Визначений Конституцією України п'ятирічний термін Зеленського на президентській посаді завершився 20 травня. Наступного дня, 21 травня, нічого особливого в політиці України не сталося. Окрім активізації нових питань, претензій та спекуляцій.
Як відомо, через запровадження воєнного стану вибори в Україні проводити не збирались. Нещодавно Володимир Зеленський підписав закони щодо продовження воєнного стану в Україні на 90 діб.
"І" без крапки
То легітимний президент Володимир Зеленський, чи ні? Наразі це питання перебуває в новій юридичній площині. Уперше в новітній історії України склалась ситуація, коли повноваження президента мали б закінчитися, але залишаються чинними. Через повномасштабне російське вторгнення в Україні було запроваджено воєнний стан, який на рівні закону забороняє проведення будь-яких виборів. На цьому тлі Зеленський залишається президентом - поки не буде обрано нового.
"Мої п'ять років ще не закінчилися, через воєнний стан вони тривають", - сказав Зеленський в інтерв'ю агентству Reuters.
Активіст, політичний експерт Назар Мухачов вважає, що загалом Зеленський може законно продовжувати виконувати президентські обовʼязки, доки не буде обрано і не вступить на посаду новий президент, оскільки вибори під час війни заборонені.
"Однак, незважаючи на це, є правова колізія щодо легальності перебування Зеленського на посаді, але рішення – роз'яснення Конституційного Суду з цього питання немає" - каже Назар Мухачов.
Тобто, з юридичної точки зору крапки над "і" не розставлені. Хоча, нагадаємо, минулого місяця до Верховного суду як до першої інстанції надійшла позовна заява від чернігівського активіста та блогера Олега Серика. Він позивається до Верховної Ради України. Олег Серик просить визнати протиправною бездіяльність Верховної Ради України щодо непризначення виборів президента на 31 березня 2024 року та зобов'язати парламент призначити вибори шляхом прийняття відповідної постанови.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що останні вибори Президента України "відбулися 31.03.2019, Зеленський В.О. склав Присягу як Глава держави 20.05.2019. Починаючи з 21.05.2019, розпочався встановлений Конституцією України відлік п`ятирічного терміну повноважень президента України".
І хоча 15 квітня 2024 року ВСУ відкрив провадження у справі за згаданим позовом, будь-якого рішення не було прийнято.
Зазначимо, що з КСУ є проблема. Там наразі лише 13 з 18 суддів. Призначення решти затягується. За встановленими нормами, для ухвалення рішення у Конституційному Суді має бути 10 голосів, а їх може й не знайтися. Оскільки більшість суддів призначалися під час каденції колишнього глави держави Петра Порошенка, ОП не гучно, але поширив свою версію, що, мовляв, не виключає політичної складової під час можливого прийняття рішення.
Водночас, юрист Ростислав Шапошніков зазначає, що є інше рішення Конституційного суду від 14 травня 2014 року, яким і слід було б керуватись.
"Відповідно до цього рішення Володимир Зеленський втратив посаду президента України, - переконаний юрист. - Згідно рішення Конституційного суду, президент не може займати посаду більше п'яти років. Значить, строк президента Зеленського завершився".
Однак, якщо припустити, що Зеленський перебуває на посаді незаконно, то зняти його можуть лише за наявності сили, якої зараз в Україні немає.
Відставка Зеленського не вирішить проблем, пов'язаних із можливим порушенням Конституції та звинуваченнями опозицією чинної влади в розпродажі національного багатства: землі та надр. Адже тенденції, започатковані за правління Зеленського, можуть зберегтися. Суть політики чималою мірою полягає саме в тенденціях, які відбуваються, а не в особах, що їх реалізують.
Загальмовані дії ОП
Але й заперечувати легітимність президента Зеленського вкрай небезпечно. Як зазначала раніше Gazeta.ua, нюанс полягає в тому, що українська Конституція чітко визначила заборону проведення парламентських виборів в умовах війни, але про президентські – жодного слова.
Питання про легітимність президента обговорюються в Україні не перший місяць. Зняти їх, як зазначено вище, може Конституційний суд України - орган, що має на це повноваження.
