"Чингісхан заповів монголам усю Європу. Але її ще треба завоювати. Почнемо великий похід до останнього моря", – таке рішення 1235-го ухвалили на курултаї – вищому зібранні вождів – у монгольському місті Каракорум.
Онук засновника Монгольської імперії Чингісхана Батий (1209–1255) повів на захід 140-тисячну орду. Монголів у армії була п'ята частина, решту набирали з підкорених кочових племен у Середній Азії. Переміщалися на конях і могли за день подолати до 100 км. Облогові та стінобитні машини допомагали їм штурмувати фортеці.
Захопили всі міста Русі на шляху. Багато населених пунктів не чинили опору й відчиняли ворота.
Далі монгольська орда вторглася в Польщу та розділилася. 15-тисячне військо під командуванням Батиєвого брата Байдара пішло в напрямку Кракова, одного з найбільших міст.
"Влодзімеж, воєвода Краківський, провів з'їзд лицарів і знаті. Люди були налякані, переказували багато про жорстокість і владу монголів, – писав Ян Длогуш в "Історії Польщі". – Воєвода наказав узяти зброю та йти за ним у бій. Князь Болеслав Сором'язливий не зміг протистояти сильному ворогу через молодий вік. Він залишився з матір'ю у Краківському замку. Це справило гнітюче враження на лицарів".
Воєвода Влодзімеж має близько 8 тис. воїнів. Частина з них – погано озброєні міщани. На світанку 18 березня 1241-го сходяться з монголами за 100 км від Кракова в полі біля села Хмельник – тепер гміна Келецького повіту. Орда добре озброєна – в кожного по два луки, спис, шабля, кинджал, шолом із металевими пластинками, обтягнуті шкірою дубові щити. У резерві "важкі воїни" – в кольчугах, із сокирами та булавами.
Байдар не вступає у прямий бій. Кілька разів робить вигляд, що йде в атаку. Та повертається на позиції. Монголи застосовують "свистячі стріли", що їх називають китайськими ракетами. Наповнені порохом трубки вибухають зі свистом і фонтаном іскор, лякають людей і коней.
Передові загони піхотинців таки сходяться в битві.
– Ми перемагаємо, монголи відступають! – кричить Влодзімеж до воїнів після 3-годинної сутички.
Нападники справді трохи відходять, щоб заманити ворога в пастку.
"Коли частина татар відступила, вийшли найкращі їхні воїни. Почали сильно топтати поляків, втомлених і зранених, – описував бій Ян Длогуш. – Та воєначальники повірили в перемогу. Воєводи Влодзімеж і Пакослав билися поряд зі своїми воїнами. Але загинули в бою від колотих ран у груди. Їхня смерть спочатку налякала, а потім зламала сміливість лицарів".
Поляки відступають. Майже половина гине, їхні тіла не вдається забрати з поля.
Чутка про поразку шириться. Жителі Кракова залишають місто з відчиненими воротами. Болеслав Сором'язливий тікає в Угорщину до сестри.
Монголи приходять за три дні. Грабують і палять. Байдар спустошує територію Польщі та прямує в Угорщину на допомогу Батию.
Монголо-татарська кіннота дійшла до узбережжя Адріатичного моря. Військо Батия захопило та поневолило 40 народів. Після цього повернулись у степи нижньої Волги, де організували державу – Золоту Орду.
Будівництво Дніпровської гідроелектростанції в Запоріжжі розпочалося 15 березня 1927 року. Частину грошей брали із зарплат робітників місцевих заводів. Залучали в'язнів і молодь із сіл. Основними знаряддями праці були лопата, кайло, тачка та підвода. Споруду звели за п'ять років. Станція стала найбільшою у Європі, мала дамбу довжиною 760 м і заввишки 60. 1939-го запрацювала на повну потужність. Тоді ж Запоріжжя розрослося настільки, що його зробили обласним центром.
15 березня 1892-го американський підприємець 31-річний Джессі Рено запатентував "рухомі сходи для транспортування людей" – ескалатор. Прототипом була конвеєр-машина для вантажів. Винахід представили на технічній виставці в Парижі. Щоб показати безпечність і зручність, на ньому протягом дня їздив інвалід із дерев'яним протезом ноги. Пристрої одразу почали встановлювати в торгових центрах.
15 березня 1603-го французький військовий і дослідник 23-річний Самуель де Шамплен вирушив в експедицію в нинішню Канаду. Після 40-денного плавання через Атлантику дійшов до річки Святого Лаврентія біля Монреаля. Дослідив річки й озера, узбережжя, описав місцевих жителів. Створив торговий пост у Квебеку. Торгував із племенами гуронів та ірокезів.
603 сантиметри становила висота планки, через яку перестрибнув із жердиною південноафриканський спортсмен 33-річний Оккерт Бритс 15 березня 1996-го в німецькому місті Кельн. Він став другою в історії людиною, яка стрибнула вище за 6 м. 1985 року українець Сергій Бубка взяв цю висоту під час змагань у Парижі. На сьогодні 25 атлетів мають таке досягнення. Чинний рекорд 6 м 18 см установив торік швед 20-річний Арман Дюплантіс
"Одна з головних цілей моїх – надихнути націю любов'ю до нашої архітектури", –
написав Віктор Гюго (1802–1885) в передмові до книжки "Собор Паризької Богоматері", яка вийшла в Парижі 16 березня 1831-го. Була першим французьким історичним романом. Події твору розвиваються у XV ст. навколо собору Нотр-Дам де Парі. Видавець заплатив автору 4 тис. франків – теперішні $45,7 тис. Роман зробив споруду популярною серед туристів і врятував від знищення
2 
1
Коментарі