— Цьогоріч купив батькам біотуалет. Живуть у селі. Хатнього не мали. Постійно бігали надвір. Торік батько в ожеледь зламав ногу, пошкодив хребет. Місяць у гіпсі пролежав, — розповідає 37-річний Андрій Стефаник із Києва.
— За розмірами схожий на звичайний унітаз. Конструкція автономна, ні до чого не приєднана. Має дві ємності. У верхній бачок для води вбудовані унітаз, ручна помпа для зливу, сидіння та кришка. Нижня ємність — бачок-накопичувач, куди збираються стоки. Має ущільнювальний клапан, що не пропускає запахів, індикатор наповнення, ручку для перенесення. Конструкція зроблена з високоякісного пластику, витримує до 200 кілограмів.
Унітаз установили у веранді, відгородили шторкою.
— Обслуговувати туалет просто. У верхню частину заливаємо воду, максимум 15 літрів. У нижню — спеціальний препарат для переробки відходів, знищення неприємних запахів і газоутворення, — пояснює чоловік. — Користуємося, як зазвичай. Відходи та змивна вода потрапляють у нижню ємність. Коли накопичувач наповниться, відокремлюємо та виливаємо вміст у місце для відходів. Після цього споліскуємо, з'єднуємо баки. Додаємо воду, препарати — і готовий до роботи. Батьки живуть удвох. Заповнюється за два тижні. Вичищаю його самостійно. Біотуалет рятує від хвороб. Оскільки він у хаті, то мама перестала простуджувати нирки. А батько більше не падає. Як приїздимо з дітьми, то нам теж зручно. З наявністю туалету сільська хата перетворилася на комфортне житло.
Біотуалет підбирають за розміром бака та висотою. Із баком на 21 л — заввишки 42 см, із баком на 10–12 л — 31–34 см. Бак об'ємом 10 чи 12 л розрахований на 30–35 випорожнень. Одній людині вистачить на тиждень. Бак обсягом 20–21 л розрахований на 70 разів.
Коментарі