Ексклюзиви
Понеділок, 12 травня 2008 14:31

Тарас Антипович не зміг забрати компенсацію в ощадкасі

  Письменник Тарас Антипович носить камуфльовані штани, бо не служив в армії
Письменник Тарас Антипович носить камуфльовані штани, бо не служив в армії

Киянин Тарас Антипович, 29 років, двічі намагався отримати компенсацію за знеціненим вкладом в Ощадбанку СРСР. Щоразу перед ним вишиковувалася черга.

— Ношу такі штани, бо в армії не був, — Тарас Антипович показує камуфльоване вбрання. Він у сірій куртці "Лофт" із капюшоном і чорних кросівках "Леста". Волосся вибілене. Сідає на лавку, біля себе ставить одноразовий стаканчик із чаєм. — Якби служив, то камуфляж зненавидів би. А так закосив від армії, ходив на військову кафедру у Львівському університеті. Я халявний лейтенант.

Пояснює, що його зовнішній вигляд пов"язаний із хард-кором — музичним стилем важкої електронної музики.

— Такий напрямок є і в порнографії. Жорсткий — коли всі з усіма. Але я шанувальник важкої музики, — уточнює. — Хардкорівці носять подібні борідки й зачіски. Хоча пофарбувався ще і з практичного моменту. Перепалене волосся не так швидко жирніє, голову можна чотири дні не мити.

Торік Антипович видав у київському видавництві "Нора-Друк" роман "Мізерія".

— За книгу отримав аванс 850 гривень. Купив шкіряний френч на Троєщині і рассєкаю у ньому, — каже Тарас. — У мене вже був такий, але його вкрали 2005-го. Якісь гади перед Новим роком обчистили квартиру.

Розповідає про новий роман.

— Це така маленька утопія, абсолютно вигадана реальність. Я написав третину цієї книжки у відпустці, а потім вийшов на роботу і… забив на неї. На роботу, тобто.

Тарас народився в Полтаві. На факультеті журналістики Львівського університету познайомився із майбутньою дружиною Оленою Квасній, 31 рік. Вона із райцентру Галич на Івано-Франківщині.

— Справжня галичанка, — говорить Антипович. — Їхав до Львова не вчитися, а женитися. Хотів україномовну вродливу галичанку знайти. Як розшукав, побралися, вивіз її до Києва. Батьки Олени почали поважати мене після того, як пішов із тестем косити траву.

Жінка жорстка, завжди може дати в рило за чоловіка

Із дружиною Тарас виховує двох дітей. Старшому Яремі 6 років, доньці Софії — 3. Олена працює тележурналісткою на Першому національному. Живуть у двокімнатній "хрущовці" на Дарниці.

 — Ставив перед собою два завдання: дописати "Мізерію" і привчити доньку до горщика, — розповідає чоловік. — Роман дописав, а з горщиком зазнав поразки. Тоді зрозумів, що базграть книжечки — нескладно. А ти спробуй дитину на горщик посади! Оце мистецтво.

Раніше Тарас займався атлетизмом, але покинув.

— Там треба на калькуляторі рахувати калорії та білки. Це для мене каторга, — пояснює.

Антипович іноді пише рецензії на нові книжки. Каже, що автори по-різному реагують на критику.

— Якось у "Книжнику-Рев"ю" написав на поета Мойсея Фішбейна стьобну рецензію, — каже чоловік. — Він чомусь образився. Переплутав мене з Бринихом і поривався на якійсь вечірці дати йому в дюндель. Але біля Бриниха завжди є дружина Вікторія Стах. Жінка жорстка, завжди може дати в рило за чоловіка.

Несподівано змінює тему:

— Моркву баби вже по вісім гривень продають. Де це видано?

Потім замріяно додає:

— Мої предки були гречкосіями. Мене кожного літа відвозили в село на Полтавщині пасти колгоспну череду. Платили два совєцькі рублі в день. Усі гроші баба складала на ощадкнижку. Її завела мені, ще неповнолітньому. Якби із двома старшими братами склалися, то купили б "Таврію" або якихось музичних центрів. Але грохнула незалежність — і все погоріло. От зараз Юлька почала виплачувати.

Уже двічі намагався забрати гроші в ощадкасі.

— Мені психологічно важливо забрати ту тисячу, — продовжує Тарас. — Скільки заради неї вибігано за цими бл...ськими коровами! Це ж сто голів — неотесаних, невихованих. Це ж не домашні, а колгоспні — худі, ребра стирчать, вим"я як кулачок… Прийшов під ощадкасу. Стоїть чоловік сорок. Зайняв за тьоткою. Півгодини стою, не посувається. На наступний день проходив повз ту ощадкасу, дивлюся — тьотка стоїть майже на тому місці. Підійшов, спитав. Відповіла: "Да, оце стою". Я плюнув і чекаю. Може, піду після свят.

Антипович скулюється від холоду. Кінчик носа червоніє.

— Із минулого літа моржую в Гідропарку, — веде далі.

— І зрозумів, що купаюся лише тому, що мерзляк. Якби не боявся холоду, не було б потреби щось собі самому доводити.

1978, 10 липня — Тарас Антипович народився в Полтаві
1995 — закінчив cередню школу N3, вступив на факультет журналістики ЛНУ ім. І.Франка
2000 — одружився з Оленою Квасній
2001 — переїхав до Києва
2001 — народився син Ярема
2005 — народилася донька Софія
2007 — видав роман "Мізерія" у видавництві "Нора-Друк"

Зараз ви читаєте новину «Тарас Антипович не зміг забрати компенсацію в ощадкасі». Вас також можуть зацікавити свіжі новини України та світу на Gazeta.ua

Коментарі

Залишати коментарі можуть лише авторизовані користувачі

Погода