Наприкінці травня 48-річна Ксенія Ткач із Чернівців затримала Максима Ілашова, 20 років. Він украв куртку, гаманця та два мобільних телефони в її 17-річного сина Андрія.
— Син іще молодий, у людях не розбирається. Повертався з інституту, зайшов у комп"ютерний клуб, там із тим Максимом і познайомилися, — розповідає Ксенія. Вона працює в салоні краси косметологом. На зріст — не більше 1,5 м. — Той попросив у Андрія телефон. Казав, що поставить свою карточку й зателефонує. Син дозволив.
Жінка відмовляється фотографуватися, каже, що "не хоче слави". Вона розлучена, 15 років прожила в шлюбі. Чоловік був слідчим управління з боротьби з економічними злочинами. Працювала медсестрою. Виховала двох синів.
За тиждень хлопці знову зустрілися в тому ж клубі. Вийшли разом, у крамниці купили пива, пішли до парку.
— Там ні одна жива душа не ходить, — веде далі Ксенія. — До туалету було далеко, Андрій пішов у кущі. Максимові залишив куртку, в кишенях лежали гроші, два телефони з навушниками, гарнітура. Коли повернувся, на місці не було ні друга, ні речей. Син завжди був обережний, а тут пішов за тим Максом, як теля за коровою. Каже, наче під гіпнозом був.
Андрій побіг до найближчого магазину, викликав міліціонерів. Ті приїхали за 20 хв.
Підійшла до нього і вчепилася пальцями в кадик
— Півдня в міліцейській машині возили його по своїх питаннях. Якби одразу взялися шукати, то затримали б крадія. О шостій вечора у відділку виявили, що Андрій — неповнолітній. Передзвонили мені. Я кинула роботу — й у міліцію. Сказали, що виділять патруль, та де там! Я сама почала обходити комп"ютерні зали, салони гральних автоматів, готелі.
Ілашова не було в Чернівцях півтора місяця. Наприкінці травня Ксенія залишилася з клієнткою в салоні після восьмої вечора.
— Раптом убігає син захеканий: "Мамо, він сидить за столиком у кафе!". Я телефоную в міліцію, мені відповідають: там є патруль, але не можуть пост залишити. Я попросила "демократизатора" (гумовий кийок. — "ГПУ"). Не дали. Андрій сховався в гастрономі. Я підійшла до Максима. Дивлюся: сидить із собакою та двома дівчатами. Мені стало некомфортно. Із людиною я готова до сутички, а з собакою мені не до снаги. Максим пішов до виходу, я — за ним. Запанікувала: якщо дійде до Турецького мосту, то втече.
Біля мосту до Ілашова підійшли правоохоронці. Він кинувся тікати. На його шляху з"явилася Ксенія Ткач, ударила ногою в грудну клітку. Злодія заарештували.
У 22 роки Ксенія вперше допомогла правоохоронцям затримати хулігана.
— Ми з чоловіком тоді жили в Білгород-Дністровську, — згадує. — Він ішов на патрулювання, а мені стало скучно. Зібралася з ним. По рації оголосили, що біля Будинку культури бійка. Усі патрульні оточили хулігана, але боялися підійти, бо він мав чорний пояс із карате. Чекали на оперативників близько години. Я занудьгувала. Потім зрозуміла, що від мене він загрози чекає найменше. Підійшла до нього і вчепилася пальцями в кадик. Придушила, він знепритомнів. Мій чоловік мало не втратив мову. Я такого прийому навчилася в лікарні. У пацієнтів нерідко траплявся післяопераційний психоз, доводилося їх із підвіконника знімати.
3 
35413
Коментарі