На подвір"ї 45-річного Михайла Голютяка із Золочева якийсь чоловік обрізає виноград. Чорний собачка Кубік гавкає і крутиться біля ніг, але вкусити не наважується. Із хати виходить дівчинка років десяти. Пан Михайло каже, що це — його учениця: Голютяк учить її розписувати яйця.
У невеличкій кімнаті на маленькому столику стоїть комп"ютер. На гірці компактів лежить диск, на якому від руки написано "Лесик Бенд". На стінах у майстерні — стелаж із розписаними курячими і гусиними яйцями та картини Голютяка. На столі — фарби, оцет, настільна лампа, свічка, натуральний віск, десяток яєць — усе, що треба для писанкарства.
— На початку 90-х у Золочів приїхала якась літня пані з Канади вчити комуністичних українців малювати. Я тоді зрозумів, що в житті не буду цим займатися, — сміється пан Михайло. — А от дружина так захопилася, що писала і вдень і вночі. Щоправда з п"яти писанок чотири викидала, — рукою він перебирає розмальовані яйця в глиняній мисці. — Оце, — показує одне із чудернацьким звірем, — перша писанка Миколи — мого сина.
Спочатку я лише допомагав дружині, — продовжує. — А потім... На, помацай, — дає мені два гусячих яйця: одне — шершаве, інше — гладке.
Каже, що сюжети вигадує сам — залежно від фактури поверхні.
— Років сім тому побачив писанку на страусиному яйці, — пригадує. — Перше яйце мені привезли з Чехії, я зіпсував його. Наступні замовляв у Португалії. Ті яйця дуже дивні, — говорить. — Якось песик схопив із крісла недомальовану писанку і почав вовтузити по долівці — вона не розбилася. А от на столі, буває, два яйця легенько цокнуться — і тріснуть.
Одна шкаралупа коштує 50 гривень
Голютяк стукає нігтем по шкаралупі страусиного яйця.
— Як порцеляна, — каже вдоволено. — Тепер їх продають усюди: на страусиних фермах, навіть у супермаркетах. Одна шкаралупа коштує 50 гривень.
Страусину писанку пан Михайло малює 3–7 днів, залежно від сюжету та настрою. Ціну однієї своєї роботи називати відмовляється. Але каже, що останні роки живе тільки з того, що малює писанки.
— Недавно, — хвалиться, — закупив кривих страусиних яєць: із напливами і маленькими тріщинами. Хотів так їх розписати, що о-го-го! Вийшло щось зовсім несподіване. Доки розписую, писанка покрита воском, і я не знаю, що під ним.
Питаю, як він святкує Великдень.
— Як і всі люди, — каже статечно. — Але ніколи не ношу своїх робіт на освяту.
Сміється, що за радянських часів заробляв, малюючи партійні плакати.
У прочинені двері забігає пес Кубік — той, що колись не міг розбити страусину писанку. Голютяк встає, аби вигнати його з майстерні — від гріха подалі.
1961 — народився у містечку Бучач на Тернопіллі
1977 — закінчив художню школу
1980 — Вижницьке училище прикладного мистецтва
1983 — одружився із художницею Лілею Баб"як
1983 — народилася дочка Анничка
1985 — народився син Микола
1995 — персональна виставка у Львові, член Спілки художників














Коментарі