надприбутки. І люди біжать підпалювати Toyota керівництва. Але ­забувають, що наш уряд не робить нічого для їхнього захисту, коли так сутужно із грішми.

Рай ШИ, 34 роки, інженер, Харбін:

– Чотири роки працював на заводі, що вироб­ляє деталі для японських авто. Торік суттєво зменшили зарплату, а тоді скоротили кількість робітників на чверть. Люди озлоблені. Хтось знайшов роботу, а хтось перебивається копійчаними підробітками. Ще й не виплатили жодної компенсації при звільненні. Зрозуміло, що новини про ці острови розлютили тих, хто постраждав через японців. Люди підпалювали їхні автівки, били вікна в будинках та магазинах, якими володіють громадяни Японії.

Сестру зачіпає, що японці значно краще живуть. Заробляють у рази більше за китайців із такою ж кваліфікацією

Сестра в Шанхаї теж виходила на протести. Її зачіпає, що японці значно краще живуть. Заробляють у рази більше за китайців із такою ж кваліфікацією. На її фірмі мають по кілька людей прислуги. А тепер ще й хочуть забрати нашу територію, яку самі собі колись відписали.

Вей ДУ, 45 років, архітектор, Пекін:

– Доньку затримали, бо підпалювала ­Mazda нашого сусіда. Питаю, де розташовані ­Дяоюйдао. Навіть приблизно не знає. ­Ті, хто виходять із плакатами "Це наші острови! Геть японців!", удома не мають газу, і в ­найближчі 30 років він у них не з'явиться. Їм би йти з транспарантами "Хочемо гідного життя!", але людям добряче промили мізки. Така жорстока правда.

Юші АДІ, 26 років, програміст, Токіо:

– Чому ми повинні віддавати свої острови? Китай значно більший за Японію. Хай би собі жили там і нас не зачіпали. Що зміниться, коли острови раптом перейдуть до Китаю? Нічого надзвичайного не станеться. Але якщо зараз віддати хай навіть ті безлюдні землі, потім вони захочуть іще. ­Китайців треба поставити на місце, щоб не зазіхали на чуже. Великі держави спекулюють своєю могутністю. Вважають, що всі їм чимось зобов'язані. Щось подібне маємо з Курилами. Острови наші, але Росія і не думає їх повертати.

Каміро ТАШІТ, 56 років, консультант із питань інвестицій, Пекін:

– Понад 25 років працюю в Пекіні. Років із 10 японсько-китайські політичні відносини нагадують до краю натягнуту тятиву, яку от-от відпустять.

Навіщо безлюдні острови країнам-гігантам? Відповідь на це найпростіше запитання така ж проста: можливо, у шельфі є поклади природного газу. На додачу до тих земель країна отримує певну територію навколо них, де також можуть міститися корисні копалини. Щодо Сенкаку-Дяоюйдао – там є місця, де розробляти шельф не можна через міграційні шляхи цінної риби. Але й на цьому можна заробляти. Тим паче, є такий анекдот: "Якщо дати пустелю японцям, вони збудують там автомобільний завод. А китайці забезпечать увесь світ пісочними годинниками".

Однак існують і глибші причини. КНР зазнає невеликого економічного спаду. ­Багато компаній перебираються зі своїм виробництвом до В'єтнаму, Індії, Камбоджі. США більшість замовлень відправляють у Південну Америку. Позиції Китаю в легкій промисловості похитнулися серйозно. Він прагне показати, що здатен захистити свої інтереси в цій дискусії. Щоб залишатися економічним гігантом, треба нарощувати вплив у міжнародній політиці.

У регіоні КНР стає надто небезпечним сусідом. Міжнародна спільнота визнала, що спірні території належать Японії. Вона має відстояти їх. До того ж під питанням острови, які досі не поділимо з Росією.

×