У лютому українські ЗМІ повідомляли, що в Офісі президента Зеленського нібито підготували звернення до КС із такими питаннями: чи дозволяє Конституція вибори президента в умовах воєнного стану, і що з легітимністю президента після 20 травня.
У результаті таке звернення не було надіслано. Багато хто в офісі Зеленського вважав, що воно запізнилося.
Скажімо, міністр юстиції Денис Малюська в інтерв'ю BBC на початку травня сказав, що таке звернення "було б величезною помилкою", мовляв, це дало б привід для сумнівів, а в умовах війни це небезпечно. Міністр натякнув, що це питання можна порушувати пізніше.
Колишній спікер Верховної Ради Дмитро Разумков вважає, що взагалі час було згаяно. "Вони мали піти до Конституційного суду ще в 2023 році", - сказав Дмитро Разумков коментуючи цю ситуацію агентству "Інтерфакс-Україна".
На його думку, є різночитання цієї не простої історії, а "чіткої відповіді в Конституції України немає". Нинішній спікер парламенту, юрист Руслан Стефанчук вважає інакше: "У нас немає жодних сумнівів у тому, що президент України Володимир Зеленський є легітимним".
Зеленський про перевибори себе
Якщо припустити, що вище згадане звернення все ж надійде, питання легітимності Зеленського буде тісно пов'язане з проведенням виборів в умовах війни. Сам президент вважає, що це неможливо, називаючи серед причин складність організувати голосування для військових на фронті та мільйонів біженців за межами України.
Раніше в Україні велась мова, що Зеленський не виключає виборів, здебільшого, через позицію західних партнерів. Скажімо, декотрі представники політичної еліти США, як-от сенатор від республіканців Ліндсі Грем, твердо переконував у необхідності проведення виборів навіть під час війни.
Ще минулого року, влітку президент Зеленський прокоментував, що проведення виборів можливе за певних умов, зокрема - зміни законодавства та західного фінансування виборчої кампанії.
Скажімо, в інтерв'ю українському телеканалу 1+1 президент сказав, що хотів би провести вибори "протягом року". Для можливості їх проведення Зеленський пропонував Заходу забезпечити безпеку голосування на лінії фронту і відправити туди своїх спостерігачів.
Противники виборів під час війни наводять ще один аргумент - на їхню думку, це може дестабілізувати ситуацію в суспільстві. Серед західних експертів така аргументація знаходить розуміння.
Слова Зеленського про бажання провести вибори були сказані ним на тлі українського контрнаступу, ще до того, як восени минулого року наступ піддався критиці, а популярність президента почала знижуватися.
З можливими виборами низка українських вітчизняних оглядачів пов'язували і відставку в лютому 2024 року популярного головкома Збройних сил України Валерія Залужного. Опитування показували, що популярність Залужного як можливого кандидата в президенти перевищує популярність Зеленського. Однак, Залужного нещодавно призначили послом до Великої Британії, і він поки що жодного разу не говорив про бажання стати президентом.
Сьогодні за різними офіційними оцінками рівень підтримки Зеленського близько 60-65 відсотків. Політичний експерт Віктор Небоженко називає цифру довіри до чинного президента 30 відсотків. Усе ж, основні партнери України легітимність Володимира Зеленського не ставлять під сумнів. Німецький політолог, експерт Стокгольмського центру досліджень Східної Європи Андреас Умланд вважає, що немає нічого "критичного" в новій правовій ситуації. "Я думаю, що Конституційний суд підтвердив би справедливість непроведення виборів", - зазначив Умланд, відповідаючи на запитання закордонних ЗМІ. За його словами, схожі норми передбачені на випадок воєнного стану і в Німеччині. "Якби вибори президента відбулися, Зеленський би їх знову виграв, хоча і не з таким високим результатом, як у 2019 році", - вважає Умланд.
"Для Німеччини Зеленський залишається правочинним главою держави", - заявила 21 травня у Києві глава німецького МЗС Анналена Бербок.
Напевне, для озвучення цієї позиції Берліна вона й приїжджала в Україну саме в цей день.
