Ексклюзиви
четвер, 17 лютого 2011 14:37

По звуку відчуваю, як далеко від мене машина

27-річна Олена Ковтун має вроджену атрофію зорового нерва. Захворювання невиліковне. Живе в Полтаві. Працювала слюсарем механоскладальних робіт - збирала електричні розетки на підприємстві "Електроконтакт" Українського товариства сліпих. Після перемоги в другому сезоні шоу каналу СТБ "Україна має талант" звільнилася з роботи.

На плиті у квартирі Олени закипає чайник. Вона проводить над носиком рукою, чи є пара.

- Не обпечуся, вже звикла, - каже. Кладе в чашку заварку, наливає гарячої води, поклавши палець на край горнятка. - Доводиться пальцем пробувати, скільки наливати. Недавно в Санкт-Петербурзі купила спеціальний індикатор рідини. Коли вона потрапляє на контакти, відбувається замикання і прилад пищить, повідомляє, що посудина повна. Але він не завжди правильно пищав - у чашку ще не долив, а він уже пищить, або навпаки, можна було перелити. Відмовилася від нього, користуюся перевіреним способом.

Дуже погано орієнтуюся в просторі. Складно кудись дійти самостійно, навіть у магазин. Не запам'ятовую дорогу. Якщо кудись треба поїхати, то на таксі. Орієнтуюся з допомогою палиці: по стінах, бордюрах, огорожах. По звуку чітко відчуваю, як далеко від мене машина. Іноді користуємося громадським транспортом, щоб зайти в тролейбус чи автобус просимо людей допомоги. Часто поступаються місцем, але ми ж не старички, просто не бачимо, то можемо й постояти.

А от по дому все сама роблю без проблем. У часі орієнтуємося з допомогою мобільного телефону. Закачали в нього спеціальну програму. Натискаю "гарячу" клавішу - жіночий голос швидко повідомляє час, день, число, місяць і рік.

У листопаді переїхали в нову квартиру, що купили на призові гроші. До цього жили в гуртожитку підприємства. Вибирали, щоб у гарному районі, з добрим транспортним сполученням, магазинами. Ремонт робила будівельна бригада, нам із нею пощастило. Вони підбирали оздоблювальні матеріали, з нами радилися, бо за кольоровою гамою нам складно орієнтуватися.

Люблю готувати, і мені це абсолютно нескладно. Готую все, печу потроху. Потрібен досвід і обов'язково - бажання. Найскладніше поначалу було приловчитися визначати готовність продуктів, робила все по часу. Часто зажарку пересмажувала. А зараз роблю все вже автоматично, хоча все буває, задумаєшся - підгорить. Позаторік уперше робила консервацію. Спочатку було страшно стерилізувати банки, боялася промахнутися, але сусідки по гуртожитку, які трішки бачили, допомагали, підказували. Чоловік Сергій допомагав мити-чистити-різати. Що вода закипіла, орієнтуюся по звуку.

Продукти купуємо в магазині самообслуговування, що поряд із домом. Нас там усі знають. Коли заходимо, підходить продавець і ходить із нами, допомагає вибрати, взяти товар із полиць. Номінал купюр можна визначити за розміром. Ми складаємо окремо купюри по номіналах, знаємо, де які лежать. Стосовно здачі покладаємося тільки на совість продавців. Колись продали в магазині несвіжі тістечка. Принесли додому а вони вже зацвіли. Просто викинули їх, не ходили повертати. Стараюся забувати такі випадки.

Показання лічильників просимо прочитати сусідів. Чоловік запам'ятовує їх або записує в мобільний. Називає цифри в банку, а касири вже самі заповнюють квитанції.

Одяг ходжу купувати зі зрячими друзями чи знайомими. Мацаю тканину, для мене головне, щоб вона була приємна на дотик. Запитую, чи добре на мені сидить, чи пасує за кольором. Буває, здається, ніби все красиво, а насправді мені не личить. Люблю одяг червоного, чорного, зеленого кольору, білий ношу рідко. По-перше, це святкове вбрання, а по-друге, швидко брудниться, коли натикаєшся на перешкоди. Косметикою почала користуватися, як навчалася в музучилищі. Хотілося виглядати не гірше за інших. Я ніколи не бачила цей світ. Намагаюся про це не думати.

На дотик не можу визначити, чи красива людина. Орієнтуюся по голосу, інтонації, щось підказує інтуїція, чи добра людина. Бувало, по голосу уявляла людину не такою, як вона є. Одного колегу уявляла струнким, підтягнутим, а якось випадково з ним зіткнулася, виявилося, він повненький. Але це не має значення.

У вільний час дивимося телевізор, слухаємо аудіокниги. Сергій скачав спеціальну бібліотеку для сліпих із 59 тисяч книжок. Щось цікаве шукаємо в інтернеті. На комп'ютері стоїть спеціальна програма, яка голосом супроводжує всі операції. Чоловік до 14 років бачив, але потім вроджена короткозорість почала прогресувати і він втратив зір. Устиг побачити світ. Іноді описує, якими пам'ятає речі. Часто, коли дивимося телевізор, коментує фільми, переважно радянські та ті російські чи іноземні, що встиг побачити в дитинстві.

Зараз ви читаєте новину «По звуку відчуваю, як далеко від мене машина». Вас також можуть зацікавити свіжі новини України та світу на Gazeta.ua

Коментарі

Залишати коментарі можуть лише авторизовані користувачі

Голосів: 35413
Голосування Які умови миру і зупинення війни для вас прийнятні
  • Відмова від Донбасу, але вивід військ РФ з усіх інших територій
  • Замороження питання Криму на 10-15 років
  • Відмова від Криму і Донбасу за умови надання гарантій безпеки від Заходу щодо всіх інших територій
  • Зупинка війни по нинішній лінії фронту
  • Лише повне відведення військ РФ до кордонів 1991-го
  • Ваш варіант
Переглянути