Студента Львівського залізничного училища 18-рiчного Миколу Германовича три роки тому в селі Нижня Яблунька Турківського району на Львівщині ударило струмом 220 вольт. Хлопець переправлявся через річку на коні. Струм убив тварину, а Микола врятувався.
— Відколи себе пам"ятаю, у нас були коні, — розповідає Германович у сільській кав"ярні. Хлопець навчається у Львові в залізничному училищі, а до батьків приїжджає на вихідні. — П"ятикласником батько взяв мене на ринок тварин у райцентр Турка. Там я вибрав собі гнідого коня. Назвав його Лисим.
2004-го по закінченні дев"яти класів Микола вирішив учитися на залізничника у Львові.
— Для цього мав узяти довідку з сільського медпункту, — згадує він. — До місцевої фельдшерки від нашого дому було метрів 600. Я поспішав, тому осідлав Лисого.
Із дому хлопець виїхав 15 червня о сьомій ранку. Перетнув городи, залізничний переїзд. Зупинився неподалік хати фельдшера. А коли повертався, вирішив скоротити шлях.
— Повернув Лисого на іншу дорогу. Він опирався, намагався повернути на стежку через городи. Але я на то не зважив, — каже він.
На шляху до оселі Германовичів протікає річка Яблунька. Уздовж неї стоять електричні стовпи. В одному місці дріт обірвався i впав у воду. Кінь біля річки зупинився.
— У нього тряслися ноги, — розповідає Микола. — Зайшовши у воду, Лисий упав. Різко піднявся на ноги, а тоді остаточно звалився в річку. Я зіскочив із коня. Був шокований: думав тільки, як його порятувати. Тоді побачив у воді електродрiт.
Дріт обірвався i впав у річку
Хлопець побіг до троюрідного дядька Михайла Германовича. Його хата стоїть біля річки. Той допоміг відключити щитову. Миколу трясло, він плакав. Сусіди відвели хлопця додому. Тримали силоміць, бо поривався до річки: думав, що кінь живий і його ще можна врятувати.
Хлопцеві дали валідол та заспокійливі краплі, викликали "швидку". Два тижні він пролежав у дитячому відділенні Туркiвської райлікарні з діагнозом "нервовий стрес".
— За дві години з райцентру в село приїхали електрики, — веде далі Микола. — Витягнули з води Лисого, біля річки облупили його. Шкіру, ноги, копита, голову закопали, а м"ясо здали. Півтори тисячі гривень хотіли повернути батькам, коли ця справа вже лежала в суді в Турці.
У липні Германовичі поскаржилися до суду на працівників Турківської електромережі при "Львівобленерго". Вимагали, аби їм відшкодували витрати на лікування сина та нанесену моральну травму.
— У суді електрики казали, що електродріт злетів зі стовпа не через гнилі стовпи, а через зрізану вербу біля річки, — усміхається хлопець. — Але то дерево Михайло Германович зрізав після всього. Фахівці Турківської РЕМ натягували нові дроти. Їм ця верба заважала. Вони попросили дядька Михайла зрізати її.
У вересні 2004-го Турківський райсуд зобов"язав "Львівобленерго" виплатити Германовичам 6 тис. 67 грн. Микола каже, що досі не отримав цих грошей. Влітку 2005-го він разом із батьком купив коня Каштана.
Батько Германовича 50-річний Володимир Васильович працює охоронцем при Франківському райвідділі міліції. Мати, Анна Григорівна, 46 років, вирощує вдома худобу. У дитинстві Микола допомагав їм випасати корови та доглядати коней.
1989, 1 грудня — Микола Германович народився у с. Нижня Яблунька Турківського р-ну Львівської обл.
1995 — пішов у перший клас Нижньояблунівської основної школи
2001 — у райцентрі Турка купив коня Лисого
2004, червень — хлопця вдарило струмом; вересень — вступив до Львівського залізничного ПТУ N1; Германовичі виграли судову справу проти "Львівобленерго"
2005 — купив коня Каштана
8 
35413
Коментарі