У Франції запалало через симпатії до популістів

Перший тур дострокових парламентських виборів у Франції так шокував виборців, що вони влаштували "ніч погромів". Одна з найпотужніших країн Євросоюзу відчутно "правіє" через рішення, яке мало запобігти зростанню симпатій до консерваторів. Це ситуативний збіг обставин чи продовження "правого маршу" по Європі, - розбиралася Gazeta.ua.

"На те і напоролись"

9 червня 2024 року, після оголошення результатів виборів до Європарламенту, президент Франції Емманюель Макрон розпустив Національні збори (парламент, - Gazeta.ua). "Я вирішив знову дати вам вибір нашого парламентського майбутнього шляхом голосування", - заявив він у зверненні до народу.

Французькі ЗМІ пов'язували розпуск парламенту з успіхом правої французької партії "Національне об'єднання" ("НО") Жордана Барделла, котрий закликав президента "взяти до уваги нову політичну ситуацію" та "провести вибори". Вочевидь, Макрон робив ставку на те, що останній раз праві у Франції приходили до влади під час Другої світової війни, а пам'ять про неї була активізована під час вшанування у Нормандії "Дня Д" (висадки союзницьких військ, - Gazeta.ua), що стало переломом війни у Західній Європі.

Але сталося навпаки - праві партії, як виявилося, є фаворитами французів.

Перші результати

Перші результати голосування стали відомі пізно ввечері 31 червня. "Національне об'єднання" Борделла та Марін Ле Пен виходить у фаворити з 33,1% голосів, за ним "Новий народний фронт" ("ННФ") (ліві сили) з 28%. Пропрезидентська коаліція політичних сил "Разом" лише третя з 20%.

Для того, щоб ухвалювати рішення, потрібна більшість від 289 голосів. Оскільки жодна партія не набрала більш ніж 50%+1 голос, 7 липня відбудеться другий тур виборів.

У кого пригоріло?

Праві сили у Франції зробили таку ефекту заявку на лідерство, що виборці не стерпіли - по всій країні знову, як у часи "жовтих жителів", запалали сміттєві баки та автомобілі, вітрини та все, що потрапляло під гарячі руки. Протести охопили Париж, Ліон, Ренн та інші великі міста. Лише у Ліоні понад 2 тис. поліцейських намагалися втихомирити учасників стихійного збурення.

Бунтувати є проти чого. Висока явка (66,7%) не дає партіям-фавориткам перегонів сподівань на потужний електоральний ресурс, котрий може бути задіяний у другому турі. Хоча Макрон закликав своїх прибічників мобілізуватися у другому турі, сподіватися, що його виборці налякаються можливого приходу до влади правих і тому проголосують за нього, поки не доводиться. Іншими словами, навряд чи за тиждень вдасться кардинально змінити ситуацію. Отже, президент Франції поки що дістав зворотній ефект від своєї ініціативи. Він сподівається на злам тренду, та, якщо він збережеться у другому турі виборів, змушений буде працювати з опозиційним урядом.

Переговори і маневри

Крім електорального ресурсу, партії можуть зманеврувати перед другим туром. Наприклад, у 2002 році у першому турі президентських виборів переміг батько Марін Ле Пен - лідер "Національного фронту" Жан-Марі Ле Пен. У відповідь соціалісти підтримали правоцентристського кандидата Жака Ширака, котрий і переміг у другому турі.

Нині французькі ліві намагаються повторити маневр.

"Жодного зайвого місця для "НО", - заявив лідер партії "Нескорена Франція" (входить до "ННФ") Жан-Люк Меланшон на пояснення, чому "ННФ" готовий відкликати своїх кандидатів у другому турі.

Погрози тим вагоміші, що лідер ультраправих Жордан Барделла публічно відмовився управляти урядом, в якому будуть ліві та центристи. Натомість у Макрона широкий жест Меланшона оцінили як дари данайців.

"Це перешкоджає появі гідної альтернативи ультраправий уряду", - застеріг чинний прем'єр Франції Габріель Атталь.

Зі свого боку, праві сили мають чітку мету - знищити "макроністський блок", заявила Марін Ле Пен.

"Демократія сказала своє слово", - заявила вона за підсумками першого туру виборів.

Припинення військової риторики

Спостерігачі вже помітити, що Макрон припинив закликати союзників по НАТО та Євросоюз до більш активної відсічі Росії. Потенційний новий прем'єр, лідер правих Барделла, уже заперечив відправку французького військового контингенту на допомогу Україні та виділення французької військової техніки для завдання ударів по цілях на території країни-агресорки. Оскільки функціонал та повноваження президента і прем'єра у Франції пересікаються, незрозуміло, чия позиція переможе. При опозиційному голові уряду у Франції може виникнути ситуація конституційної кризи, зазначають у СNN.

Водночас фінансові ринки сприйняли як оптимістичний сценарій те, що "НО" Барделла-Ле Пен не взяло більшості у першому турі.

"Найвірогіднішим результатом на даний момент є нестабільний парламент", - вважає головний економіст Berenberg Bank Хольгер Шмідінг.

Хто з ким і що з того нам

Ультраправим доведеться формувати коаліцію, розповів Gazeta.ua кандидат політичних наук Олексій Буряченко, але ліві вже відмовилися, з "Разом" Макрона це неможливо.

Тому, хоч нині Ле Пен намагається позиціонувати свою політсилу як консервативну, (та за суттю вона залишається ультраправою, - Gazeta.ua), шанси на коаліційний уряд низькі. Відтак вірогідний сценарій - технічний уряд на чолі з чинним прем'єром Франції, а влада концентруватиметься у президента. Макрон, у свою чергу, як гарант стабільності в країні вирівнюватиме електоральну різницю, вважає Буряченко. Тобто, допомога Україні триватиме.

Політичний попит та пропозиція

Успіх правих у ЄС нині зумовлений тим, що люди у період нестабільності (пандемія та загроза війни) прагнуть отримати відповіді, котрі дають саме праві політсили і популісти, пояснила докторка політичних наук та магістерка психології Лідія Смола.

У Франції вузький спектр політичних сил як зліва, так і справа, зазначив політичний консультант у Франції Денис Колесник. Якби була правоцентристська партія з акцентом на міграційній політиці, французи віддали би голоси за неї. Але такої політсили немає, тому виборці й проголосували за ультраправих Барделла-Ле Пен. "Плюс Росія кинула на це всіх своїх агентів", - наголосила Лідія Смола.

×