На день незалежності республіки Ужупіс у бюветі замість води пуcкають пиво
У Вільнюсі стоять багато старих будинків. У центрі – бруківка. На дорозі біля вокзалу – ями. Чимало бомжів.
Вартість проїзду в громадському транспорті – 3 лІти (15 грн. – "Країна"). Подорожувала в липні. На той час в обігу була ще національна валюта. Від 1 січня в Литві запровадили євро. З цього приводу влаштували акцію – на паперових купюрах малювали сльозинки, так прощалися з літами.
У супермаркеті біля вокзалу подруга до касира звернулась англійською. Жінка, на вигляд років 50, рознервувалась. А молодь уся – англомовна. Із російської дехто пам'ятає тільки окремі слова з радянських мультиків.
Центральний проспект Гедімінаса всипаний іноземними крамницями й бутиками. Молодь катається на скейтах і велосипедах. Є велопарковки з прокатом. Працюють на самообслуговуванні. Залишити велосипед можна на будь-якій іншій парковці.
Із проспекту рушаємо до Вільнюського університету. При вході висить меморіальна дошка Тарасові Шевченку. Тут він жив у 1829–1831 роках. Університет має 13 внутрішніх двориків. Блукали кілька годин. Біля костелу Святих Іоанів піднялися на 8-метрову дзвіницю. Це найвищий оглядовий майданчик у місті. На передостанньому поверсі маятник Фуко демонструє, як Земля обертається навколо своєї осі. Вгору ведуть вузькі дерев'яні сходи без без поручнів. Із дзвіниці як на долоні видно весь центр міста – із жовтогарячими дахами й невисокими будинками. Поодаль – бізнес-центр із хмарочосами. Сучасних будівель не зводять у середмісті. Офісні й торговельні центри розташовані в нових кварталах Вільнюса.
Останні півдня витратили на екскурсію. Скористалися сервісом FreeTours. В інтернеті подивились, куди приходить екскурсовод. На сходах ратуші вже було багато слухачів. Гід екскурсію вела англійською. По завершенні їй можна дати чайові.
Через площу перед нами проїхала група полісменів на сеҐвейях – двоколісних електросамокатах. Вони пристосовані для нешвидкого пересування. Заводяться від нахилу тіла вперед. Гід розповіла, що таким часто їздить міський голова 46-річний Артурас Зуокас. На кермо чіпляє табличку "мер".
Зуокас дозволив заснувати в межах міста окрему республіку. І сам там поселився. В перекладі з литовської "ужупіс" означає "територія за річкою". Республіка відділена вузькою річкою Вільняле. У 1990-х цей район був кримінальний. 1997-го в ньому відкрили мистецьку академію. Художники запропонували створити окрему республіку і змінити імідж району. Відтоді він став туристичним місцем. Мають прапор, президента, армію з 12 осіб і парламент, який засідає в кафе. День незалежності – 1 квітня.
На другий день Великодня святкують День білих скатертин. Жителі Ужупіса зносять усе, що не доїли, в одне кафе. Запрошують до столу перехожих.
До республіки можна потрапити, перейшовши міст через річку. Із решти сторін її оточують схили, гора Трьох Хрестів і промислова зона. На умовному кордоні висить табличка з правилами життя республіки: потрібно постійно усміхатися, обмеження швидкості руху 20 кілометрів на годину, не дивуватися витворам творчості, за паркування в забороненому місці авто скинуть у річку. Вказівник при в'їзді дублюється на ідиш, білоруською, російською та польською. Це мови митців-засновників.
Мають конституцію з 39 статей і трьох заповідей. Перекладена 20 мовами й нанесена на дзеркальній поверхні. 15 лютого торік відкрили дошку з перекладом українською.
По всьому району розвішані витвори мистецтва – на стінах будинків і деревах. Символом Ужупіса є янгол з трубою. У бюветі на день незалежності республіки замість води пуcкають пиво.
Литовці люблять картоплю і сметану. Найвідоміша страва – цепеліни. Готують із натертої сирої й товченої вареної картоплі. Із маси формують довгасту котлету. Потім проварюють. Подають зі шкварками, сметаною та грибним соусом. На порцію — два цепеліни. Можуть бути з начинками – сирною чи м'ясною. Влітку дуже популярний холодний буряковий суп шалтібарщай. Нагадує окрошку з яйцем та великою кількістю сметани.
ЗАПОВІДІ:
не перемагай, не боронися, не здавайся
320 міст у світі мають консульства творчої республіки Ужупіс
7 000 людей мешкають у республіці Ужупіс. Близько тисячі з них – художники
Конституція республіки митців Ужупіс
1. Людина має право жити поряд із річкою Вільняле, а Вільняле – текти поряд із людиною.
2. Людина має право на гарячу воду, опалення взимку і дах з черепиці.
3. Людина має право померти, але не зобов'язана.
4. Людина має право на помилку.
5. Людина має право бути одною-єдиною.
6. Людина має право
кохати.
7. Людина має право бути нелюбою, але це необов'язково.
8. Людина має право бути невідомою та незнаною.
9. Людина має право лінуватися або нічого не робити.
10. Людина має право любити кішку й опікуватися нею.
11. Людина має право піклуватися про собаку до кінця днів одного з них.
12. Собака має право бути собакою.
13. Кішка не зобов'язана любити свого хазяїна, але в скрутну хвилину мусить прийти йому на поміч.
14. Людина має право часом не знати, чи має вона обов'язки.
15. Людина має право сумніватися, але не зобов'язана.
16. Людина має право бути щасливою.
17. Людина має право бути нещасливою.
18. Людина має право мовчати.
19. Людина має право вірити.
20. Людина не має права чинити насильство.
21. Людина має право усвідомлювати свою мізерність і свою велич.
22. Людина не має права зазіхати на вічність.
23. Людина має право розуміти.
24. Людина має право нічого не розуміти.
25. Людина має право бути хоч якої національності.
26. Людина має право святкувати або не святкувати свій день народження.
27. Людина мусить пам'ятати своє ім'я.
28. Людина може ділитися тим, що має.
29. Людина не може ділитися тим, чого в неї нема.
30. Людина має право мати братів, сестер і батьків.
31. Людина може бути вільною.
32. Людина є відповідальною за власну свободу.
33. Людина має право плакати.
34. Людина має право не бути зрозумілою.
35. Людина не має права перекладати провину на іншого.
36. Людина має право бути приватною особою.
37. Людина має право не мати жодних прав.
38. Людина має право не боятися.
2 
1
Коментарі