Інтерес Путіна
Водночас, міністр Закордонних справ Німеччини Бербок звинуватила Росію в "підступній грі" навколо легітимності Зеленського. Адже тепер, від 21 травня Росія може "козиряти" перед міжнародною спільнотою, що президент України Володимир Зеленський нібито не легітимний.
Як відомо, в Росії ця тема розкручується давно. Глава РФ Володимир Путін під час останнього візиту до Китаю заявив, що відповідь має дати КС України і "сама політична та юридична система України". За його словами, для Росії це важливо "якщо справа дійде до підписання якихось документів" про закінчення війни.
Глава МЗС Росії Сергій Лавров взагалі вважає, що ситуація до кінця травня може суттєво зміниться.
Він, реагуючи на заяву постпреда РФ при ООН Василя Небензі щодо легітимності президента Володимира Зеленського після 20 травня, зазначив, що це питання, можливо, не доведеться обговорювати.
Нагадаємо, Небензя заявив, що термін повноважень Зеленського спливає 20 травня, і якщо, за його словами, в Україні не буде виборів, то він стане нелегітимним правителем.
"Щодо 20 травня, що буде 21 травня, давайте доживемо до цього. Може, нам і не буде потрібно нічого визнавати", - сказав Лавров, відповідаючи на запитання журналістів про позицію Росії після 20 травня щодо легітимності Зеленського.
Лавров вкотре наголосив, що Росія неодноразово висловлювала готовність до мирних переговорів, проте Зеленський заборонив переговори своїм указом. Тепер, на думку глави МЗС РФ, Зеленському необхідно скасувати цей указ, перш ніж можливі подальші переговори.
ООН – за Зе!
Тим часом, керівництво Організації Об'єднаних Націй підтвердило легітимність українського президента Володимира Зеленського. Офіційний речник голови ООН Стефан Дюжаррик на пресконференції в Нью-Йорку заявив, що в очах Організації Зеленський залишається головою української держави й після 20 травня.
Запис пресконференції оприлюднено на офіційному на сайті ООН.
"Президент Зеленський залишається для нас головою держави Україна і тією людиною, з якою генеральний секретар спілкується, коли йому треба зв'язатися з українським лідером", – заявив Дюжаррик, відповідаючи на запитання журналістів про позицію ООН щодо легітимності Зеленського як президента та представника України на мирних перемовинах.
Усе ж чимала кількість політично активних українців внутрішньо не здатна погодитись із вічним президентом: доки буде воєнний стан - доти вибори неможливі.
Водночас, останні соціологічні опитування Київського міжнародного інституту соціології (КМІС) показали, що проти виборів в умовах війни виступає більшість українців. Таких близько 70 відсотків.
Для Зеленського це хороший показник. Якщо він - не чергова "тепла ванна" на замовлення офісу президента.
І тут можна було б, принаймні на певний період, поставити крапку у виборчій епопеї, якби під час нещодавнього візиту в Україну Держсекретар США Ентоні Блінкен серед іншого не говорив про можливі вибори президента.
Одразу після його візиту американська газета Washingtonpost опублікувала критичну статтю про главу офісу Володимира Зеленського - Андрія Єрмака.
Видання провело інтерв'ю з більш ніж десятьма нинішніми і колишніми українськими чиновниками і законодавцями, іноземними дипломатами та іншими особами, які знають Єрмака або працюють з ним і, як зазначають журналісти, навіть його прихильники визнали, що він має надзвичайно широкі повноваження в управлінні державою і зовнішніми комунікаціями.
"Низка різних звинувачень є беззаперечною. Довіра до Зеленського падає у значній мірі через те, що на ньому відображаються дії Єрмака, — зазначає автор статті. - … Поки Зеленський перебуває при владі, схоже, там буде і Єрмак".
Важливо, що це все відбулось напередодні завершення офіційного терміну президентства Володимира Зеленського та в процесі підготовки до важливого саміту в Швейцарії.
Тож, припускаємо, що питання виборів президента буде воєнно - політичним фоном діяльності Володимира Зеленського. До певного періоду. Якого? Побачимо.
1 
1
Коментарі
5